Справа № 183/225/21
№ 2/183/1906/21
17 лютого 2021 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Городецького Д.І.
секретаря судового засідання Пономаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,-
18 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позову,з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 посилався на те, що з 22 червня 2009 року по 05 січня 2021 року він перебував у трудових відносинах з виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області.
Позивач зазначив, що на підставі розпорядження № 742-К від 21 грудня 2020 року він був звільнений з посади начальника юридичного відділу на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін), але при звільненні з роботи та до теперішнього часу йому не була виплачена компенсація за невикористані щорічні відпустки тривалістю 83 календарних дні, що складає 127 345,30 грн.
ОСОБА_1 розрахував компенсацію за невикористані відпустки наступним чином: в 2020 році кількість робочих днів склала - 251 робочий день, за 2020 рік йому нарахована заробітна плата в розмірі 385 104,48 грн., а тому компенсація за 83 дні невикористаної відпустки складає 127 345,30 грн. (де 385 104,48 грн./251 х 83).
В зв'язку з наведеним, ОСОБА_1 , посилаючись на вимоги ст.ст. 116, 117 КЗпП України, просив суд: стягнути з відповідача на його користь компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 127 345,30 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 06 січня 2021 року по день ухвалення рішення, виходячи із розрахунку середньоденної заробітної плати в сумі 1 152,50 грн.
Ухвалою суду від 19 січня 2021 року відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, згідно заяви, просив розглядати справу без його участі, позов підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити вимоги.
Представник відповідача виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області в судове засідання не з'явилася, звернулася до суду з заявою, в якій просила справу розглядати без її участі та ухвалити рішення згідно вимог чинного законодавства. Зокрема надала суду відзив, в обґрунтування якого посилався на те, що позивачем невірно розрахована середня заробітна плата для розрахунку компенсації за невикористану відпустку, а саме при її обчисленні не повинні враховуватися одноразові виплати (компенсації за невикористану відпустку, матеріальна допомога, вихідна допомога тощо), однак останнім були враховані всі виплати за 2020 рік, що суперечить вимогам чинного законодавства. Крім того ОСОБА_1 при обчисленні розрахунку компенсації за невикористану відпустку брав тільки робочі дні, в той час як потрібно календарні дні за виключенням святкових та неробочих днів. Посилалася на те, що ОСОБА_1 також невірно розрахував середній заробіток за весь час затримки розрахунку, останнім взято всі виплати за останні місяці, в той час як при його обчисленні також не враховуються одноразові виплати. Зазначила, що позивачу в повному обсязі виплачена сума компенсації за невикористану відпустку тривалістю 83 календарних дні, що становить 51 967,26 грн. Зазначені виплаті були проведені в два періоди: 18.01.2021 року виплачено 51 355,56 грн. та 28.01.2021 року в сумі 611,70 грн. Просила врахувати, що грошові кошти були виплачені невчасно не з вини відповідача, на що долучала відповідні докази.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши надані сторонами письмові докази, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з виконавчим комітетом Новомосковської міської ради з 22 червня 2009 року та 05 січня 2021 був звільнений з займаної посади начальника юридичного відділу на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін) згідно розпорядження № 742-К від 21 грудня 2020 року, що підтверджується відомостями, внесеними до трудової книжки серії АВ № 313338 від 08 грудня 2005 року.
Положеннями статті 21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є: угода сторін.
Приписами ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Судом встановлено, що при звільненні, ОСОБА_1 не виплачена компенсація за 83 дні невикористаної відпустки.
В той же час, судом встановлено, про що не заперечувалося сторонами, що позивачу ОСОБА_1 18 січня 2021 року згідно платіжного доручення № 3 від 16 січня 2021 року були виплачено грошові кошти в розмірі 51 355,56 грн. та 28 січня 2021 року в сумі 611,70 грн. згідно платіжного доручення № 10 від 27 січня 2021 року. Сумарна виплата позивачу компенсації за невикористану відпустку тривалістю 83 календарних дні складає 51 967,26 грн. Факт виплат зазначених коштів також підтверджується довідкою виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області № 8 від 01 лютого 2021 року.
При цьому, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на його користь компенсацію за 83 дні невикористаної відпустки в розмірі 127 345,30 грн. (де 385 104,48 грн. (нарахована заробітна плата за 2020 рік) / 251 робочий день х 83 дні невикористаної відпустки).
Проте, суд не може погодитися з наведеним вище розрахунком суми компенсації за невикористані відпустки, виходячи з наступного.
Так, розрахунок компенсації за невикористану відпустку проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ цього Порядку, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. В даному випадку розрахунковим періодом є січень 2020 року та грудень 2020 року.
Відповідно до п. 3 розділу ІІІ цього Порядку, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.
П. 4 розділу ІІІ Порядку визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються, зокрема: б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); и) виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо.
Згідно з п. 7 розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року,обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.
