Справа № 755/6138/19
Провадження № 2/755/2358/21
"22" лютого 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.,
при секретарі - Кравченко А.С.
за участю - представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, про визнання права на спадкування в порядку четвертої черги, -
Позивач, ОСОБА_2 , звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: задовольнити позов та встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в період з 2003 року по день смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_2 право на спадкування спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_5 , як спадкоємця четвертої черги спадкування за законом; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після смерті якого позивач має право на спадщину, як спадкоємиця за законом четвертої черги, оскільки вона проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини. Інших спадкоємців І - ІІІ черги спадкування у ОСОБА_5 немає. У передбачений законом строк позивачка звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Назнайка Є.В. з заявою про прийняття спадщини, однак від нього дізналась, що спадкова справа була заведена раніше за заявою особи на ім'я ОСОБА_3 про прийняття спадщини, яка нібито проживала однією сім'єю з ОСОБА_5 . Насправді ж відповідачка лише прибирала у родині, за що отримувала винагороду, і жодних особистих стосунків з ОСОБА_5 , які можна було б охарактеризувати як проживання однією сім'єю, ніколи не існувало. ОСОБА_2 та ОСОБА_5 познайомилися у 2002 році на роботі в Дитячій музичній школі джазового мистецтва, де працювали викладачами. Починаючи з 2003 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , після смерті його дружини, почали проживати однією сім'єю у її квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . У реєстрації шлюбу не бачили потреби, зважаючи на їх вік. Згодом позивачка продала власну квартиру та за ці кошти у 2014 році придбала іншу за адресою: АДРЕСА_2 , де проживала разом з ОСОБА_5 до його смерті. У 2013 році у ОСОБА_5 , який був підприємницькою людиною та при цьому захоплювався джазовою музикою, виникла необхідність у грошових коштах для розвитку власного журналу, для отримання яких він звернувся до сина позивачки, ОСОБА_6 , та запропонував йому в обмін на гроші власну квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , у результаті чого домовились, що ОСОБА_5 здійснить продаж своєї квартири на позивачку або її сина. 26.04.2013 р. за договором купівлі-продажу ОСОБА_5 продав позивачці належну йому квартиру, кошти на придбання якої, фактично, позивачці надав її син, ОСОБА_6 . Ні позивачка, ні її син не наполягали на знятті ОСОБА_5 з реєстраційного обліку у вказаній квартирі, крім того позивачка дозволила йому продовжувати користуватися квартирою для занять творчою діяльністю, фактично квартира була обладнана під студію. Переважно ОСОБА_2 та ОСОБА_5 проживали за адресою: АДРЕСА_2 , та іноді за адресою: АДРЕСА_3 . Позивачка вважає, що ОСОБА_5 був її громадянським чоловіком останні 15 років, з яким вони, починаючи з 2003 року по день його смерті, проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, не менше як двічі на рік відпочивали разом, що свідчить про наявність між ними усталених відносин притаманних подружжю. Після смерті ОСОБА_5 організацією його похорон та самим похованням займався син позивачки, який мав із померлим теплі, родинні стосунки. Приватним нотаріусом, ОСОБА_7 , було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва на спадщину на майно, у зв'язку з відсутність документів, що підтверджують наявність підстав для закликання до спадкоємництва. Оскільки позивач набула права на спадкування, однак існує особа, яка його не визнає, ОСОБА_2 звернулася до суду з відповідним позовом. Відповідачка не є та ніколи не була членом сім'ї ОСОБА_5 , оскільки лише прибирала квартиру, у якій він працював, за що отримувала винагороду, що не може вважатися веденням спільного господарства чи проживанням однією сім'єю.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Астахової О.О. від 24 квітня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, про визнання права на спадкування в порядку четвертої черги, за правилами загального позовного провадження, справа призначена до підготовчого засідання, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .
Копію ухвали суду разом з копією позовної заяви та додатків до неї відповідачка та третя особа, кожен окремо, отримали 13.05.2019 р., що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
17 жовтня 2019 року до суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, Незнайка Є.В., надійшли копії матеріалів спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 січня 2020 року залучено до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_4 .
24 січня 2020 року третя особа, ОСОБА_4 , отримав копію позовної заяви та додатків до неї.
30 січня 2020 до суду надійшла заява третьої особи, ОСОБА_4 , про розгляд справи за його відсутності.
26 лютого 2020 року до суду надійшло клопотання представника позивача про виклик свідків.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 лютого 2020 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та справа призначена до розгляду по суті.
22 травня 2020 року цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, про визнання права на спадкування в порядку четвертої черги, була передана в провадження судді Катющенко В.П., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 травня 2020 року.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. від 26 травня 2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, про визнання права на спадкування в порядку четвертої черги, прийнято до свого провадження та призначено до підготовчого судового засідання.
