ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
04 березня 2021 року м. Київ № 640/19491/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П., розглянувши позовну заяву Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» з позовом до Північного офісу Держаудитслужби, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40479560) про результати моніторингу закупівлі ІІА-2020-02-13-002104-с, код згідно ДК 021:2015: 31210000-1- Електрична апаратура для комутування та захисту електричних кіл. (Автоматичні вимикачі та запобіжники), яка проведена Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» (код ЄДРПОУ 39611267).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2020 позовну заяву повернуто позивачу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2020 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду.
При цьому, суд звертає увагу, що у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020 не надано оцінку поважності причин або відсутності таких щодо поновлення строку звернення до суду з відповідним позовом. Судом апеляційної інстанції задоволено частково апеляційну скаргу позивача з підстав невиконання судом обов'язку регламентованого процесуального законодавства щодо залишення позову без руху з одночасним наданням строку для подання заяви для наведення інших підстав для поновлення пропущеного строку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2020 на підставі приписів статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву було залишено без руху у зв'язку із пропущенням строку на звернення до суду для надання позивачем пояснень та обґрунтувань причин пропуску, визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, наведені у позовній заяві.
На адресу суду 22.02.2021 від позивача надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, у якій заявник просить поновити строк звернення до суду.
Вказана заява вмотивована тим, що йому лише 07.08.2020 стало відомо про наявність оскаржуваного висновку, оскільки повідомлення про початок моніторингу не надійшло на електронну пошту замовника - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», про що останнім було надіслано листа до Електронного торгового майданчика Smart Tender щодо відсутності повідомлення про початок моніторингу закупівлі. Додатково вказує на те, що на позивача, як замовника у сфері закупівель певних товарів, робіт чи послуг через електронні торги, законодавством не покладено обов'язку здійснювати моніторинг щодо існування можливих перевірок закупівель, які здійснюються останнім, відповідними контролюючими органами.
Дослідивши вказану заяву, суд вважає, що зазначені позивачем підстави пропущення строку на звернення до суду не є поважними, з огляду на наступне.
Пунктом п'ятим частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено обов'язок суду з'ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини десятої статті 71 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
Як убачається з матеріалів справи, спірний висновок оприлюднений у електронній системі закупівель 15.05.2020, а отже позивач мав право оскаржити такий висновок до суду у строк до 30.05.2020.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-ІХ було доповнено розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3, відповідно до якого: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Отже, в силу вищенаведених положень КАС України на період дії карантину були продовжені процесуальні строки, у тому числі, строки на усунення недоліків позовної заяви.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (з урахуванням змін, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 № 255, від 22.04.2020 №291, та від 04.05.2020 № 343) установлено з 12.03.2020 по 22.05.2020 на усій території України карантин.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500) установлено дію карантину з 22.05.2020 до 31.07.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено продовжити на всій території України дію карантину з 1 серпня до 31 серпня 2020 року.
Разом з тим, Законом України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17.07.2020, було внесено змін до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України та доповнено його новим абзацом.
Так, відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, в силу положень Закону №731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону № 540-IX, у тому числі, строки, встановлення для усунення недоліків позовної заяви, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом № 731-IX, тобто 06.08.2020.
Проте, з даним позовом позивач звернувся до суду лише 18.08.2020, що підтверджується відміткою поштового відділення на поштовому конверті, в якому на адресу суду надіслано відповідний позов.
Відтак, позивачем пропущено визначений Законом України «Про публічні закупівлі» строк звернення до суду.
Як було вказано судом вище, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач посилається на те, що йому лише 07.08.2020 стало відомо про наявність оскаржуваного висновку, оскільки повідомлення про початок моніторингу не надійшло на електронну пошту замовника - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», про що останнім було надіслано листа до Електронного торгового майданчика Smart Tender щодо відсутності повідомлення про початок моніторингу закупівлі. Додатково вказує на те, що на позивача, як замовника у сфері закупівель певних товарів, робіт чи послуг через електронні торги, законодавством не покладено обов'язку здійснювати моніторинг щодо існування можливих перевірок закупівель, які здійснюються останнім, відповідними контролюючими органами
Суд зауважує, що оцінка наведеним доводам позивача була надана судом в ухвалі від 21.12.2020.
Покликань позивача на те, що законодавством не покладено обов'язку на здійснення моніторингу щодо існування можливих перевірок закупівель, які здійснюються позивачем, відповідними контролюючими органами, не спростовують висновків суду.
Інших підстав поважності причин пропущеного строку звернення до суду позивачем суду не було повідомлено.
Враховуючи викладене, з огляду на викладені положення та встановлені обставини, суд вважає, що позивач звернувся до суду з порушенням строку звернення до суду, при цьому не навів обґрунтованих обставин, які об'єктивно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волі позивача.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справи «Стаббігс на інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії»).
У свою чергу, в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 по справі «Смірнова проти України» визначено, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Відповідно до статті 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач знав і мав можливість знати про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, в тому числі вжити своєчасних заходів щодо їх захисту в межах встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду, але не скористалася такою за відсутності поважних причин.
Враховуючи викладене, вказані позивачем причини для поновлення строку звернення до суду є неповажними, отже недоліки позовної заяви не усунуті, відтак позовна заява підлягає поверненню.
Згідно з частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 122, 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позовну заяву Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, - повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві за адресою, яка зазначена у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Т.П. Балась