09 березня 2021 року Чернігів Справа № 620/6517/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні заяву про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дубовець 2015"
доДержавної податкової служби України Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області
пропро визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубовець 2015» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування Рішення від 22.09.2020 № 1955199/39706730, зобов'язання зареєструвати в ЄРПН Податкову накладну від 09.09.2020 № 6 датою її фактичного подання - 14.09.2020.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 позов задоволено повністю.
02.03.2020 від представника позивача надійшла заява про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі № 620/6517/20 у розмірі 10 000,00 грн.
Вирішуючи вказану заяву по суті, суд враховує таке.
Частина 1 та 3 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частини 4 та 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
В свою чергу, відповідно до пункту 3 частини 1статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із частиною 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Водночас, статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Водночас, відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Аналіз вказаних норм Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вирішення питання про повернення витрат на професійну правничу допомогу можливе й після прийняття рішення суду, однак за умови подання відповідної заяви до прийняття судового рішення.
Суд констатує, що з огляду на матеріали справи позивачем до прийняття судового рішення у справі не було заявлено про поважність причин неможливості подання доказів про розмір судових витрат до закінчення судового розгляду та намір подати такі докази протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Як зазначалося вище, відповідно до пункту 3 частин 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд зазначає, що додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.
Враховуючи відсутність до прийняття судового рішення у справі заяви позивача про неможливість подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та намір подати такі докази протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, та те, що представник позивача у поданому до суду позові, з-поміж іншого, просив стягнути на користь позивача з відповідачів судові витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн, судом у прийнятому 18.02.2021 рішенні було вирішено питання про розподіл судових витрат на підставі наявних у справі доказів, а саме: Ордеру від 23.11.2020 серії ВН № 162610, копії Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 19.04.2018 серії ВН № 000248, зазначивши при цьому, що доказів, які б надавали можливість суду встановити види наданої професійної правничої допомоги (опис робіт, виконаних адвокатом), їх вартість, тривалість часу, протягом якого здійснювалася правова допомога позивачу, співмірність витрат до предмета спору, факт оплати гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанції до прибуткового касового ордера, платіжного доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касовий чек), позивачем не надано.
Отже, питання про розподіл судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу судом, при прийнятті рішення від 18.02.2021, у даній справі вирішено.
Окремо, суд вважає за необхідне зазначити з приводу посилань представника позивача на Договір про надання правової допомоги від 23.11.2020 № 1-12/20-г та його наявність в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, суд констатує, що вказаний вище Договір та будь-який інший договір про надання професійної правничої допомоги в них відсутній.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про відсутність, встановлених статтями 143 та 252 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для прийняття додаткового рішення у даній справі.
Керуючись статтями 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі відмовити повністю.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.О. Скалозуб