09 березня 2021 р. м. Чернівці Справа № 716/1387/20
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дорошовецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області про визнання протиправними і скасування рішення,-
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дорошовецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області №90-30/2020 від 07.07.2020 року "Про відмову у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки", яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,36га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована біля будинку АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Дорошовецьку сільську раду Заставнівського району Чернівецької області розглянути питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,36 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована біля будинку АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,36 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована біля будинку АДРЕСА_1 . Однак позивач вважає, що відповідач відмовив у наданні дозволу на складання проекту землеустрою з підстав, які не передбачені Земельним кодексом України, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому вказав про необґрунтованість позовних вимог та зазначив, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність, у зв'язку із тим, що вказана земельна ділянка частково була виділена іншій особі для будівництва у розмірі 0,19 га, кадастровий номер 7321584400:02:001:0212, на якій проводиться будівництво житлового будинку. Також відповідач зазначив, що крім позивача звернулись ще два жителя с. Дорошівці із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на спірну земельну ділянку, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельні ділянки у розмірах по 0,12 га, а позивачу було відмовлено у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,36 га. З вказаних підстав відповідач просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.
Рух справи у суді
13.10.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Справа перебувала на розгляді у судді Кушнір В.О.
30.12.2020 р. згідно розпорядження керівника апарату Чернівецького окружного адміністративного суду № 86-Р від 30.12.2020 р. щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Чернівецького окружного адміністративного суду ОСОБА_2 справу 716/1387/20 передано на розгляд головуючому судді Брезіній Т.М.
Ухвалою суду від 04.01.2021 р. прийнято адміністративну справу до свого провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
16.03.2020 р. позивач звернувся до Дорошовецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,36 га, у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована біля будинку АДРЕСА_1 . У заяві вказано, що на вказаній земельній ділянці позивачем висаджено горіхові дерева у кількості 48 штук. (а.с. 12, 59-61).
Дорошовецька сільська рада Заставнівського району Чернівецької області 07.07.2020 р. прийняла рішення №09-30/2020, яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в урочищі «Пришкільна», орієнтовною площею 0,36 га, у власність для ведення особистого селянського господарства, у зв'язку із тим, що земельна ділянка надана іншому громадянину. (а.с. 13).
Матеріали справи містять рішення Дорошовецької сільської рада від 24.07.2019 р. №07-25/2019, яким надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,19 га, за рахунок земель житлової забудови с. Дорошівці, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 14, 48-52).
Рішенням Дорошовецької сільської рада від 07.07.2020 р. №14-30/2020 надано дозвіл на виготовлення та видачу документації про право власності на земельну ділянку, площею 0,171 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд, будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_3 (а.с. 63).
Також матеріали справи містять рішення Дорошовецької сільської рада від 07.07.2020 р. №09-30/2020 та №13-30/2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_4 щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею по 0,12 га в урочищі «Пришкільна», для ведення особистого селянського господарства та ОСОБА_5 щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею по 0,12 га по АДРЕСА_3 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд, будівель і споруд (присадибна ділянка). (а.с. 53-58).
Мотивувальна частина
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Згідно п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. N 2768-III (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Згідно з ч. 1 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Зі змісту ч. 6 ст. 118 ЗК України слідує, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні, до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
Приписами абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням підстав такої відмови.
При цьому ч. 7 ст. 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі надання органом місцевого самоврядування відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою обов'язковим є зазначення конкретної підстави для такої відмови, що визначені у ч. 7 ст. 118 ЗК України.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України.
Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого питання. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов'язковим.
Судом встановлено, що відповідачем відмовлено позивачу у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,36 га, у власність для ведення особистого селянського господарства, у зв'язку із тим, що частина вказаної земельної ділянки надана у власність іншому громадянину. Суд вважає безпідставною вказану відмову відповідача, оскільки цільове призначення бажаної позивачем земельної ділянки є для ведення особистого селянського господарства, в той час, як відведена ОСОБА_3 земельної ділянка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Крім того суд звертає увагу, що позивач просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянкою орієнтовною площею 0,36 га, а тому, у разі якщо частина цієї земельної ділянки надана у власність іншій особі, відповідач повинен був надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою позивачу на земельну ділянку у допустимому розмірі. Таким чином, відповідач протиправно відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на спірну земельну ділянку, орієнтовною площею 0,36 га, для ведення особистого селянського господарства, та не зазначив обґрунтованої відмови у неможливості надання такого дозволу. При цьому, 07.07.2020 р., того ж дня, коли позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, відповідач розглянув заяви громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та прийняв рішення про надання їм дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для ведення особистого селянського господарства та для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд, будівель і споруд (присадибна ділянка). Таким чином суд вважає, що відповідач необґрунтовано надав перевагу іншим особам перед позивачем у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для отримання у власність спірної земельної ділянки, чи її частини.
Суд звертає увагу, що вказані у рішенні від 07.07.2020 р. №09-30/2020 підстави для відмови у наданні дозволу на складання проекту землеустрою не підтверджені відповідними доказами та не узгоджуються з положеннями ст. 118 ЗК України, а тому оскаржувана відмова є протиправною та підлягає скасуванню.
Позиція суду щодо позовних вимог зобов'язального характеру.
Статтею 55 Конституції України закріплено фундаментальний принцип судового захисту всіх порушених прав людини і громадянина. Так, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, зокрема, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Суд звертає увагу, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Аналогічна правова позиція застосована Верховним Судом у постанові від 02.02.2021 р. справа №420/3294/19 (провадження №К/9901/32192/19).
Судом встановлено, що відповідач відмовив у задоволені заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність з підстав, які не передбачені ЗК України, а тому належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання Дорошовецьку сільську раду Заставнівського району Чернівецької області розглянути питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,36 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована біля будинку АДРЕСА_1 .
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідачем не доведено правомірність рішення Дорошовецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області №90-30/2020 від 07.07.2020 року "Про відмову у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки", яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,36 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована біля будинку АДРЕСА_1 .
З вказаних підстав суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України ,-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Дорошовецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області №90-30/2020 від 07.07.2020 року "Про відмову у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки", яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,36га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована біля будинку АДРЕСА_1 .
3. Зобов'язати Дорошовецьку сільську раду Заставнівського району Чернівецької області розглянути питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,36 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована біля будинку АДРЕСА_1 .
4. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1681,60 грн згідно платіжної квитанції № 189 від 25.08.2020 року.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач: Дорошовецька сільська рада Заставнівського району Чернівецької області (вул.Василишина, 1, Дорошівці, Заставнівський район, Чернівецька область, 59423, код ЄДРПОУ 04417205).
Суддя Т.М. Брезіна