Справа № 755/19428/20
"05" березня 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Арапіної Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну (зменшення) розміру аліментів,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну (зменшення) розміру аліментів. Свої вимоги мотивував тим, що 02 жовтня 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) на дитину, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 вересня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Позивач вважає, що визначений рішенням суду розмір аліментів підлягає зменшенню через погіршення стану його здоров'я. У зв'язку з чим просить змінити розмір аліментів, що стягуються за судовим наказом Дніпровського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2012 року, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) на дитину, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 вересня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття, визначивши у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп., щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно вимог ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Позивач та відповідач є батьками малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13).
02 жовтня 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) на дитину, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 вересня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 14).
Позивач просить змінити розмір аліментів, що стягуються за судовим наказом Дніпровського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2012 року, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) на дитину, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 вересня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття, визначивши у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп., щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Між сторонами виникли аліментні правовідносини щодо зобов'язання батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Предметом доказування є зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, які мають бути враховані при зміні розміру аліментів.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на погіршення стану його здоров'я.
На підтвердження позовних вимог позивач надав суду медичні документи та довідки, зі змісту яких вбачається, що позивачу було поставлено наступні діагнози: хронічний, неотрофічний, неактивний гастрит; хронічний панкреатит; хронічний вірусний гепатит С; хронічний простатит. Дизурія; хронічний тироїдит. Еутиреоз; соматоформна вегетативна дисфункція; хронічний реніт.Стадія загострення; гонатроз колінного суглобу; розрив передньої хрестоподібної зв'язки. Розрив мініску.; генералізована деменералізація (а.с. 28-40).
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідач скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, відповідно до якого позовні вимоги не визнала повністю, оскільки ст. 192 Сімейного кодексу України передбачає можливість лише зміни розміру аліментів, а не способу їх стягнення. Крім того, визначений судовим наказом розмір аліментів забезпечить дитині гідний рівень життя та задовольнить її звичайні побутові проблеми.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1 статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 с. 182 Сімейного кодексу України).
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів
Відповідно до ст. 192 Сімейного Кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним Кодексом України.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що за позовом платника аліментів може бути зменшено раніше встановлений розмір аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, зокрема, зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров'я, тоді як право вимагати зміни способу присудження аліментів має лише одержувач аліментів.
Судом встановлено, що позивач є платником аліментів, предметом спору - зміна способу стягнення аліментів, а не зміна розміру аліментів.
За встановленитх обставин суд приходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну (зменшення) розміру аліментів.
Керуючись ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, ст.ст. 180, 181, 182, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273 ЦПК України,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну (зменшення) розміру аліментів відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна