Справа № 755/18081/20
1-кп/755/138/21
"03" березня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040005711 від 12.11.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, не працюючого, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,
з участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , 12.11.2020 року, приблизно о 20 годині 15 хвилин, перебував біля 1-го під'їзду будинку АДРЕСА_3 , де в цей час до вищезазначеного місця підійшла потерпіла ОСОБА_5 , яка розмовляючи по телефону, утримувала його лівою рукою біля обличчя, при цьому, відчинивши двері, зайшла до під'їзду вищевказаного будинку. У цей час, ОСОБА_3 , перебуваючи на тому ж місці, помітив у лівій руці ОСОБА_5 мобільний телефон, після чого, у нього виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна з корисливого мотиву, тобто, з метою подальшої реалізації вказаного мобільного телефону та отримання в такий спосіб грошових коштів для задоволення власних матеріальних потреб. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, у вказаний час, у вказаному місці, ОСОБА_3 направився до потерпілої ОСОБА_5 до під'їзду та перебуваючи там, підійшов до останньої, вихопив з лівої її руки належний їй мобільний телефон «iPhoneXsMax», із сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_1 , загальною вартістю 42 000 гривень та жіночий пуховик, загальною вартістю 4 535 гривень, який вона тримала у правій руці. Після цього, ОСОБА_3 , утримуючи при собі вищевказані речі, залишив місце події, отримавши можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, заподіявши своїми умисними злочинними діями потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказані суми вартості викраденого майна та в подальшому, поблизу скоєння кримінального правопорушення, ОСОБА_3 разом із викраденим майном був затриманий сторонніми особами.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе за ч. 1 ст. 186 КК України визнав у повному обсязі та показав, що дійсно 12.11.2020 року, ввечері, він знаходився за адресою: АДРЕСА_3 , де побачив потерпілу, яка заходила до під'їзду даного будинку і у нього виник умисел викрасти у неї її майно. Зайшовши за потерпілою до під'їзду, він вихопив у неї з лівої руки мобільний телефон та з правої руки пакет із пуховиком, після чого, почав тікати. У подальшому, його затримали із викраденим майном. Зазначив, що розуміє, що його дії носили відкритий характер, потерпіла його бачила та він утік з місця події разом з майном, яке йому не належало. Зокрема, показав, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час та місце скоєння ним кримінального правопорушення, відповідають дійсності. У скоєному щиро каявся, жалкує, що так сталося, запевнюючи, що в подальшому нічого протиправного вчиняти не буде, викрадене майно потерпілій повернуто.
Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: постанов про визнання речових доказів та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 12.11.2020 року, 13.11.2020 року та 17.11.2020 року, розписок потерпілої про отримання викраденого майна і матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтверджується його показаннями, щирим каяттям у скоєному та дослідженими письмовими документами.
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у тому, що він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), тому, знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 186 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
Крім того, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Європейський суд) передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до скоєного (щиро каявся, вину визнав у повному обсязі), особу обвинуваченого, а саме: на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, його ставлення до скоєного (щиро каявся, вину визнав, жалкує про вчинене), наявності пом'якшуючої обставини, відсутність обтяжуючих обставин, суд дійшов висновку, що його перевиховання й виправлення можливе без ізоляції від суспільства, вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, визначені п. п. 1-2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені не понесені.
Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим за ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обрано.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені не понесені.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: куртка зеленого кольору з капюшоном та із зображенням над грудьми з правої сторони «Puma», двома кишенями з лівої та правої сторони; мобільний телефон марки «iPhoneXSMAX» золотистого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , що передані під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_5 - залишити у її власності;
- годинник марки «Pacific» із коричневим ремінцем; мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору (кнопковий), в якому знаходиться батарея живлення, сім-карта мобільного оператору «Vodafone» із номером телефону НОМЕР_4 ; накопичувач 125 ГБ; зв'язка ключів із брилками; ліхтарик чорного кольору із надписом «Police»; три банківські картки: «Monobank» НОМЕР_5 (строк дії 12/24, код 587), «Millennium» НОМЕР_6 (строк дії 08/23, код 578), «ПриватБанк» НОМЕР_7 (строк дії 07/24, код 666); шнурки чорного та сірого кольорів; гаманець чорного кольору із надписом «Reserved»; джинси синього кольору «HouseDenim» із ременем чорного кольору; кофта зеленого кольору на ґудзиках; кросівки білого кольору із надписом «Reebok»; рукавиці чорного кольору 1 пара; машинка для гоління «Philips» чорного кольору із насадкою; usb-шнур чорного кольору; сумка синього кольору «JTSport» у якій у вмісті знаходиться дві кишені; сумка-футляр червоного кольору на блискавці; футляр в якому перебувають окуляри чорного кольору «H&M»; валик для чистки одягу із чорною ручкою; медичні рукавички чорного кольору; паста для гоління бороди «DapperDan» та «Aquasenses»; светр бордового кольору «GloStory», розмір S; кофта синього кольору на блискавці, розмір М; спортивні штани чорного кольору «SlimFit»; балаклава зеленого кольору; зарядний пристрій чорного кольору; манікюрні ножиці; щипачки для манікюру; пінцет для брів у кількості 3 шт.; стоматологічні інструменти; гребінець; powerbank із usb-шнуром; наручний годинник сірого кольору; блок із штекером у кількості 3 шт.; флеш-накопичувач білого та сірого кольорів; окуляри чорного кольору; навушники чорного кольору; футболка білого кольору; білизна чоловіча; пластинка таблеток «Сомнил»; шприц білого кольору (без голки та вмісту рідин), що передані під зберігальну розписку ОСОБА_3 - залишити у його власності;
- два DVD-R диски, марки «Ls-Media», що приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити у матеріалах.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити ОСОБА_3 та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя