Справа № 559/1606/19
Провадження № 2/559/36/2021
03 березня 2021 року Дубенський міськрайонний суду Рівненської області
в складі головуючого судді Ралець Р.В.,
секретаря судового засідання Протас Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Укрсиббанк", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
19.07.2019 представник Акціонерного товариства "Укрсиббанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором № 94138843000 від 10.11.2017 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку. Відповідно до умов договору, банк надав позичальнику кредит у розмірі 72000 грн. на споживчі цілі шляхом зарахування коштів на картковий рахунок відповідача.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за вказаним договором у останнього утворилася заборгованість перед позивачем, розрахунок якої додано до позову.
Враховуючи викладене та посилаючись на приписи діючого законодавства, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 86184, 82 грн. та судові витрати у розмірі 1921, 00 грн.
Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 11.09.2019 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.
Згідно ухвали суду від 28.01.2021 у справі за позовом Акціонерного товариства "Укрсиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, замінено сторону позивача: Акціонерне товариство "Укрсиббанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №94138843000 від 10.11.2017 та здійснено перехід з розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву, в якій просив суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, позов просив задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи. Її представником - адвокатом Бондарчук В.Ю. подано до суду пояснення, згідно якого позов відповідачка визнала частково. Просить позовні вимоги задовольнити частково в частині стягнення заборгованості за договором № 94138843000 від 10.11.2017 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку, у розмірі 77000, 14 грн., з яких: 66573, 77 грн. - заборгованість за кредитом, 10247, 89 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 278, 48 грн. - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін (ст. 625 ЦК України), а також судовий збір у розмірі 1717, 37 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 248 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з'ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
10.11.2017 ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 уклали договір № 94138843000 від 10.11.2017 року про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку. Підписавши цей договір, відповідач погодився з викладеними у договорі та у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК», які розмішені (оприлюднені) на сайті банку та оприлюднені у газеті «Урядовий кур'єр» №105 від 09.06.2017 року.
Відповідно до умов Договору, Банк надав Позичальнику кредит (грошові кошти) в національній валюті в сумі 72000, 00 грн. на споживчі цілі шляхом зарахування коштів на картковий рахунок відповідача. Позичальник зобов'язався повернути наданий кредит, плату за кредит, інші платежі у відповідності з Правилами (Договірними умовами) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» та договором на рахунок банку шляхом сплати до 10-го числа щомісячно ануїтетних платежів у розмірі 3911.00 грн. відповідно до графіка, що викладений у додатку №1 до договору, але у повному обсязі не пізніше 10.11.2022 року, (п.п.3.4, 3.5, 3.6 договору). Відповідно до п. 3.8 Договору за користування кредитними коштами відповідач зобов'язався сплатити проценти у розмірі 62% річних, та відповідно п. 3.9 за користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений Кредитним договором термін, процентна ставка встановлюється у розмірі 69% річних, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Кредитним договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня несплати або не повної сплати платежу встановленого у Кредитному договорі і нараховується до моменту погашення такої заборгованості.
Нарахування процентів здійснюється в порядку передбаченому п.1.3 Правил.
Відповідно до п.1.3.5 Правил, п.3.11 договору позичальник сплачує банку комісії у розмірі та порядку відповідно до умов цього договору та Додатку №1 до договору.
Пунктом 4.1 Правил (договірні умови) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» за порушення Відповідачем термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених «Кредитним договором», зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні.
Згідно розрахунку позивача, станом на 08.07.2019 року заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів, по сплаті процентів за користування кредитом, та пені, становить 86184.82 грн., з яких: 66573.77 грн. - заборгованість за кредитом, 16947.53 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, (згідно ст.1048 ЦК України), 278.48 грн. - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін (згідно ст. 625 ЦК України), 1250 грн. - заборгованість по комісії, 138.15 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 955.08 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам, нарахованим відповідно до ст.. 1948 ЦК України, 41.81 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії (а.с. 13-33).
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики, одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем), у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно договору факторингу №154 від 26.09.2019, Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» є правонаступником Акціонерного товариства "Укрсиббанк", в тому числі за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №94138843000 від 10.11.2017 (а.с. 71-81).
15.04.2019 ПАТ «УкрСиббанк» направив відповідачу вимогу про усунення порушень кредитного договору та про дострокове повернення кредиту, де зазначено, що станом на 12.04.2019 поверненню підлягають кошти в сумі 77 649,22 грн., з яких: 65 090,57 грн. - заборгованість за кредитом, 1438, 20 грн. - прострочена кредитна заборгованість, 10 325, 45 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 750 грн. - заборгованість по комісіях (а.с. 26-27).
