Справа № 183/3481/20
№ 2/183/800/21
08 лютого 2021 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Городецького Д. І.
секретаря судового засідання Нейматової Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, -
24 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.
В обґрунтування вимог ОСОБА_1 посилався на те, що з 27 жовтня 2012 року він з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, який у відповідності до рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2017 року між ними був розірваний.
Від даного шлюбу вони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 вказує, що відповідач постійно чинить йому перешкоди у спілкуванні з донькою, на неодноразові прохання побачитись або поспілкуватись з дитиною відмовляє, мотивуючи карантином.
Позивач має бажання спілкуватися з донькою та брати участь у її вихованні, а створення йому відповідних перешкод відповідачем порушує його права як батька дитини, зокрема права доньки, що суперечить її та його інтересам.
В зв'язку з наведеним, позивач ОСОБА_1 просив суд:
-зобов'язати ОСОБА_2 усунути йому перешкоди в участі у вихованні та спілкуванні з дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-визначити йому способи участі у вихованні дитини- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкуванні з нею, а саме:
-спільне дозвілля його та дитини за місцем його проживання, з 17:00 год. кожної другої та четвертої п'ятниці місяця з ночівлею дитини до 18:00 год. відповідно кожної другої та четвертої неділі;
-проживання дитини разом з ним за місцем його проживання щороку, три дні на осінніх, три дні на зимових та три дні на весняних канікулах;
-кожен рік проживання дитини разом з ним за місцем його проживання протягом п'ятнадцяти днів поспіль за домовленістю сторін на літніх канікулах з можливістю у цей період виїзду дитини разом з батьком на відпочинок в межах території України.
Ухвалою суду від 26 серпня 2020 року відкрите провадження у справі.
Відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву посилалася на те, що після розірвання шлюбу між нею і позивачем, останній їй в добровільному порядку до лютого 2020 року перераховував грошові кошти на утримання їх доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмір 1 500,00 грн. За цей період дитина неодноразово бувала у батька, але більш часу проводила з бабусею ОСОБА_5 . Згодом, їй зі сторони позивача ОСОБА_1 почалися дорікання в тому, що дитина у них перебуває дуже часто, харчується, дитині необхідно купувати зубну пасту і щітку, деколи водити її до парку тощо, у зв'язку з чим ОСОБА_1 зробив висновки про зупинення перерахування коштів на утримання дитини. Коли дочка йшла до першого класу, позивач відмовився допомогти матеріально, у зв'язку з чим до школи її повністю зібрала вона. Відповідач ОСОБА_2 вказує, що вона декілька разів возила дитину до Турції, Єгипту та Ізраїлю. До карантину ОСОБА_3 відвідувала всі необхідні для її розвитку заняття та гуртки. Крім того ОСОБА_2 просила суд звернути увагу на те, що в сім'ї позивача ОСОБА_1 негарні відносини між братами, зокрема братами та батьками, що призводило до бійок, родина позивача схильна до вживання спиртних напоїв, у зв'язку з чим вона непокоїться про психологічний та емоційний стан дитини. ОСОБА_2 зазначає, що вона ніколи перешкоджала у спілкуванні батька з дитиною, в той же час просить суд врахувати дані обставини та ухвали рішення, яким встановити відповідні умови позивачу для безпечного спілкування та перебування його з дитиною.
Ухвалою суду від 05 січня 2021 року закрите підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 та його представнику судове засідання не з'явилися, згідно заяви представника позивача, останній просив розглядати праву за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, згідно заяви просила розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги не визнала, в той де час просила встановити спілкування відповідача з урахуванням бажання самої дитини.
Представник третьої особи - виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, в своїй заяві просив суд розглядати справу без його участі, надав до суду висновок щодо розв'язання спору між сторонами.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши надані сторонами докази, приходить до наступного.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до частини першої, другої, третьої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 27 жовтня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Новомосковську Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , актовий запис № 438. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_2 було присвоєне прізвище ОСОБА_2 .
Від даного шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 619 від 09 жовтня 2013 року, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 09 жовтня 2013 року.
Відповідно до рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2017 року, шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був розірваний. Рішення набрало законної сили 14 квітня 2017 року.
Позивач ОСОБА_1 у позові посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 перешкоджає йому спілкуватися з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на неодноразові прохання побачитись або поспілкуватись з дитиною відмовляє, мотивуючи карантином.
