вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
01.03.2021м. ДніпроСправа № 904/6965/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Головахи К.К., розглянувши справу
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро
до Приватного підприємства "АВТОКЛАС-КСП", м. Кривий Ріг
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Позивача: Криворізький коледж економіки та управління Державного вищого навчального закладу "Київський национальний економічний університет імені Вадима Гетьмана", м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості та зобов'язання повернути майно
Представники:
від позивача Корольова Д.В. -представник
від відповідача не з'явився
від третьої особи не з'явився
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "АВТОКЛАС-КСП" (далі - Відповідач) заборгованості з орендної плати у розмірі 16 721, 50 грн., неустойки - 39 924, 08 грн., пеня - 7 882,04 грн. та зобов'язання повернути балансоутримувачу нерухоме майна - вбудовані приміщення площею 150,5 кв.м, розміщене за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, 37-а на першому та другому поверхах 2-ох поверхової будівлі, шляхом підписання акт приймання-передачі відповідно до умов договору від 09.07.2009 №12/02-3467-ОД.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати за орендоване майно.
Ухвалою суду від 29.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та залучено до участі у справі в якості Третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Позивача: Криворізький коледж економіки та управління Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана". Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26.01.2021.
26.01.2021 від третьої особи надійшли пояснення по суті позовних вимог в яких зазначено, що об'єкт оренди повернуто за актом приймання передачі.
Також 26.01.2021 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що станом на 08.04.2020 заборгованість з орендної плати становить 6 740, 46 грн. Дана заборгованість виникла у зв'язку карантинними обмеженнями, що привело до припинення діяльності підприємства. Заборгованість погашена в повному обсязі на підставі платіжного доручення № 1121 від 22.01.2021 в сумі 6 740, 46 грн.
Також відповідачем надано Акт приймання-передачі від 08.04.2020, згідно якого відповідач (орендар) передав Криворізькому фаховому коледжу економіки та управління ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана» предмет оренди за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.07.2009 №12/02-3467-ОД.
Ухвалами суду від 26.01.2021 оголошено перерву у засіданні до 16.02.2021.
27.01.2021 третя особа надала письмові пояснення, в яких зазначає, що об'єкт оренди повернуто в передбачений договором термін в належному стані, про що свідчить Акт приймання-передачі від 08.04.2020.
Ухвалою від 16.02.2021 відкладено засідання на 25.02.2021.
24.02.2021 позивач надав до суду письмові пояснення в яких зазначив, що сума пені за позовом становить 2 156,02 грн.
Ухвалою від 25.02.2021 відкладено розгляд справи на 01.03.2021.
01.03.2021 позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача пеню у сумі 2 156,02 грн.
Заява обґрунтована тим, що відповідачем майно повернуто та суму основної заборгованості оплачено у повному обсязі.
Суд розцінює зазначену заяву як заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає заяви до розгляду.
Відповідач та третя особа у призначене засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні 01.03.2021 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.
Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд прийшов до наступних висновків.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ:
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору оренди майна, строк дії договору, умови передачі майна в оренду та повернення його з оренди, факт повернення майна з оренди, час користування ним орендарем, настання строку сплати орендної плати, наявність часткової чи повної оплати за договором, встановлення факту прострочення оплати орендної плати.
09.07.2009 між Регіональним відділенням Фонду держмайна України у Дніпропетровській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - орендодавець, позивач) та Приватним підприємством «АВТОКЛАС-КСП» (далі - Відповідач, Орендар) укладено договір № 12/02-3467-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір), в подальшому сторонами підписано додаткові угоди від 14.06.2011, від 06.08.2014 та від 07.07.2017.
Відповідно до пункту 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державним окремим нерухомим майном вбудовані приміщення (далі майно) площею 150,50 кв.м, розміщене за адресою: м. Кривий Ріг, вул.. Ватутіна, 37-а, на 1 та 2 поверхах, що перебуває на балансі Криворізьконо коледжу економіки та управління (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно із звітом про оцінку на 22.04.2009 і становить за незалежною оцінкою 365966,00 грн.
Майно передається в оренду з метою розміщення школи підготування водіїв транспортних засобів (погодинно). Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється (п. 1.2. Договору).
Згідно п. 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.
У відповідності до п. 3.1. договору (в редакції додаткової угоди від 06.08.2014) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) червень 2014 року 1 214,30 грн.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2. договору).
Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. договору).
Згідно п. 3.4. договору у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяця оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.
Пунктом 3.6. договору встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:
- 50% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділеннями казначейства у розмірі 607,15грн.;
- 50% - балансоутримувачу у розмірі 607,15 грн.
Пунктом 3.7 договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати.
Відповідно до п. 3.12. договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.
Пунктом 5.5. договору в редакції додаткової угоди від 06.08.2014 встановлено, що орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору повернути за актом приймання-передачі балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу, ат відшкодувати відповідно до вимог чинно яго законодавства збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.
Згідно п. 9.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
У відповідності до п. 9.8. договору в редакції додаткової угоди від 06.08.2014 у разі виявлення орендодавцем фактичного використання орендарем державного майна площею, що перевищує розмір орендованої площі, зазначеної у розділі 1 цього договору, розмір збільшеної орендної плати застосовується з дня укладення договору оренди.
Додатковою угодою від 07.07.2017 цей договір пролонговано з 09.05.2017 по 08.04.2020 включно.
Сторонами 09.07.2009 року підписано акт приймання-передачі майна в оренду (а.с. 37).
Як зазначено в позовній заяві, листом від 12.05.2020 № 11-02-02431 позивач повідомив відповідача про закінчення дії договору, просив сплатити заборгованість з орендної плати та повідомити про порядок повернення майна з оренди (а.с. 44).
Відповідач відповіді на вказаний лист не надав.
19.08.2020 позивачем на адресу відповідача направлено претензію з вимогою оплатити суму заборгованості та повернути орендоване приміщення (а.с. 45).
Як вбачається з матеріалів справи, орендоване приміщення повернуто відповідачем 08.04.2020, що підтверджується актом приймання-передачі від 08.04.2020 (а.с. 61).
Заборгованість відповідачем оплачено в повному обсязі, однак з порушенням строків, що стало підставою для нарахування пені у сумі 2 156,02 грн. за період з 16.10.2018 по 15.08.2020.
Викладене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову на підставі наступного.
За частиною третьою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 статті 762 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 3.7 договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати.
В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Перевіривши розрахунок наданий позивачем, судом встановлено, що сума пені за період з 16.10.2018 по 15.08.2020, яка підлягає стягненню становить 2 156,02 грн.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача 2 156,02 грн. - пені.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2 102 грн. 00 коп.
У зв'язку зі зменшенням позовних вимог, сума судового збору повинна була складати 2 102,00 грн.
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" унормовано підстави повернення судового збору, яким зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне роз'яснити, що позивач може звернутися до суду з клопотанням про повернення зайво сплаченої суми судового збору у розмірі 2 102,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Приватного підприємства "АВТОКЛАС-КСП", Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Позивача: Криворізький коледж економіки та управління Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" про стягнення 2 156,02 грн. пені - задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "АВТОКЛАС-КСП" (50081, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Мікрорайон 5-й Зарічний, б, 78, кв. 133, код ЄДРПОУ 36041570) на Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ 42767945) 2 156,02 грн. - пені та 2 102,00 грн. - витрати по сплаті судового збору, про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 09.03.2021
Суддя Н.Г. Назаренко