Справа № 357/3022/20
1-кп/357/838/21
01 березня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква угоду про примирення, яка укладена 01 березня 2021 року між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12019110030001925, яке внесене до ЄРДР 10 липня 2019 року з обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Біла Церква, Київської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимомго: вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2019 року за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, від відбування якого звільнений, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
сторона обвинувачення:
прокурор - ОСОБА_5 ,
потерпіла - ОСОБА_3 ,
сторона захисту:
обвинувачений ОСОБА_4 , установив таке.
Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа.
Згідно із обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачувався за ч. 1 ст. 185 КК України, у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за таких обставин.
06 липня 2019 року ОСОБА_4 близько 14 години, перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , де він спільно проживав з матір'ю ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що потерпілої ОСОБА_3 не було за місцем спільного проживання, таємно викрав пральну машину марки LG WP 10150NUP, вартістю станом на 06 липня 2019 року 2850 грн., яку в подальшому продав та отриманими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
Цього ж дня, продовжуючи доведення свого злочинного умислу, спрямованого на викрадення майна ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , близько 20 години, перебуваючи за вищевказаним спільним з потерпілою місцем проживання, діючи умисно, з корисливих мотивів. З метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що потерпілої ОСОБА_3 не було за місцем спільного проживання, таємно викрав холодильник марки Pozis МХКШ 370 вартістю станом на 06 липня 2019 року 2400 грн., яку в подальшому продав та отриманими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_3 майнової шкоди у розмірі 5250 грн.
Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.
01 березня 2021 року між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12019110030001925, яке внесене до ЄРДР 10 липня 2019 року з обвинуваченням ОСОБА_4 вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, укладена угода про примирення, в якій сторони погодили таке.
ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 06 липня 2019 року ОСОБА_4 близько 14 години, перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , де він спільно проживав з матір'ю ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що потерпілої ОСОБА_3 не було за місцем спільного проживання, таємно викрав пральну машину марки LG WP 10150NUP, вартістю станом на 06 липня 2019 року 2 850 грн., яку в подальшому продав та отриманими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
Цього ж дня, продовжуючи доведення свого злочинного умислу, спрямованого на викрадення майна ОСОБА_3 , ОСОБА_4 близько 20 години перебуваючи за вищевказаним спільним з потерпілою місцем проживання, діючи умисно, з корисливих мотивів. З метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що потерпілої ОСОБА_3 не було за місцем спільного проживання, таємно викрав холодильник марки Pozis МХКШ 370 вартістю станом на 06 липня 2019 року 2 400 грн., яку в подальшому продав та отриманими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_3 майнової шкоди у розмірі 5 250 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину в зазначеному діянні. Завдана майнова шкода на суму 5 250 грн. відшкодована в повному обсязі. На даний час потерпіла ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_4 ніяких претензій матеріального та морального характеру не має.
Сторони погодилися на призначення міри покарання за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді штарфу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що скаладає 1 020 гривень. Вирок Білоцерківського міськрайонного суду від 27 грудня 2019 року, яким ОСОБА_4 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від його відбуття з іспитовим строком, виконувати окремо.
Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
На підставі п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, в підготовчому засіданні суд має право завтердити угоду про примирення.
Згідно із ст. 468 КПК України, потерпілий та обвинувачений мають право на укладення угоди про примрення.
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості.
Суд зазначає, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі її затвердження судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок, чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
Суд вважає, що погоджене покарання ОСОБА_4 відповідає вимогам Закону, адже визначене в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15 квітня 2008 року, № 1449-VI від 04 червня 2009 року), є достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також з огляду на встановлені обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання та дані про особу ОСОБА_4 .
Суд вважає, що угода про примирення, яка укладена 01 березня 2021 року між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12019110030001925, яке внесене до ЄРДР 10 липня 2019 року з обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, відповідає інтересам суспільства, які полягають в забезпеченні швидшого судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Отже, суд вважає, що наявні умови для її затвердження.
Керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд
затвердити угоду про примирення, яка укладена 01 березня 2021 року між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12019110030001925, яке внесене до ЄРДР 10 липня 2019 року з обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 грн.
На підставі ч. 3 ст. 72 КК України, вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2019 року виконувати самостійно.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом тридцяти днів з дня його оголошення, з обмеженнями передбаченими ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили у порядку визначеному ст. 532 КПК України.
Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя
Білоцерківського міськрайонного суду ОСОБА_1
Київської області