Таким чином, між сторонами виник спір про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Статтею 141 СК України визначено, що 1. Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. 2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 157 СК України, 1. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. 2. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. 3. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. 4. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.
Статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.
У відповідності до ст. 158 СК України, 1. За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. 2. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
На підставі статті 159 СК України, 1. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. 2. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. 3. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору. 4. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. 5. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Приписами статті 19 СК України визначено, що 1. У випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. 2. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу. 3. Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви. 4. При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.5. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.6. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області від 02 липня 2020 року за вих. № 1504.
Дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 за вищевказаною адресою.
Суду надано висновок виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, як органу опіки та піклування від 22 грудня 2020 року за вих. № 1967/0/2-20, згідно якого встановлені наступні обставини. З 17 вересня 2020 року по 20 вересня 2020 року фахівцями соціальної роботи Новомосковського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді здійснено вихід у родину відповідача ОСОБА_2 , за результатами якого був складений акт оцінки потреб дітей та сім'ї. Зі спостережень спеціаліста ознак складних життєвих обставин не встановлено. Відповідно до інформації КЗ ЗДО № 14 «Струмочок» від 16 вересня 2020 року, дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 прибула у зазначений заклад в червні 2018 року. У серпні 2020 року вибула до ЗЗСО № 2 м. Новомосковська. до дитячого садочка батько не приводив і не забирав дитину, не відвідував свята з її участю та батьківські збори. Мама цікавилася успіхами своєї дитини та її психоемоційним станом, приймала участь у груповому житті. Дитину з закладу частіше забирала бабуся по татовій лінії, на візити якої дівчинка реагувала позитивно і доброзичливо. Вихованню дитини приділялася достатня увага, в родині створені сприятливі умови для комфортного життя та її всебічного розвитку. Згідно із психолого-педагогічною характеристикою малолітньої ОСОБА_3 , яка була надана адміністрацією СЗЩ № 2 м. Новомосковська, дівчинка є ученицею даного шкільного навчального закладу з 01.09.2020 року. Дитина характеризується позитивно, відвідує групу продовженого дня на базі школи. В документі зазначено, що батько дитини ОСОБА_1 цікавився у адміністрації школи, в якому класі навчається його донька, але вихованням дитини займається мама ОСОБА_2 , яка кожного ранку приводить її до школи та забирає її, спілкується з класним керівником, відвідує батьківські збори. В інформації головного лікаря КНП «Новомосковський міський центр первинної допомоги медико-санітарної допомоги» від 15.10.2020 року зазначено, що мати з дитиною регулярно відвідує сімейного лікаря та виконує усі рекомендації по догляду, а з батьком дитини сімейний лікар не контактував жодного разу. 29 жовтня 2020 року спеціалістом служби у справах дітей була проведена бесіда з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка легко йде на контакт, емоційна, легко та відверто відповідає на питання. Дівчинка розповідає, що любить маму, тата та інших родичів. ОСОБА_3 - дитина настрою, на пропозицію періодично спілкуватися та приходити в гості до батька висловила зацікавленість. Щодо батька дитини - ОСОБА_11 , то встановлено, що останній проживає зі своєю матір'ю ОСОБА_5 за адресо: АДРЕСА_2 . Вони є співвласниками житлового приміщення. Згідно з актом обстеження умов проживання за вказаною адресою від 15.10.2020 року, батьком дитини ОСОБА_1 створені належні умови для тимчасового перебування малолітньої дитини. В 4-хкімнатній квартирі для дівчинки є окрема кімната, в наявності диван, для відпочинку, стіл, стільці для занять, іграшки та книжки для її віку, санітарно-гігієнічний стан житла задовільний. ОСОБА_1 офіційно не працює, з офіційних доходів має державну соціальну допомогу з інвалідності. Відповідно до медичних довідок у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. З лютого 2020 року батько дитини ОСОБА_1 самоусунувся від утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З письмових пояснень матері дитини ОСОБА_2 , вона самостійно матеріально забезпечила належну підготовку дитини до навчального року 2020-2021. Мати докладає багато зусиль щодо всебічного розвитку дитини, а саме: забезпечила відвідування дочкою різноманітних розвиваючих позашкільних занять, разом з нею неодноразово виїжджала за межі України подорожувати. Дівчинка виховується в дусі поваги до її інтересів, в родині до думки дитини прислухаються. Орган опіки та піклування у висновку зазначає, що позивач ОСОБА_1 висловлює бажання приймати участь у вихованні дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та спілкуватися з нею.
