Справа № 560/6621/20
09 березня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення повного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 - невиплату у день звільнення індексації грошового забезпечення;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплату індексації грошового забезпечення) за період з 26.10.2018 по день фактичної виплати 03.09.2020 в розмірі 212010,60 грн.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.10.2020 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.10.2020 зупинено провадження в адміністративній справі №560/6621/20 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №240/532/20.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.02.2021 поновлено провадження у справі №560/6621/20.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.02.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Зазначено, що недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом: подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущено; надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.
До суду надійшла заява про поновлення процесуального строку на подання адміністративного позову від 01.03.2021, в якій позивач просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити пропущений процесуальний строк. Позивач зазначає, що вимога про оплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є спором про оплату праці, а тому, до спірних правовідносин належить застосовувати частину 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), яка надає позивачу право звернутись до суду з відповідним позовом без обмеження будь-яким строком.
Суд критично оцінює твердження позивача, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічною службою є, зокрема, військова служба.
За характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Суд зазначає, що строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і частина 5 цієї статті визначає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Водночас частиною 1 статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено норму про те, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Проте слід мати на увазі, що відповідно до статей 3 і 221 КЗпП України в порядку, передбаченому главою XV цього Кодексу, підлягають розгляду індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності.
За приписами частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України справи, що виникають з трудових правовідносин, суди розглядають у порядку цивільного судочинства. При цьому норми Цивільного кодексу України визначають загальну позовну давність тривалістю у три роки (стаття 257) та передбачають можливість установлення законом для окремих видів вимог спеціальної позовної давності (стаття 258), яка може бути скороченою або більш тривалою за загальну позовну давність.
Виходячи з цього, встановлений 233 КЗпП України строк є строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору.
Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і частина 5 цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини 2 цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.
Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах статті 233 КЗпП України.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Продовжити позивачу строк залишення позовної заяви без руху на 5 днів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяД.Л. Фелонюк