22 жовтня 2020 року до суду надійшла заява відповідача, ОСОБА_3 , у якій просить справу розглядати без її участі та прийняти рішення згідно закону.
Цього ж дня ухвалою суду закрито підготовче провадження у цій цивільній справі, призначено її до судового розгляду по суті, у судове засідання викликано сторони по справі, свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6
22 лютого 2021 року представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 подала заяву про відмову від надання доказу - свідчення ОСОБА_8 , у зв'язку з його хворобою та неможливістю прибути до суду.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 підтримала заявлений позов та просила його задовольнити, з викладених у позові підстав. Зазначила, що позивачка проживала однією сім'єю з померлим тривалий час та у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, де з'ясувалося, що відповідачка також претендує на спадщину як і позивачка. Померлий ОСОБА_5 від попереднього шлюбу дітей не мав, його батьки померли. У родині ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відповідачка доглядала за квартирою та допомагала по господарству, за що отримувала платню, тобто була домогосподаркою. Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно - автомобіль та кошти на рахунках у банках.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показав, що з 1980-х років він був близьким приятелем померлого ОСОБА_5 , знав його першу дружину, з якою дітей він не мав. У ОСОБА_5 був старший брат, який помер. Про наявність інших родичів померлого свідку не відомо. З 2003 року ОСОБА_5 став приходити у гості до свідка разом з ОСОБА_2 , також сам він бував у них в обох квартирах по АДРЕСА_4 , де вони спільно проживала та вели спільний побут. Квартира по АДРЕСА_5 , де померлий проживав із першою дружиною, фактично стала офісом його журналу та студії, туди приходили клієнти. Про смерть ОСОБА_5 свідку повідомив син позивачки, який займався організацією похорону, однак ОСОБА_9 не був присутнім на похороні, оскільки відбував на змагання, тому направив людей з роботи.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_10 повідомила, що померлий був її земляком, з яким вони разом навчалися у музичній школі, їздили на конкурси, фестивалі, у поминальні дні їздили до Умані, де поховані його рідні. З позивачкою свідок знайома приблизно з 1997 - 1998 року. У 2003 році, після смерті дружини, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 стали жити разом однією сім'єю у квартирі позивачки, а його квартира була за студію. Дружили сім'ями, свідок бувала у них вдома на свята, також її запрошували на святкування у кафе. ОСОБА_10 була присутньою на похороні ОСОБА_5 , організацією якого займався син позивачки. Свідок знала першу дружину ОСОБА_5 , з якою він дітей не мав. Зазначала, що у померлого були віддалені родичі, яких ніхто навіть не знав.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що ОСОБА_5 , з яким його матір, ОСОБА_2 , жила однією сім'єю, він вважав за батька. Коли мати звернулася для оформлення спадщини, стало відомо, що з аналогічною заявою до нотаріуса звернулася відповідачка, яка насправді була прибиральницею у квартирі. Спочатку ОСОБА_5 та ОСОБА_2 проживали разом у квартирі по АДРЕСА_4 , потім її продали та проживали у квартирі по АДРЕСА_4 . Померлий був композитором і журналістом та квартиру по АДРЕСА_5 використовував як студію. Свідок ОСОБА_6 особисто дав ОСОБА_5 гроші на розвиток журналу, а той переписав на ОСОБА_2 свою квартиру, яку і у подальшому продовжив використовувати як свою студію, офіс. Його мати та померлий з 2003 року проживали як чоловік та дружина, повністю підтримували один одного, вели спільне господарство, допомагали глядіти його дітей, разом відпочивали, в тому числі і з його родиною.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, покази свідків, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Києві та зареєстрована за адресою проживання у квартирі АДРЕСА_6 (а.с. 10, 11).
26 квітня 2013 року ОСОБА_5 , як продавець, та ОСОБА_2 , як покупець, уклали Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7 , що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Пальорою Г.Ю., за реєстровим № 686 (а.с. 54, 55).
Цього ж дня право приватної власності ОСОБА_2 на вказану квартиру було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується відповідним витягом, та 11 червня 2014 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (а.с. 56, 57, 58).
Факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 разом у квартирі АДРЕСА_6 підтверджується Актом про фактичне проживання від 16 червня 2018 року, що затверджений головою ОСББ «Тельбін - Комфорт» (а.с. 83).
Із копій закордонних паспортів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 убачається, що останні у період 2009 - 2016 р.р. багаторазово подорожували разом.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Рижавка Уманського району Черкаської області, помер у віці 78 років у м. Києві, про що 20 липня 2018 року складено відповідний актовий запис № 11900 та цього ж дня відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління у місті Києві видано свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 (а.с. 51).
