Справа № 544/145/21
№ 2/544/184/2021
іменем України
09 березня 2021 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі
головуючої - судді Сайко О. О.,
за участю секретаря Костенко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання, в залі суду м. Пирятин, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що з 11.08.2007 перебуває у шлюбі із ОСОБА_2 . Від цього шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_3 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що відносини з відповідачем не склалися з різних причин (втрата взаємних почуттів, постійні сварки, непорозуміння, інше). Подальше спільне проживання та збереження шлюбу вважає не можливим. Спільне господарство сторонами не ведеться. Спору про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, на даний час немає. Між сторонами досягнуто згоди про місце проживання спільної дитини. Остання залишається проживати із матір'ю - ОСОБА_2 . У зв'язку з вищевикладеним, просить суд шлюб з відповідачем розірвати.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує та просить його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов визнає та просить задовольнити.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Визнання відповідачем позову в даній справі не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Судом установлено, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 11 серпня 2007 року, що підтверджено свідоцтвом про шлюб (а.с.8).
Від спільного проживання мають малолітню доньку ОСОБА_3 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Сторони разом не проживають, шлюбних відносин не підтримують та спільне господарство не ведеться.
Сторони миритися не бажають, клопотань про вжиття заходів щодо примирення подружжя шляхом надання строку на примирення не заявляли.
Відповідно до ст. 56 СК кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Як передбачено приписами ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т.ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 109 СК передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Спільне життя сторін не склалося у зв'язку з втратою взаємних почуттів, що призвело до припинення шлюбних відносин. Подружжя разом не проживає, спільне господарство не ведеться.
З огляду на те, що між сторонами систематично виникають непорозуміння та сварки, примирення подружжя, подальше спільне життя та збереження шлюбу між ними неможливо і суперечить інтересам подружжя, суд дійшов висновку про те, що збереження сім'ї є неможливим, шлюб між сторонами існує формально і може бути розірваним.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (ст. 113 СК України). Відповідач не просила відновити їй дошлюбне прізвище - « ОСОБА_2 », тому після розірвання шлюбу надалі іменується прізвищем, отриманим після реєстрації шлюбу з позивачем.
Керуючись ст. ст. 2-13, 81, 133, 259, 263-265, 352 ЦПК України, ст. 112 СК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 11 серпня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Пирятинського районного управління, актовий запис №101.
Дошлюбне прізвище відповідача ОСОБА_2 не відновлювати.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Роз'яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суддя - О. О. Сайко