09.03.2021 Справа № 756/3325/21
Справа № 756/3325/21
Провадження № 2-з/756/99/21
09 березня 2021 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Тиха О.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,
05.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_2 , у тому числі, на майно, що знаходиться за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 .
В обгрунтування зазначив, що планує звернутися до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 5 201 843,90 грн. Проте, на думку заявника, є всі підстави вважати, що ОСОБА_2 може відчужити належне їй майно, що, у свою чергу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення майбутнього позову.
Ознайомившись з заявою та доданими до неї матеріалами суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову.
Отже розгляд заяви та вжиття заходів забезпечення позову здійснюються виключно судом компетентним розглядати спір по суті. При цьому першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду за умови дотримання яких здійснюється її розгляд по суті.
Тобто першочерговим у будь-якому випадку є оцінка дотримання процесуального порядку (юрисдикції) звернення із заявою про забезпечення позову до суду.
Положеннями Цивільного процесуального кодексу України визначено такі види юрисдикції (підсудності): предметна та суб'єктна юрисдикція загальних судів (статті 19-22 ЦПК України), інстанційна юрисдикція (статті 23-25 ЦПК України) та територіальна юрисдикція (підсудність) (статті 26-31 ЦПК України).
За приписами частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Як вбачається з заяви про забезпечення позову, а також доданого до неї договору позики від 27.12.2020, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 ст. 31 ЦПК України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Враховуючи, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову подана ним до подання позовної заяви до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, яка за правилами загальної територіальної підсудності (за зареєстрованим місцем проживання відповідача) підсудна іншому суду, при цьому відсутні підстави для застосування правил альтернативної підсудності, суд дійшов висновку, що дана заява не підсудна Оболонському районному суду м. Києва та підлягає направленню за підсудністю до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 152, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви передати для розгляду до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (50083, м. Кривий Ріг, вул. Ухтомського, 23).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Тиха