вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"25" лютого 2021 р. Cправа № 902/1222/20
Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг - Безпека", м.Київ
до приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат Бершадський", с.Війтівка Бершадського району Вінницької області
про стягнення 866937,14 грн заборгованості згідно договору про надання послуг
представники сторін в судове засідання не з'явились.
15.12.2020 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг - Безпека" про стягнення з приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат Бершадський" заборгованості за надані послуги охорони за Договором №62 від 01.03.2020 у розмірі 866937,14 грн, в тому числі: 807258,08 грн - основного боргу; 43260,20 грн - пені; 5603,81 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, та 10815,05 грн - 3% річних.
Ухвалою суду від 21.12.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1222/20, призначено судове засідання у справі на 04.02.2021.
Поряд з тим, у визначену судом дату судове засідання не відбулося у зв'язку із проходженням суддею Нешик О.С., на підставі наказу Господарського суду Вінницької області №2-К від 15.01.2021 "Про дистанційне навчання суддів Лабунської Т.І. та Нешик О.С.", підготовки суддів місцевих господарських судів згідно з Календарним планом підготовки суддів для підвищення кваліфікації на 2021 рік з 01 по 05 лютого 2021. Натомість ухвалою суду від 18.01.2021 судове засідання призначено на 25.02.2021.
На визначену судом дату (25.02.2021) представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча про місце, дату та час його проведення останні повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення по суті позовних вимог та орієнтовний час повернення.
Повернувшись з нарадчої кімнати суд долучив до матеріалів справи вступну та резолютивну частини рішення.
Таким чином, розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
01.03.2020 між Приватним акціонерним товариством "Птахокомбінат "Бершадський" (далі по тексту також - Замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оберіг-Безпека" (далі по тексту також - Виконавець, позивач) укладено Договір на надання охоронних послуг № 62 (далі по тексту також - Договір).
Згідно предмету Договору Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати послуги з охорони Об'єкту, що визначені Договором, а Замовник зобов'язується оплатити Виконавцеві зазначену послугу на умовах цього Договору. Виконавець надає послуги з охорони щодо об'єкту, а також товарно-матеріальних цінностей ПрАТ "Птахокомбінат "Бершадський", за місцезнаходженням: Україна, Вінницька обл., Бершадський р-н, с. Війтівка, вул. Соборна 200 (далі по тексту також - Об'єкт охорони) та всі об'єкти згідно дислокації (Додаток №1) до Договору що є невід'ємною його частиною (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 1.2. Договору на Об'єкті охорони встановлюється внутрішньо-об'єктовий (контрольно-пропускний) режим, умови та порядок здійснення якого визначено в положенні з контрольно-пропускного режиму Замовника.
Охорона Об'єкту організовується на основі визначених Замовником завдань та вимог щодо організації охорони , згідно "Інструкції щодо організації охорони Об'єкту" (п.1.5. Договору).
Згідно п.2.1. Договору Виконавець надає Послуги з першого дня після підписання даного Договору, здійснюючи функцію нагляду за Об'єктом, що охороняється.
Положенням п.2.2. Договору узгоджено, що документальним підтвердженням надання Виконавцем Послуг є Акт наданих послуг (приймання-передачі виконаних робіт), який складається щомісячно та затверджується представниками Сторін.
Підписання Сторонами Акту приймання-передачі свідчить про фактичну передачу Об'єкта під охорону, а також, що:
- територія по периметру Об'єкта і підступи до нього з настанням темряви освітлюються та є доступні для спостереження постами Виконавця;
- огорожа території, стіни, покрівля, дах, вікна, люки та двері будівель (споруд, приміщень) на території Об'єкта, в яких зберігаються товарно-матеріальні цінності - у справному стані та забезпечують неможливість несанкціонованого проникнення на Об'єкт (в приміщення) без їх пошкодження.
Виконавцю з моменту підписання акту надається вільний доступ до встановлених на території Об'єкту приладів охоронно-пожежної сигналізації та засобів для гасіння пожежі (п.2.3. Договору).
Відповідно до п.3.1. вартість наданих послуг з охорони складається з загальної вартості виду постів охорони, визначеною дислокацією об'єкту, яка є невід'ємною частиною даного Договору а саме:
- щомісячна вартість оплати наданих послуг по охороні становить 275 000, 00 грн в т.ч. ПДВ - 45 83,33 грн.
- кількість цілодобових постів охорони - 10 та додатково (як пост) начальник охорони з автомобілем.
Оплата Замовником вартості Послуг здійснюється щомісячно до 10 числа місяця, що слідує за звітним. Оплата здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування суми грошових коштів, визначених Договором, на розрахунковий рахунок Виконавця, не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з дня надання Виконавцем рахунка для здійснення оплати за даним Договором (п.3.2. Договору).
Пунктом 3.3. Договору сторони узгодили, що сплата Замовником вартості Послуг здійснюється після підписання Сторонами Акту наданих послуг, який Замовник зобов'язується підписати не пізніше 3 (третього) числа місяця, що слідує за звітним.
Відповідно до ст.6.9. Договору у разі несвоєчасної (неповної) оплати прийнятих згідно даного договору охоронних послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період заборгованості, від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Договір набуває чинності з 01.03.2020 і діє до 31.12.2020 (п.7.1. Договору).
В додатку №1 до Договору сторони узгодили дислокацію об'єктів, які передаються під охорону ТОВ "Оберіг - Безпека".
