Дата документу 04.03.2021 Справа № 554/1905/21
Провадження №1-кс/554/4295/2021
іменем України
про відмову у відкритті провадження
04 березня 2021 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 ,-
03 березня 2021 року до Октябрського районного суду м.Полтави надійшла скарга ОСОБА_2 , датована 01 березня 2021 року, під назвою «скарга на бездіяльність територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтава, щодо невнесення відомостей до ЄРДР», в якій він просить: прийняти його заяву до уваги про вчинення злочину, невідкладно зареєструвати подану скаргу до ЄРДР та розпочати за цією заявою досудове розслідування у формі досудового слідства, про результат рішення повідомити адресата за вказаною адресою.
За змістом скарги наведений виклад обставин незаконних, на думку заявника, дій працівників правоохоронних органів, пов'язаних із його затриманням за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за ч.ч.2,3 ст.185 КК України, яке відбувалось 02.12.2018 року, а також при проведенні слідчих дій під час подальшого досудового розслідування. На підставі викладеного, звернувся до суду із заявою про злочин і внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Інших обґрунтувань щодо заявленого предмету скарги та будь-яких долучених документів скарга не містить.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя не вбачає правових підстав для її розгляду по суті та вважає, що у відкритті провадження за такою скаргою потрібно відмовити з таких підстав.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до положень п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення в порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Разом із цим, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регулюється § 1 Глави 26 КПК України.
Частиною 1 ст.303 КПК України передбачений перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування.
Так, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Наведена норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, які чітко регламентовані кримінальним процесуальним законодавством.
Отже, положеннями п.1 ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що особа може звернутися зі скаргою на невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після подання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, однак зі скарги ОСОБА_2 вбачається, що він з такою заявою до правоохоронних органів не звертався.
Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу (ч.2 ст.304 КПК України).
У скарзі заявник зазначає про обставини можливого вчинення працівниками Шишацького ВП ГУНП в Полтавській області неправомірних, на його думку, дій щодо його затримання у 2018 році та допущення інших порушень при проведенні слідчих дій під час досудового розслідування. Тобто фактично звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, що має вирішуватись уповноваженим суб'єктом у порядку ст.214 КПК України.
Натомість, ОСОБА_2 просить суд прийняти і зареєструвати заяву про злочин до ЄРДР та розпочати досудове розслідування, що відповідно до ст.303 КПК України не є предметом розгляду слідчого судді на досудовому провадженні.
Інших вимог, передбачених КПК України, що підлягають вирішенню саме слідчим суддею, скарга не містить.
Слідчий суддя звертає увагу заявника на те, що системний аналіз положень ст.ст.214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Так, відповідно до ч.5 ст.214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених заявником чи виявлених з іншого джерела.
Тобто, реєстрації у Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають лише заяви та повідомлення, які містять відомості про кримінальні правопорушення.
З поданої скарги не вбачається відомостей про те, що заявником у встановленому порядку була подана заява про кримінальне правопорушення, унаслідок чого мала місце бездіяльність слідчого, оскільки жодні об'єктивні дані про це відсутні.
Наведене у сукупності свідчить про відсутність факту бездіяльності, оскільки обов'язок внесення відомостей за заявою особи про кримінальне правопорушення до ЄРДР покладений на посадову особу органу, до якого надійшла така заява.
Отже, заявником оскаржується бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, яка з боку останніх фактично відсутня, а отже не може бути оскаржена, оскільки ОСОБА_2 звернувся зі скаргою, вимоги якої не відповідають ч.1 ст.303 КПК України.
Абстрактна бездіяльність не може бути предметом розгляду слідчого судді в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України.
Згідно з ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини та аналіз норм кримінального процесуального закону, слідчий суддя вважає, що порушені у даній скарзі питання виходять за межі переліку рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, визначеного ч.1 ст.303 КПК України, та не можуть бути предметом розгляду слідчого судді, оскільки відсутні передумови для оскарження, зокрема, факт звернення із заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, а отже, наявні підстави, передбачені ч.4 ст.304 КПК України, а тому слідчий суддя дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження за скаргою.
Керуючись ст.ст. 2, 24, 26, 303-307, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 .
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1