09 березня 2021 року справа № 580/1184/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
23 лютого 2021 року ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просить:
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року у справі № 580/1184/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії;
- зобов'язати головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області подати звіт про виконання судового рішення від 06 серпня 2020 року у справі № 580/1184/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Як свідчать матеріали справи, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року у справі № 580/1184/20 адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не прийняття рішення про перерахунок ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на підставі довідки Головного управління ДФС у Черкаській області № 5125/23-00-13040 від 27.02.2020.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.
Відповідно до частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на те, що статтею 382 вказаного Кодексу не визначено обов'язковість розгляду питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у судовому засіданні, суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання позивача у письмовому провадженні.
Під час вирішення поданої заяви по суті, суд зазначає таке.
Обов'язковість виконання судових рішень закріплена статті 129 Конституції України та частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення відповідно до частини 2 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Завершальною стадію судового провадження являється виконання судового рішення як гарантія захисту порушених прав та інтересів осіб, які звернулись до суду за їх відновленням.
Відтак, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Тому особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити дії встановлені Законом для його виконання.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин 1, 2 згаданої норми Кодексу суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Такого висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 31.07.2018 у справі № 235/7638/16-а.
У заяві позивач просив встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, зобов'язавши подати у встановлений строк звіт про його виконання, однак під час прийняття рішення у справі суд такого контролю не встановив.
Судовий контроль за виконанням рішення суду після його прийняття здійснюється судом шляхом визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у порядку, передбаченому статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за відповідною заявою позивача з дотриманням строку її подання та процесуальної форми.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю на етапі виконання рішення суду, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 248, 256, 383, 294, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.
Ухвала в повному обсязі складена та підписана 09.03.2021.
Суддя В.О. Гаврилюк