Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/2673/19
Провадження № 2/376/153/2020
"07" лютого 2020 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:
Головуючого судді: Коваленка О.М.,
при секретарі: Таранчук В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 80,9 кв. м., житловою площею 43,4 кв. м., що підтверджується рішенням Сквирського районного суду Київської області від 24.06.2019 року та витягом з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.08.2019 року.
Позивач ОСОБА_1 вказує, що в його будинку зареєстрований він та його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не проживає, що підтверджується Довідкою № 363 видана 17.07.2019 року Чубинецької сільської ради Сквирського району Київської області.
Відповідач ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1 з 2012 не проживає, він змінив своє місце постійного проживання, забрав усі свої речі, не приймає участь в утриманні будинку та його обслуговуванні.
У зв'язку з вищевказаними обставинами відповідач не проживає в буднику з 2012 року, тому реєстрація відповідача створює для позивача незручності та перешкоди у вільному користуванні майном, оскільки він змушений сплачувати комунальні послуги, які вираховуються залежно від зареєстрованих осіб в будинку, також позивач не може отримати субсидію.
За таких обставин, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом та посилаючись на вимоги ст. 405 ЦК України просить суд :
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити та не проводити фіксацію судового засідання технічними засобами (а.с.23).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с.22,27,28).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 80,9 кв.м., житловою площею 43,4 кв.м., що підтверджується копією рішення Сквирського районного суду Київської області від 24.06.2019 року (а.с.8,9) та копією витягу з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.08.2019 року (а.с.15).
В будинку позивача зареєстрований він та його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але останній не проживає в будинку з 2012 року, будинок не утримує, податок за землю не платить, що підтверджується Довідкою №363 видана 17.07.2019 року Чубинецької сільської ради Сквирського району Київської області (а.с.10).
У зв'язку з вищевказаними обставинами відповідач не проживає в буднику з 2012 року, тому реєстрація відповідача створює для позивача незручності та перешкоди у вільному користуванні майном, оскільки він змушений сплачувати комунальні послуги, які вираховуються залежно від зареєстрованих осіб в будинку, також позивач не може отримати субсидію.
Відповідно до вимог ст. 405 ЦК України Члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Частинами 1,2,4 ст. 3 СК України передбачено, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також інших підстав, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до вимог ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати а оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені угоди.
Судом встановлено, що відповідач по справі є сином позивача, що підтверджується письмовими матеріалами справи та ніким не оспорюється та не спростовується, а тому є членом сім'ї позивача і правовідносини, які виникли між сторонами регулюються вимогами ст. 405 ЦК України.
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги, позивачу слід усунути перешкоди в користуванні власністю, відповідача слід визнати таким, що втратив право на користування житловим приміщенням житловим будинком АДРЕСА_1 , оскільки останній не мешкає в будинку більше одного року без поважних причин і відсутня будь - яка домовленість між відповідачем і власником будинку, що суперечить вимогам ст. 405 ЦК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 3 СК України, ст.ст. 391, 405 ЦК України, ст. 150 ЖК Української РСР , ст.ст. 2, 4, 12,13, 76,81,223, 247, 258,259,263-265, 351,352,354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - задовольнити в повному обсязі.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком АДРЕСА_1 .
З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя О.М. Коваленко