№ 755/1249/21
№ 3/755/1216/21
"02" березня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Метелешко О.В. розглянувши справу, що надійшла з Управління патрульної поліції в м. Києві про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 , 17 грудня 2020 року, о 18 годині 15 хвилин, керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», д/н НОМЕР_1 , у м. Києві, по вул. Будівельників, 8, під час перестроювання, не дав дорогу автомобілю, який рухався у попутному напрямку по тій самій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, внаслідок чого, здійснив зіткнення з автомобілем марки «Hyundai i10», д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, заподіяння матеріальних збитків і порушення п. 10.3, п. 2.3 б Правил дорожнього руху України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак, з'явився його захисник - адвокат Проц А.В., який пояснив, що з боку ОСОБА_1 порушень правил дорожнього руху не було і дорожньо-транспортна пригода відбулася у зв'язку з перевищенням швидкості саме водієм автомобіля марки «Hyundai i10», д/н НОМЕР_2 - ОСОБА_2 .
У судовому засіданні водій автомобіля марки «Hyundai i10», д/н НОМЕР_2 - ОСОБА_2 пояснила, що 17 грудня 2020 року, приблизно о 18 годині 15 хвилин, вона рухалася на автомобілі «Hyundai i10», д/н НОМЕР_2 , по вул. Будівельників. Дорога, де відбулася ДТП, є вузькою. ОСОБА_1 рухався у смузі громадського транспорту, включив сигнал лівого повороту та поїхав по діагоналі по лівій смузі. Вона, у свою чергу, рухалася за ОСОБА_1 . Далі, ОСОБА_1 включив знову сигнал повороту, однак, не перестроювався, тобто, вчиняв не зрозумілі дії, а тому, вона продовжила рух у своїй смузі на невеликій швидкості. У цей час, ОСОБА_1 несподівано почав повертати вліво, внаслідок чого, відбулася ДТП. Вона намагалася уникнути зіткнення, однак, це зробити не вдалося, хоча і рухалася вона із невеликою швидкістю, оскільки, дії ОСОБА_1 були несподіваними та різкими. На підтвердження своїх пояснень, надала для долучення до матеріалів справи відеозапис із відео реєстратора.
Зокрема, у судовому засіданні було переглянуто відеозапис з відеореєстратора, наданий ОСОБА_2 для долучення до матеріалів справи.
Дослідивши наявні матеріали в їх сукупності, вислухавши пояснення адвоката Проца А.В., ОСОБА_2 , переглянувши відеозапис, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як роз'яснено в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Зокрема, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 10.3 ПДР України, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
Згідно з п. 2.3.б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Таким чином, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 043324; схемою місця ДТП; письмовими поясненнями, поясненнями водія автомобіля «Hyundai i10», д/н НОМЕР_2 - ОСОБА_2 , наданими у судовому засіданні, а також, переглянутим у судовому засіданні відеозаписом з відеореєстратора.
У діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. ст. 23, 24, 40-1, 124, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір»,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 гривні 00 копійок.
Роз'яснюється, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя