Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
05 березня 2021 року № 520/57/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецком Україна" (м.Харків, вул. Героїв Праці,36, корп.А, кв.43, ЄДРПОУ 25700940) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ 43005393) , Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 2191801/35700940 від 02.12.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 16.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 16.11.2020 ТОВ "Спецком Україна" днем фактичного подання, а саме 20.11.2020; стягнути судовий збір у розмірі 4202.00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 15000.00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та протиправним, таким, що прийняте всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини та підлягає скасуванню. Просить поновити порушене право позивача шляхом зобов'язання відповідача зареєструвати спірну податкову накладну.
Ухвалою від 31.12.2020 у справі відкрито спрощене провадження в порядку, визначеному ст.257, 262 КАС України
ГУ ДПС в Харківській області надав відзив на адміністративний позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив залишити без задоволення з тих підстав, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до норм чинного законодавства, оскільки підприємство не надало первинних документів, що підтверджують походження ТМЦ (щодо постачання/придбання. зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження), відсутні складські документи, тобто всіх первинних документів, визначених в п. 5 Порядку № 520, необхідних для підтвердження відсутності наявності ризику за податковою накладною та прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
ДПС України правом надання відзиву на адміністративний позов не скористалася.
Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, перевіривши відповідність оскаржуваних рішень на відповідність приписам ст.2 КАС України, суд зазначає таке.
Позивач пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу суб'єкта господарювання юридичної особи, основними видами діяльності якого за КВЕД є неспеціалізована оптова торгівля, виробництво фарб, лаків і подібної продукції, виробництво мила та мийних засобів тощо (а.с.33)
У межах здійснення господарської діяльності позивачем сформовано податкову накладну № 2 від 16.11.2020 на загальну суму 114000.00 грн, в т.ч. ПДВ 19000.00 грн, яка подана позивачем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, але реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст.201 ПК України.
Підприємством складено та подано до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладених /розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 25.11.2020 за №2 до податкової накладної №2 від 16.11.2020 та зазначено, що реалізований контрагенту товар імпортовано підприємством по зовнішньоекономічному контракту на суму неоплаченого залишку.
До пояснень підприємством надано митну декларацію UA 100060/2020/397124, видаткову накладну від 16.11.2020 № РН-0000006.
За результатами розгляду наданих документів відповідачем прийнято рішення від 02.12.2020 № 2191801/35700940, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної, оскільки підприємством не надано договорів, зокрема зовнішньоекономічного контракту, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/ послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції , складських документів, у тому числі рахунків-фактури, інвойсів, актів приймання-передачі товарів, робіт , послуг з урахуванням наявності певних типових форм та галузевих специфікацій, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
На зазначене рішення позивачем 04.12.2020 подано скаргу, у якій вказано, що між позивачем та ТОВ «Лабораторія прикладної хімії» укладено договір поставки від 02.10.2020 року № 010, відповідно до якого позивач зобов'язаний поставити контрагенту аерозольний клапан SV-77 згідно з технічними характеристиками, наведеними у специфікації; загальна вартість товару складає 228000.00грн. Покупець згідно рахунку фактури зробив передплату на суму 114000.000 грн, на яку виписана податкова накладна № 1 від 05.10.2020; підприємство уклало зовнішньоекономічний контракт, який був передплачений ; 16.11.220 поставлений за ним товар розмитнений і відвантажений покупцю, видана видаткова накладна на суму 228000.00 та на суму залишку оплати виписана податкова накладна № 2 від 16.11.2020
До зазначених вище пояснень додано договір від 02.10.2020 № 010, укладений з ТОВ «лабораторія прикладної хімії», специфікація до договору, рахунок-фактура № СФ0000006 від 02.10.2020, платіжне доручення № 309 від 05.10.2020 на суму 114000.00 грн (передплата), контракт купівлі продажу № 007 від 06.10.2020 , укладений з Summit Packaging Polska Sp.z.о.о., платіжне доручення в іноземній валюті від 12.10.2020 № 7 на оплату поставки за договором контрактом купівлі-продажу № 007 від 05.10.2020, митна декларація, видаткова накладна РН0000006 від 16.11.2020, СМR б/н від 12.11.2020 (а.с.59-77)
За результатами адміністративного оскарження рішенням від 11.12.2020 № 67514/35700940/2 скарга позивача залишена без задоволення, а рішення контролюючого органу без змін з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/ інвойси (а.с.56)
Правила справляння податку на додану вартість регламентовані приписами р. 5 ПК України.
Так, відповідно до п.п. "а" п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.1., 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.10.2010 № 1246 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014р. із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569).
Зокрема, п.12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.
Відповідно до п.п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
З 01.02.2020р. діє Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 (далі за текстом - Порядок зупинення №1165), відповідно до п.п.3-5 якого податкова накладна, котра не відповідає критеріям (ознакам) безумовної реєстрації, підлягає перевірці на предмет ризиковості господарських операцій в аспекті наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов'язку.
За правилом п.6,11 Порядку зупинення №1165 підставою для зупинення реєстрації податкової накладної в Реєстрі є відповідність операції критерію ризиковості. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Постановою КМУ від 19.12.2019 № 1165 разом з Порядком зупинення №1165 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом Порядок прийняття рішень №1165).
Згідно з п.4 Порядку прийняття рішень №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до п.6 Порядку прийняття рішень №1165 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Як передбачено, п.7 Порядку прийняття рішень №1165 письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За приписами п.11 Порядку прийняття рішень №1165 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до вимог ПК України та постанови КМУ № 1165 від 11.12.2019 позивачем подано пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції, що була підставою для складання та реєстрації податкової накладної №2 від 16.11.2020.
