05 березня 2021 року справа № 580/3110/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства “Первомайський кар'єр “Граніт” до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,
встановив:
10 серпня 2020 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство “Первомайський кар'єр “Граніт” до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову від 08.06.2018 про стягнення виконавчого збору ВП №56066894.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем оскаржуване рішення прийнято безпідставно, оскільки жодних дій відповідачем вчинено не було, а борг ним сплачено самостійно без застосування заходів примусового виконання.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року позов залишено без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020 ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 скасовано, а справу направлено для продовження розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 призначено судове засідання з розгляду даної справи на 04 березня 2021 року о 14 годині 10 хвилин.
Представник позивача в судовому засіданні 04.03.2021 позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Усною ухвалою суду від 04.03.2021 занесеною до протоколу судового засідання постановлено розглянути справу в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Старший державний виконавець Центрального відділу Державної виконавчої служби м.Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Постоєнко М.В. постановою від 28.03.2018 відкрив виконавче провадження №56066894.
08.06.2018 вказаний старший державний виконавець прийняв постанови про:
закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення;
стягнення виконавчого збору.
Не погоджуючись з постановою про стягнення виконавчого збору від 08.06.2018 позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII, в редакції, чинній на момент винесення спірного рішення).
Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим законом.
Відповідно до положень ст. 42 Закону №1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з:
- виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;
- стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Виконавчий збір згідно з ч. 1 ст. 27 Закону №1404-VIII - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Статтями 40, 42 Закону № 1404-VІІІ передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема ч. 3 ст. 40 Закону унормовано, що У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 42 Закону № 1404-VІІІ на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Тобто, виконавчий збір стягується на підставі постанови, яка виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника сум чи повернення виконавчого документа в розмірі 10% від суми, що фактично стягнута, повернута стягувачу, який вираховується з фактично стягнутої суми.
За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.
Відповідно до пункту 21 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.
При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.
Отже, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документу стягувача виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми.
Так, з аналізу вищенаведених норм Закону № 1404-VІІІ вбачається, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.
Слід зазначити, що законодавець чітко визначив, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми, при цьому розмір виконавчого збору вираховується саме з фактично стягнутої суми.
За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.
З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець під час прийняття оскаржуваної постанови, визначив суму виконавчого збору в розмірі 10 % від суми, яка зазначена у вимозі ГУ ДФС у Черкаській області №Ю-2655-25-у від 06.02.2018.
Аналіз наведених правових норм та обставин справи дає підстави для висновку, що державним виконавцем не було здійснено дій з примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за вищевказаною вимогою.
Враховуючи викладене, у державного виконавця були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений в оскаржуваній постанові про стягнення виконавчого збору, тому така постанова не відповідає вимогам статті 27 Закону № 1404-VІІІ.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 287, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 08.06.2018 про стягнення виконавчого збору ВП №56066894.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (18001, м. Черкаси, просп. Хіміків, буд. 50; код ЄДРПОУ 36157425) на користь приватного акціонерного товариства “Первомайський кар'єр “Граніт” (18016, м. Черкаси, вул. Євгена Кухарця, буд. 8; код ЄДРПОУ 00292356) сплачений судовий збір в розмірі 3965 (три тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять) грн 80 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення та з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 05.03.2021.
Суддя В.П. Тимошенко