09 березня 2021 року справа № 580/2/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, 269/105) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в якому просить стягнути 24750грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2019 році та 1287грн. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи) на підставі ст. 260, 262 КАС України.
27.01.2021 ухвалою суду відмовлено у переході до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що відповідач не вжив заходів щодо створення робочого місця та працевлаштування особи з інвалідністю, а отже обов'язок по виконанню нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачем не виконано, що є порушенням статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", у зв'язку з чим до відповідача застосовані адміністративно-господарські санкції за незайняте робоче місце для осіб з інвалідністю, а також ненараховано пеню за простроченням сплати адміністративно-господарських санкцій.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому містяться заперечення щодо задоволення позовних вимог. Зазначено, що у 2018 році відповідачем працевлвштовано працівника, яка є інвалідом ІІ групи. Також, законодавством не передбачено періодичність подання звіту за формою № 3-ПН, а така звітність подається лише з дати відкриття вакансії.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , як суб'єкт господарювання РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований 15.10.2007, за основним видом діяльності "Консультування з питань інформатизації".
Черкаським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів проведено аналіз діяльності відповідача відповідно до вимог законів України «Про зайнятість населення» та "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".
На запити позивача ГУ ДПС в Черкаській області надано інформацію від 24.02.2020 №4761/23-00-33-0115, згідно якої у 2019 році позивач подавав звітність про відсутність працівників, яким встановлено інвалідність.
Листом від 08.09.2020 № 34.04-23/1132 Чигиринський районний центр зайнятості повідомив позивача, що ФОП ОСОБА_1 у 2019 та в І кв.2020 року інформацію про попит на робочу силу(вакансії) не подавав.
Позивач листами від 26.05.2020 № 1311/01-27, від 13.10.2020 № 1987/01-27, від 23.12.2020 № 2280/01-27 інформував відповідача про необхідність подання ФОП ОСОБА_1 звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою № 10-ПІ за 2019 рік.
29.12.2020 ФОП ОСОБА_1 подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників становить 12, працівників з інвалідністю - 0.
Згідно з розрахунком Черкаського обласного центру зайнятості, сума адміністративно-господарських санкцій складає 24750 грн., сума пені складає 1287грн. і на час розгляду справи не сплачені.
Крім того, судом встановлено, згідно наказу №4 від 27.04.2018 прийнято на посаду швачки ОСОБА_2 . Згідно копії Довідки до акта огляду МСЕК № 2 серія 12ААБ № 771026 ОСОБА_2 , огляд первинний, група інвалідності ІІ 02.06.2020 загальне захворювання на строк до 01.07.2021.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року №875-XII (далі - Закон № 875-XII).
Статтею 18 Закону №875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги, що відповідач використовує працю найманих працівників, на нього розповсюджуються вимоги зазначеної статті Закону № 875-XII.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб і інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Частиною 2 ст. 19 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно ч. 5 ст. 19 Закону №875-XII виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Також ч. 9, 10 ст. 19 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Таким чином, з огляду на викладені норми, відповідач зобов'язаний реєструватися у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подавати цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів, оскільки у відповідача у 2019 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 12 осіб, а середньооблікова чисельність працевлаштованих інвалідів у 2019 році повинна складати одна особа, проте, жодне місце інвалідом зайняте не було.
Судом враховано, що ні до центру зайнятості протягом 2019 року ні до Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідач не подав інформацію про вакансії, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю.
Також суд не приймає доводи відповідача про працевлаштування у 2018 році на роботу працівника, яка є особою з інвалідністю, оскільки згідно копії Довідки до акта огляду МСЕК № 2 серія 12ААБ № 771026 ОСОБА_2 , ІІ група інвалідності встановлена з 02.06.2020 вперше.
Частиною 1 ст. 20 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Згідно ч. 2, 4 ст. 20 Закону № 875-XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Отже з урахуванням викладеного, загальна сума несплачених адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів, складає 24750 грн. У зв'язку з простроченням сплати адміністративно-господарських санкцій, відповідачеві нарахована пеня, сума якої на день подачі позову становить 1287 грн.
Відповідач у повному обсязі в добровільному порядку адміністративного-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів у 2019 році та пеню не сплатив.
Частиною 9 ст. 20 Закону №875-XII передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає повному задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. номер НОМЕР_1 ) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Благовісна, 269/105, код ЄДРПОУ 21368023) адміністративно-господарські санкції за незайняте робоче місце для особи з інвалідністю у розмірі 24750 (двадцять чотири тисячі сімсот п'ятдесят) грн. та 1287 (одна тисяча двісті вісімдесят сім) грн. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя П.Г. Паламар