Надані позивачем до його пояснень документи не дають підстав для сумніву щодо дійсного укладання договору, здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом.
Отже, факт поставки товару (дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України) відповідно до положень п.185.1 ст.185 ПК України, зумовив обов'язок позивача в силу вимог п.187.1 ст.187, п.201.1, 201.7, 201.10 ст.201 ПК України сформувати та направити для реєстрації податкову накладну.
Також, згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019р. по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Суд вважає, що оскаржуване рішення контролюючого органу не відповідає вимогам умотивованості, адже містять лише загальне твердження про ненадання платником первинних документів, хоча у дійсності копії таких документів надані платником до контролюючого органу і реальність відомостей цих документів, а також правильність їх складання не поставлена контролюючим органом під сумнів та не спростована.
Суд зауважує, що з огляду на приписи ст.185,187 ПК України об'єктивними ознаками неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов'язку є обґрунтовані сумніви (розумні припущення тощо) контролюючого органу в наявності у спірних правовідносинах об'єкта оподаткування податком на додану вартість, тобто реальний ризик виписування особою податкової накладної за відсутності визначеної кодексом першої події. Проте, у спірних правовідносинах факт обґрунтованості такого сумніву не підтверджено у ході розгляду справи.
За відсутності в оскаржуваному рішенні контролюючого органу доказів відсутності об'єкта справляння ПДВ, а також доказів відсутності першої події виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, як доказів наміру платника на безпідставне одержання податкової вигоди у будь-якій формі та ураховуючи неподання таких доказів до матеріалів справи, оскаржувані рішення контролюючого органу підлягають скасуванню.
З урахуванням викладеного, відповідачами не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому позовні вимоги в частині визнання такого рішення протиправним та його скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ № 1246 від 29.10.2010, яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
У першому та третьому випадках податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної. У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили саме рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, нормами ПК України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.
В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання саме Державної податкової служби України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні подані на реєстрацію позивачем датою їх подачі, є дотриманням гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Частиною 1, 2 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 у справі №640/21330/18 зазначив, що системний аналіз частини першої статті 6 Закону України "Про судовий збір", частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
У силу пункту 23 частини першої статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Виходячи з обставин цієї справи, суд зауважує, що вимога позивача про зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну є похідною від позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення щодо відмови у її реєстрації.
А тому, позивач при зверненні до суду з цим позовом мав сплатити судовий збір у розмірі 2102.00 грн за одну позовну вимогу немайнового характеру, яка відповідно підлягає стягненню з відповідачів.
Крім того, позивач в прохальній частині позову просив суд вирішити питання про розподіл судових витрат, шляхом стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн. Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з таких приписів діючого законодавства.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України ).
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; - представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем до матеріалів справи надано договір про надання правничої допомоги № 14/12-20 від 14.12.2020 укладений між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Баєрс», згідно якого виконавець зобов'язується надати правничу допомогу, що складається з представниці ва інтересів Кліпни у судових органах щодо оскарження рішення про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов'язання зареєструвати податкові накладні за період листопад-грудень 2020 року, оскарження рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ та зобов'язання врахувати таблицю, та включає в себе: правовий аналіз наданих документів для формування правової позиції по справі; підготовку та подання позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання зареєструвати податкові накладні, про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість та зобов'язання врахувати таблицю даних платника податку додану вартість; підготовку та подачу необхідних доказів, дослідження доказів, отримання пояснень від інших учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів (за необхідності); підготовку та подачу необхідних заяв та клопотань, відповідей на відзив, надання пояснень суду; підготовку заперечень проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб: ознайомлення з протоколом судового засідання, здійснення запису фіксування судового засідання технічними засобами (за необхідності) та отримання копії судового рішення; забезпечення представництва та участь у судових засіданнях (та необхідності)- п.2.1.1-2.1.5; рахунок на оплату від 14.12.2020 № 04, платіжне доручення № 229 від 15.12.2020
Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до пункту 3.2,3.3 Договору про надання правничої допомоги від 24.12.2020 № 14/12-20 визначено, що договірна ціна (вартість) правничої допомоги , обумовленої п.2.1.1-2.1.5 Договору становить 15000 грн. (без урахування участі у судових засіданнях)
Отже розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді, а саме представником позивача складені та підписані наступні документи: позовна заява з додатками, відповідь на відзив відповідача на позовну заяву з додатками, всі копії документів завірені представником відповідача з дотриманням положень статті 94 КАС України, копія платіжного доручення № 229 від 15.12.2020 підтверджує сплату позивачем суми 15000.00 грн (Призначення платежу: оплата за послуги, визначені договорі від 14.12.2020 № 14/12-20).
Суд також враховує положення частини сьомої статті 134 КАС України, за якими обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач у відзиві на позовну заяву доводів щодо неспівмірності витрат на правову допомогу відзив на позовну заяву не навів.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
На підставі викладеного, керуючись ст.6-19,14, 243-246,250,294-297 КАС України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 2191801/35700940 від 02.12.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 16.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 16.11.2020 ТОВ "Спецком Україна" днем фактичного подання, а саме 20.11.2020.
Стягнути на користь ТОВ "Спецком Україна" сплачену суму судового збору в розмірі 1051 (одна тисяча п'ятдесят одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.
Стягнути на користь ТОВ "Спецком Україна" сплачену суму судового збору в розмірі 1051 (одна тисяча п'ятдесят одна ) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
Стягнути на користь ТОВ "Спецком Україна" витрати на правничу допомогу у розмірі 7500 (сім тисяч п'ятсот ) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
Стягнути на користь ТОВ "Спецком Україна" витрати на правничу допомогу у розмірі 7500 (сім тисяч п'ятсот ) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Зоркіна Ю.В.