На виконання умов Договору позивачем надано відповідачу обумовлені послуги на суму 807258,08 грн, що підтверджується обопільно підписаними та скріпленими печатками сторін Актами здачі прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000093 від 31.03.2020 на суму 275000,00 грн, №ОУ-0000094 від 30.04.2020 на суму 275000,00 грн, №ОУ-0000117 від 29.05.2020 на суму 257258,00 грн.
При цьому у вказаних актах сторони зазначили, що претензій одна до одної не мають.
В подальшому, 30.05.2020, між сторонам підписано та скріплено печатками Додаткову Угоду №1 до Договору №62 про надання охоронних послуг від 01.03.2020 наступного змісту:
"1.Сторони вирішили за взаємною згодою зупинити надання послуг за Договором №62 про надання охоронних послуг від 01.03.2020 року починаючи з 00 год. 00 хв. 30 червня 2020 року, що вважається останнім днем надання послуг за даним Договором.
2. Після повного розрахунку по Договору, обов'язки Сторін зупиняються і Сторони не вважають себе зв'язаними будь-якими правами та обов'язками, які випливають з умов Договору.
3. Ця Додаткова угода №1 укладена в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін і становить невід'ємну частину Договору №62 про надання охоронних послуг від 01.03.2020 року.
4. Додаткова угода №1 вступає в силу з « 30» червня 2020 року".
Поряд з тим, відповідач умови договору в частині оплати вартості отриманих послуг не виконав у зв'язку із чим, за ним утворилася заборгованість. Зазначене зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст. 901-907 ЦК України.
Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В силу вимог ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи наведені вище приписи законодавства, відсутність доказів проведення відповідачем розрахунків за надані послуги, суд вважає позовні вимоги про стягнення 807258,08 грн заборгованості правомірними та обґрунтованими.
Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 43260,20 грн, інфляційних втрат у розмірі 5603,81 грн та 3 % річних в розмірі 10815,05 грн слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст.230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Так, у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно до ч.ч. 4, 6 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
В пункті 6.9 Договору сторони узгодили міру відповідальності Замовника за порушення термінів оплати охоронних послуг, а саме: сплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, яка діє на дату такого прострочення.
Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Беручи до уваги викладене, а також те, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення Замовником оплати вартості отриманих охоронних послуг суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та нормам чинного законодавства.
Поряд з тим, вирішуючи питання щодо визначеного позивачем періоду нарахування пені, а саме на суму заборгованості в розмірі 807258,08 грн, за період з 01.07.2020 по 10.12.2020 суд зазначає наступне.
Як слідує із змісту позовної заяви, позивач визначає кінцевий термін проведення відповідачем повного розрахунку за охоронні послуги з наступного дня після припинення взаємовідносин за Договором, а саме з 01.07.2020. При цьому посилаючись на зміст Додаткової угоди від 30.05.2020 до Договору.
Водночас проаналізувавши зміст вказаної Додаткової угоди суд констатує, що її умови не містять положення про зміну строку виконання зобов'язання Замовником в частині оплати охоронних послуг, натомість узгоджено, що після повного розрахунку по Договору, обов'язки Сторін зупиняються і Сторони не вважають себе зобов'язаними будь-якими правами та обов'язками, які випливають з умов Договору.
Таким чином, враховуючи умови Договору, а саме його п. 3.2., оплата Замовником вартості послуг здійснюється щомісячно до 10 числа місяця, що слідує за звітним.
Відповідно до п.2.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського Кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №910/4164/17, від 22.11.2018 у справі №903/962/17, від 07.06.2019 у справі №910/23911/16.
Окрім того, відповідно до п.1.12. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Таким чином, з огляду на викладене вище, а також положення п. 3.2. Договору нарахування штрафної санкції у вигляді пені, із врахуванням визначених позивачем періодів, слід здійснювати наступним чином: відносно Акту № ОУ-0000093 за березень 2020 за період з 01.07.2020 по 10.10.2020; відносно Акту № ОУ-0000094 за квітень 2020 за період з 01.07.2020 по 10.11.2020 та щодо Акту № ОУ-0000117 за травень 2020 за період з 01.07.2020 по 10.12.2020 .
Здійснивши перевірку правильності розрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних за допомогою калькулятора інформаційно-правової системи "ЛІГА:ЗАКОН" судом встановлено, що розмір пені дорівнює 29 114,22 грн, розмір 3% річних становить 10785,50 грн. При цьому розмір інфляційних втрат не перевищує суму визначену судом.
Враховуючи вказані обставини, вимоги позивач про стягнення штрафних та компенсаційних нарахувань підлягають частковому задоволенню, а саме: пеня в розмірі 29 114,22 грн, інфляційні втрати в розмірі 5 603,81 грн та 3% річних в розмірі 10785,50 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву чи докази, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
За правилами ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат Бершадський" (вул.Соборна, 200, с.Війтівка, Бершадський район, Вінницька обл., 24412, код ЄДРПОУ 04366719) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг - Безпека" (вул.С.Крушельницької, буд.3, офіс 121, м.Київ, 02141, код ЄДРПОУ 39035329) 807258,08 грн основного боргу; 29114,22 грн пені; 5603,81 грн інфляційних втрат, 10785,50 грн 3% річних та 12791,43 грн - судового збору.
3. В позові в частині стягнення 14145,98 грн пені та 29,55 грн 3% річних відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Примірник повного судового рішення надіслати на електронну адресу позивача (oborona_sb@ukr.net) та відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 02 березня 2021 р.
Суддя Нешик О.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - відповідачу (вул.Соборна, 200, с.Війтівка, Бершадський район, Вінницька обл., 24412)