Справа № 199/7911/20
(1-кс/199/288/21)
04.03.2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю скаржника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД АНД ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 28 січня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання про встановлення та допит продавців магазинів та співробітників офісних приміщень в рамках кримінального провадження №12020045630000032 -
01 березня 2021 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла вищевказана скарга, в якій скаржник посилається на те, що 25 січня 2021 року ним як представником потерпілого було подано дізнавачу клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, а саме про встановлення та допит продавців магазинів та співробітників офісних приміщень. Ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська було зобов'язано дізнавача розглянути вказане клопотання, у зв'язку із чим 28 січня 2021 року постановою дізнавача відмовлено у задоволенні вищевказаного клопотання із посиланням на те, що досудове розслідування триває, проводяться всі необхідні слідчі дії. Посилаючись на необґрунтованість та формальність відмови дізнавача, ОСОБА_3 звернувся до суду із даною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та зобов'язати повторно розглянути клопотання і задовольнити його.
В судовому засіданні скаржник своє клопотання підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі.
Дізнавач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, в зв'язку із чим суд вважає за можливе у відповідності до ст.306 ч.3 КПК України провести судове засідання та здійснити розгляд клопотання за відсутності дізнавача.
Вислухавши скаржника та дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, в судовому засідання встановлено, що СД АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області з 16 липня 2020 року здійснюється досудове розслідування у формі дізнання у кримінальному провадженні №12020045630000032, розпочатого за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.125 ч.1 КК України.
ОСОБА_4 має процесуальний статус потерпілого у вказаному кримінальному провадженні, а скаржник адвокат ОСОБА_3 - статус представника цього потерпілого. 25 січня 2021 року останнім на ім'я дізнавача СД АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області подано клопотання, в якому він просив доручити оперативним підрозділам встановити та допитати продавців магазинів та співробітників офісних приміщень, які знаходяться в районі вул. Новоселівська в м. Дніпро щодо обставин розслідуваного кримінального проступку.
28 січня 2021 року дізнавачем СД АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 за результатами розгляду вищевказаного клопотання винесено постанову, якою відмовлено у задоволенні клопотання представника потерпілого. Постанова мотивована тим, що на даний час досудове розслідування триває, та в ході досудового розслідування проводяться всі необхідні слідчі дії.
За змістом ст.ст.7, 9 КПК України однією із засад кримінального провадження є законність. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), обставини, які є підставою для закриття кримінального провадження. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
За змістом ст.ст.92, 93, 223-225 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, за загальним правилом покладається на слідчого та прокурора, які здійснюють збирання доказів в тому числі шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, різновидом яких є допит свідка, потерпілого.
Нормою ст.40-1 КПК України встановлено, що дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого.
Положеннями ст.93 ч.3 КПК України передбачено, що сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів в тому числі шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст.220 КПК України. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до ст.56 КПК України протягом кримінального провадження потерпілий має право, окрім іншого, заявляти клопотання.
Згідно ст.58 КПК України представник потерпілого користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.
Положеннями ст.220 КПК України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених КПК України, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Нормою ст.110 ч.5 п.2 КПК України визначено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається в тому числі з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Відповідно до ст.303 ч.1 п.7 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
За змістом ст.ст.306, 307 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Аналізуючи встановлені в ході розгляду скарги фактичні обставини здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні в контексті наведених вище норм кримінального процесуального законодавства, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Як встановлено з матеріалів скарги та матеріалів кримінального провадження, наданого для огляду, скаржником в межах його повноважень представника потерпілого дійсно було подано дізнавачу клопотання з метою збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій у вигляді встановлення та допиту імовірних свідків розслідуваного кримінального правопорушення. У задоволенні такого клопотання дізнавачем своєю спірною постановою від 28 січня 2021 року відмовлено. Разом з тим, оскаржувана постанова дізнавача, окрім формальних та загальних посилань на тривання досудового розслідування та вчинення всіх необхідних слідчих дій, не містить належного та повного обґрунтування відмови у задоволенні клопотання представника потерпілого. Зокрема, зі змісту спірної постанови дізнавача неможливо з'ясувати, з яких дійсних та вагомих підстав останній дійшов висновку про відсутність необхідності для проведення зазначених у клопотанні представника потерпілого процесуальних та слідчих (розшукових) дій. При цьому, згідно вимог кримінального процесуального закону дізнавач зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, а тому з метою повного та всебічного проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для скасування оскаржуваної постанови та у зв'язку із тим, що розгляд клопотань віднесено до компетенції дізнавача, слід зобов'язати повторно розглянути клопотання представника потерпілого, відмовивши у задоволенні скарги в іншій частині. Відмовляючи у задоволенні скарги в частині зобов'язання дізнавача задовольнити клопотання представника потерпілого при повторному його розгляді, суд виходить з того, що задоволення зазначеної вимоги скаржника у наведеному в скарзі обсязі зумовило б втручання слідчого судді у дискреційні повноваження дізнавача щодо визначення виду та обсягу слідчих (розшукових) дій, які мають бути проведені в ході дізнання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7, 9, 40-1, 56, 58, 91-93, 110, 220, 223-225, 303, 304, 306, 307, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД АНД ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 28 січня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання про встановлення та допит продавців магазинів та співробітників офісних приміщень в рамках кримінального провадження №12020045630000032 - задовольнити частково.
Постанову дізнавача СД АНД ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 28 січня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання про встановлення та допит продавців магазинів та співробітників офісних приміщень в рамках кримінального провадження №12020045630000032 - скасувати.
Зобов'язати уповноважених осіб СД АНД ВП ГУНП в Дніпропетровській області, якими проводиться дізнання у кримінальному провадженні №12020045630000032, повторно розглянути клопотання представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про встановлення та допит продавців магазинів та співробітників офісних приміщень в рамках кримінального провадження №12020045630000032.
У задоволенні скарги в частині інших заявлених вимог - відмовити.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1