Відповідно до рахунку ритуального дому «Спокій» за надання ритуальних послуг та товарів від 21 липня 2018 року їх замовником є ОСОБА_6 (а.с. 53).
29 серпня 2018 року ОСОБА_6 було видане свідоцтво про поховання померлого ОСОБА_5 (а.с.52).
Відповідно до довідки, виданої 07 вересня 2018 року головою ОСББ «Тельбін - Комфорт», виданої ОСОБА_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , дійсно вона на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 проживали разом та вели спільне господарство (а.с. 84).
Зокрема, із Договору підряду № 18 від 04 грудня 2017 року, що був укладений між ВОП ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , останній є замовником проведення поточного ремонту квартири із встановленням метало-пластикових конструкцій за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 85, 86).
21 грудня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, Незнайка Є.В., із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , у якій зазначила, що є його спадкоємцем, оскільки вони проживали однією сім'єю останні п'ять років, інших спадкоємців немає (а.с. 118).
Однак до цього, 30 липня 2018 року, до органів нотаріату з заявою, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Незнайком Є.В., за реєстровим № 5368, звернулася ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у якій зазначила про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , з яким вони проживали однією сім'єю 15 років, інших спадкоємців немає (а.с. 122).
На підставі вказаної заяви ОСОБА_3 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Незнайком Є.В., 31 липня 2018 року було зареєстровано спадкову справу № 7/2018, відомості про яку внесено до Спадкового реєстру за № 62786807 (а.с. 127).
До приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, Незнайка Є.В., від ОСОБА_4 надійшла претензія кредитора від 17 січня 2019 року відносно боржника ОСОБА_5 (а.с. 130).
08 квітня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, Незнайка Є.В., з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, однак цього ж дня постановою приватного нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно після смерті ОСОБА_5 , зокрема у зв'язку з тим, що відсутні документи, що підтверджують наявність підстав для закликання до спадкоємництва (а.с. 152, 153).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов: має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім'єю, термін спільного проживання (не менше п'яти років); мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом), крім того, важливою складовою є відсутність спору про право.
Як роз'яснено в п. 7 Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Метою встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_5 як жінки та чоловіка є прийняття позивачко спадщини за законом у четверту чергу у відповідності до ст. 1264 ЦК України після смерті останнього.
Відповідно до частин першої, другої статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно з частиною першою статті 36 Сімейного кодексу України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Відповідно ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Тобто, поняття сім'ї дається через формулювання її ознак, головною з яких є наявність між її членами взаємних прав та обов'язків, що зумовлені їхнім спільним проживанням.
За приписами ст. 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно із роз'ясненнями п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі ст. 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю зі спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Зважаючи на те, що показання свідків не протирічать іншим зібраним по справі доказам, суд оцінює вказані показання як достовірні, та беручи до уваги вищенаведене, досліджені у судовому засіданні докази, в тому числі фотокартки, доходить висновку, що заявник ОСОБА_2 проживала однією сім'єю з ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу з 2003 року до часу відкриття спадщини ОСОБА_5 - 19 липня 2018 року, вони мали взаємні права та обов'язки, були пов'язані спільним побутом, разом проводили час дозвілля та відпочивали.
При цьому судом враховується, що відповідач, ОСОБА_3 , будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів на спростування позовних вимог ОСОБА_2 не надала, жодним чином не підтвердила факт її спільного проживання однією сім'єю з померлим.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За вимог ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Положеннями ст. 1258 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
В силу ч.ч. 1, 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
За вимог ч.1 ст.1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Оскільки судом визнано доведеним факт проживання ОСОБА_2 однією сім'єю із ОСОБА_5 з 2003 року по час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 , то убачається наявність підстав для визнання за ОСОБА_2 , яка у визначений ст. 1270 Цивільного кодексу України строк звернулась з відповідною заявою про прийняття спадщини, права на спадкування спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_5 , як спадкоємця четвертої черги спадкування за законом.
За нормою ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог та задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, про визнання права на спадкування в порядку четвертої черги.
У порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір, що був сплачений позивачем при звернені до суду, у розмірі 1 536,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 15, 328, 392, 1216, 1218, 1223, 1264, 1268, 1269, 1297 Цивільного кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, ст.ст. 2, 10, 13, 48, 49, 51, 76, 77-81, 89, 209, 210, 247, 265, 315, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_8 ), треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович (м. Київ вул. Еспланадна, 32-В), ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_9 ) про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, про визнання права на спадкування в порядку четвертої черги - задовольнити.
Встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в період з 2003 року по день смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_2 право на спадкування спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_5 , як спадкоємця четвертої черги спадкування за законом.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1 536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Повний текст судового рішення складений 01 березня 2021 року.
Суддя: