ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 лютого 2021 року м. Київ № 640/28993/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовомГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві
доФізичної особи -підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у розмірі 31 131, 52 грн.
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, позивач) із позовною заявою, у якому просив стягнути кошти платника податків Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 31 131, 52 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на дату звернення до суду відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 31 131, 52 грн., яка виникла на підставі самостійно поданих платником податків податкової звітності.
Ухвалою суду від 03 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами та відповідачу запропоновано надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Копію вказаної ухвали суду надіслано на адресу відповідача зазначену в позовній заяві та яка відповідає даним Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03028, м. Київ, вул. Велика Китаївська, 59) та отримано останнім 16.02.2021 року.
22 лютого 2021 року Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 подано до суду відзив, в якому повідомила про сплату суми боргу, яку просить стягнути з неї позивач, про що надано платіжне доручення від 30.10.2020 року №299.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Матеріалами справи встановлено, що 31 липня 2020 року Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 подано до податкового органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за півріччя 2020 року, в якій самостійно визначено суму, що підлягає до сплати у розмірі 54 121, 55 грн.
15 вересня 2020 року податковим органом прийнято податкову вимогу № "Ю" №4711-13 про сплату податкового боргу у розмірі 49 381, 52 грн.
Вказана податкова вимога була надіслано на адресу відповідача та отримано останнім 12.10.2020 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Згідно інтегрованої картки платника податків з єдиного податку з фізичних осіб, за позивачам, у зв'язку з частковою сплатою грошового зобов'язання, наявний податковий борг у розмірі 31 131, 00 грн.
Вказаний борг не був погашений відповідачем у добровільному порядку, що обумовило ГУ ДПС у м. Києві на звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14).
Узгодження платником податків податкових зобов'язань свідчить про виникнення в нього обов'язку сплатити такі зобов'язання у встановлений законом строк. За закінченням такого строку узгоджені податкові зобов'язання стають податковим боргом, процедура стягнення якого визначена Податковим кодексом України.
Несплачені у встановлений законом строк податкові зобов'язання є податковим боргом платника податків.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 цієї статті у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Аналіз вказаної норми свідчить про відсутність обов'язку контролюючого органу направляти платнику податків нову податкову вимогу у випадку збільшення суми податкового боргу. Тобто, в разі коли після направлення платнику податків податкової вимоги сума його податкового боргу збільшується, податкова вимога на збільшену суму податкового боргу не направляється.
Підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення.
Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 20.1.34 ч. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до Довідки ГУ ДПС у м. Києві від 30.10.2020 року № 26192/9/26-15-13-03-16 за відповідачем обліковується борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 31 131, 52 грн., яка виникла у зв'язку з поданням останнім до податкового органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за півріччя 2020 року, в якій самостійно визначено суму, що підлягає до сплати до бюджету.
У той же час, суд звертає увагу, що згідно наданого відповідачем платіжного доручення від 30.10.2020 року №299, вказану суму податкового боргу останнім було сплачено самостійно.
Таким чином, станом на час розгляду даної справи, сума податкового боргу, яку просить стягнути позивач з відповідача є погашеною останнім самостійно.
А відтак, суд приходить до переконання про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у м. Києві про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 31 131, 52 грн.
У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про відмову у задоволені первісного позову.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у м. Києві відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.М. Погрібніченко