Таким чином судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 офіційно не працює, в той же час отримує доходи у вигляді державної соціальної допомоги по інвалідності, позитивно характеризуються як за місцем проживання, не має медичних протипоказань, хоче приділяти увагу вихованню дитини, піклуватися про стан її здоров'я, матеріальне забезпечення, харчування тощо.
Згідно висновку виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області від 22 грудня 2020 року за вих. № 1967/0/2-20, орган опіки та піклування вважає за доцільним встановити такий порядок участі батькаОСОБА_1 у вихованні дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкуванні з нею, а саме: кожну суботу з 10:00 год. до 18:00 год. (з урахуванням бажання дитини).
В той же час, суд приходить до переконання, що в інтересах дитини та батька, позивачу можливо визначити спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дочкою, що відповідатиме його інтересам та інтересам дитини, а саме: кожну середу з 17:00 год. до 19:00 год. за умови попереднього узгодження з матір'ю дитини - ОСОБА_2 ; кожну суботу з 10:00 год. до 10:00 год. неділі за місцем проживання батька, за умови попереднього узгодження з матір'ю дитини - ОСОБА_2 ; за місцем проживання батька щороку, три дні на осінніх, три дні на зимових та три дні на весняних канікулах; кожен рік під час літніх канікул протягом п'ятнадцяти днів поспіль за домовленістю сторін за місцем проживання батька з можливістю у цей період виїзду дитини разом з батьком на відпочинок в межах території України.
У зв'язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу між сторонами судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом першим частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до частин 1-6 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, 08 лютого 2021 року представником позивача ОСОБА_13 подано заяву про долучення до справи доказів судових витрат, понесених позивачем ОСОБА_1 в розмірі 7 000,00 грн., а саме: договір про надання правової допомоги від 24.06.2020 року; додаткова угода від 24.06.2020 року до договору про на правової допомоги від 24.06.2020 року; акт приймання передачі наданих послуг від 24.06.2020 року; квитанцію № 648654 від 24.06.2020 року на суму 4 000,00 грн.; акт приймання передачі наданих послуг від 28.10.2020 року; копію квитанції № 648651 від 28.10.2020 року на суму 1000,00 грн. (належним чином не завірена); акт приймання передачі наданих послуг від 11.01.2021 року; квитанцію № 648652 від 11.01.2021 року на суму 1 000,00 грн.; акт приймання передачі наданих послуг від 08.02.2021 року та квитанцію № 648653 від 08.02.2021 року на суму 1 000,00 грн.
В той же час, суд звертає увагу, що при наявності зазначених доказів у справі відсутня заява на підставі якої позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в зазначеному розмірі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зробила висновок про те, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Враховуючи те, що ані позивачем ОСОБА_1 , ані його представником в передбачені законом строки не подано відповідної заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд при ухваленні рішення не наділений повноваженнями вирішувати дане питання з власної ініціативи.
Між тим, слід зазначити, що згідно з ч. 1,2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Як слідує з позовної заяви, позивачем наведено попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, що становить суму судового збору, в той час попередній розрахунок витрат на правничу допомогу останнім не здійснений.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 258-259, 263-268,273, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 в участі у вихованні та спілкуванні з дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити ОСОБА_1 способи участі у вихованні дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкуванні з нею, а саме:
-кожну середу з 17:00 год. до 19:00 год. за умови попереднього узгодження з матір'ю дитини - ОСОБА_2 ;
-кожну суботу з 10:00 год. до 10:00 год. неділі за місцем проживання ОСОБА_1 за умови попереднього узгодження з матір'ю дитини - ОСОБА_2 .
-Щорічно, три дні на осінніх, три дні на зимових та три дні на весняних канікулах за місцем проживання батька - ОСОБА_1 ;
-Щорічно, під час літніх канікул протягом п'ятнадцяти днів поспіль за домовленістю сторін за місцем проживання батька - ОСОБА_1 , з можливістю у цей період виїзду дитини разом з батьком на відпочинок в межах території України
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 , - відмовити.
Учасники справи:
-позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
-відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
-третя особа: виконавчий комітет Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 04052206, місцезнаходження за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, буд. 14.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 08 лютого 2021 року.
Суддя Д.І. Городецький