Згідно умов вимоги у випадку не усунення порушень на 32 день з дня отримання цієї вимоги, а у випадку відсутності підтвердження отримання вимоги - з 41 календарного дня з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту АТ «УкрСиббанк» вимагає виконання зобов'язань по поверненню суми кредиту у повному обсязі.
Наявні в матеріалах справи докази не містять відомості щодо дати отримання вимоги, у зв'язку з чим банк мав право нараховувати відсотки за правомірне користування кредитними коштами до 26 травня 2019 року.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином вимоги позивача про стягнення процентів після пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України не грунтуються на вимогах чинного законодавства.
Дане твердження також узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 14-10цс18.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у даній справі кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та пені за період з травня 2019 року по дату повернення тіла кредиту.
Як видно із Довідки-розрахунку заборгованості по процентам за користування кредитом ОСОБА_1 на ІНФОРМАЦІЯ_1 за кредитним договором № 94138843000 від 10.11.2017 позивач продовжує нараховувати Відповідачу відповідні відсотки і після направлення на адресу боржника вимоги про дострокове виконання зобов'язання. Станом на 26.04.2019 заборгованість по процентам становила 10 247,89 грн.
Позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, відповідальності за порушення зобов'язання, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 10.11.2017 року № 94138843000, надав Інформаційне повідомлення АТ «Укрсиббанк» про внесення змін до Правил (договірних умов), які є частиною договорів щодо банківського обслуговування клієнтів, опубліковане у газеті «Урядовий кур'єр» №105 від 09.06.2017 року.
При цьому, слід зазначити, що вказані Правила (договірні умови) споживчого кредитування позичальників відповідачем не підписані, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила (договірні умови) розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір від 10.11.2017 року № 94138843000, та що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати пені, зокрема, у зазначеному в цих Правилах розмірах і порядках нарахування.
Слід зазначити, що згідно реєстру боржників до Договору факторингу №154 від 26.09.2019 року до ТзОВ «ФК Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до Відповідача про стягнення заборгованості за основним боргом, відсотками та комісією. При цьому, вказаний реєстр не містить відомостей щодо переходу до нового кредитора права вимоги до Відповідача про стягнення пені.
Також, Додатком № 1 до договору від 10.11.2017 року № 94138843000 року передбачена комісія до 500 грн. за надання послуг з управління кредитом при використанні кредиту при простроченні сплати чергового платежу. Комісія сплачується при простроченні чергових платежів. Банк має право не застосовувати цю комісію або застосовувати не в повній мірі, про що Банк повідомляє Клієнтів шляхом розміщення оголошення на сайті Банку.
Належних та допустимих доказів на підтвердження повідомлення відповідача, шляхом розміщення оголошення на сайті Банку, про застосування комісії позивачем не надано. Не обгрунтовано позивачем з посиланням на докази і нарахування такої комісії.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року за результатами розгляду справи № 342/180/17-ц , які відповідно до ст. 263 ЦПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Крім того, суд враховує, що договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг.
Згідно з п.22 ч.1 ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09.04.1985 року №39/248 зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні від 11.07.2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
За змістом Постанови Великої Палати ВС по справі № 342/180/17-ц, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах. встановлених договором, а пунктом 4 зазначеної статті визначено, що загальні виграти за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин. якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Умовами договору передбачено сплату комісійних винагород банку за надання послуг з управління кредитом при використанні кредиту при простроченні сплати чергового платежу, однак конкретно не визначено, які саме послуги за вказані винагороди надаються споживачу і чи з урахуванням зазначеного ці положення кредитного договору не обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими Законом «Про споживче кредитування». При цьому банк нарахував комісію за послуги банку, що супроводжують кредит і фактично не є належною послугою в розумінні законодавства про захист прав споживача.
На підставі викладеного, суд вважає можливим позов задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором в розмірі 77100 грн. 14 коп., з яких 66573, 77 грн. - заборгованість за кредитом, 10247, 89 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 278, 48 грн. - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін (ст. 625 ЦК України), а також судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 89, 4 %, відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 264-265, 279 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 1048, 1049, 1050 ч.2, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства "Укрсиббанк", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за договором № 94138843000 від 10.11.2017 про надання споживчого кредиту у розмірі 77100 (сімдесят сім тисяч сто) гривень 14 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, ЄДРПОУ 35234236) судові витрати в розмірі 1717 (одна тисяча сімсот сімнадцять) грн. 37 коп.
Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, та якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Р.В. Ралець