Згідно довідки № 16 від 15 лютого 2021 року про заробітну плату за 2020 рік, позивачу ОСОБА_1 всього нараховано заробітної плати в сумі 385 104,48 грн., з яких зокрема: премія до свят - 67 350,00 грн.; матеріальна допомога на оздоровлення -22 057,50 грн. та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань - 23 862,81 грн.
Сума компенсації за невикористану відпустку за 83 календарні дні складає:
1)385 104,48 грн. - 67 350,00 грн. - 22 057,50 грн. - 23 862,81 грн. = 271 834,17 грн. (сума нарахованої заробітної плати без одноразових виплат, яка включається до розрахунку середньоденного заробітку);
2)271 834,17 грн. / 355 (де 366 календарні дні - 11 святкові і неробочі календарні дні) = 765,73 грн. (середньоденна заробітна плата);
3)765,73 грн. х 83 календарні дні невикористаної відпустки = 63 555,60 грн. (без утримання податків та військового збору).
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно нарахована сума компенсації за невикористану відпустку, що відповідає Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року.
Оскільки компенсація за невикористану відпустку відповідачем сплачена в повному обсязі в два періоди, тобто 18 січня 2021 року та 28 січня 2021 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
При цьому, у суду є всі підстави для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку в період з 06 січня 2021 року по 17 січня 2021 року, оскільки відповідач надав суду належні та допустимі докази на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачу виплат в день звільнення.
Так, згідно Постанови КМУ № 228 від 28 лютого 2002 року установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а закладам фахової передвищої та вищої освіти, науковим установам та закладам охорони здоров'я також за наявності затверджених планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів. Установи мають право брати бюджетні зобов'язання та здійснювати платежі в межах бюджетних асигнувань, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а заклади фахової передвищої та вищої освіти, наукові установи та заклади охорони здоров'я також установлених затвердженими планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів (пункт 5 постанови) Для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів (далі - розпорядники) (пункт 6 цієї постанови).
Відповідно до статті 91 Бюджетного кодексу України фінансування виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, що підтверджується довідкою фінансового управління Новомосковської міської ради № 3-Д від 15 січня 2021 року.
З матеріалів справи вбачається, що виконавчий комітет Новомосковської міської ради Дніпропетровської області отримав витяг з річного розпису асигнувань місцевих бюджетів на 2021 рік - 13 січня 2021 року.
Кошторис на 2021 рік бюджетної установи, тобто відповідача, код ЄДРПОУ 04052206 складений 13 січня 2021 року та зареєстрований в Управлінні державної казначейської служби України в м. Новомосковську Дніпропетровської області - 15 січня 2021 року.
До цього часу рахунки відповідача були закриті, що підтверджується повідомленням Управління державної казначейської служби України в м. Новомосковську Дніпропетровської області від 12 січня 2021 року.
Після відкриття рахунків виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області та одержання коштів згідно кошторису, з позивачем ОСОБА_1 проведені виплати 18.01.2021 року в сумі 51 355,56 грн. та 28.01.2021 року в сумі 611,70 грн.
В той же час, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку в період з 18 січня 2021 року по день фактичного розрахунку 28 січня 2021 року, оскільки відповідач повинен був після відкриття рахунків розрахуватись з позивачем в повному обсязі, однак цього не зробив, зокрема не надав суду за вказаний період належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачу виплат.
Так, відповідно до п. 21 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 року,- при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року.
Відповідно до абз. 3 п. 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана ця виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Згідно з п. 5 розділу IV цього Порядку обчислення середньої заробітної плати, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно п.8 Порядку, - нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25 липня 2018 року у справі № 365/470/17, яка відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відповідно до п. 6 ч. 5Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24 грудня 1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Встановлено, що середньоденна заробітна плата позивача складає 1 154,00 грн., яка розрахована відповідачем згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Новомосковської міської ради № 17 від 15 лютого 2021 року. Розмір середньоденної заробітної плати позивачем не оскаржується, у зв'язку з чим, суд не проводить розрахунок її розміру.
Період затримки розрахунку при звільненні позивача на дату ухвалення даного рішення, тобто з 18 січня 2021року та на день фактичного розрахунку - 28 січня 2021року складає 9 робочих днів. Сума середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні становить 10 386,00 грн. (1 154,00 грн. х 9днів).
З огляду на наведене, та приймаючи до уваги ті обставини, що позивачем самостійно не здійснено розрахунок середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про стягнення зазначеної судом вище суми середнього заробітку, розрахованої відповідачем згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року.
Тому аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладено та керуючись ст. ст. ст.ст.116,117 КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273, 274, 276, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.
Стягнути з виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18 січня 2021 року по день фактичного розрахунку 28 січня 2021 року включно в розмірі 10 386,00 грн. (десять тисяч триста вісімдесят шістьгрн. 00 коп.).
Суми, що підлягають стягненню, визначені без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.
В задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 , - відмовити.
Стягнути з виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області на користь держави судові витрати в сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім грн. 00 коп.).
Учасники справи:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: виконавчий комітет Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04052206, місцезнаходження за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, буд. 14.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 17 лютого 2021 року.
Суддя Д.І. Городецький