Справа № 183/7369/19
№ 2/183/487/21
24 лютого 2021 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Городецького Д.І.
секретаря судового засідання Пономаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
20 листопада 2019 року ОСОБА_1 і ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2 посилалися на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_4 .
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, зокрема на земельну ділянку площею 5,150 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282000:02:014:0266, що розташована території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 007754, виданого 17 жовтня 2002 року Новомосковською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 745 від 20 серпня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 23856.
За життя ОСОБА_4 заповіту не складала.
Позивачі зазначили, що у визначений законом строк вони звернулися до Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_4 , а в подальшому після спливу шестимісячного строку з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, але листами державного нотаріуса Крутько Л.П. від 26 вересня 2018 року за вих. № 1603/02-14 та № 1604/02-14 їм було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, з тих підстав, що в Державному акті наявні розбіжності в прізвищі спадкодавця та власника земельної ділянки, зокрема спадкоємцями не представлений документ, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкову земельну ділянку, а тому рекомендовано звернутись з даним позовом до суду.
В зв'язку з наведеним, в позовній заяві ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просили суд:
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини земельної ділянки площею 5,150 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282000:02:014:0266, що розташована території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини земельної ділянки площею 5,150 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282000:02:014:0266, що розташована території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 21 листопада 2019 року відкрите провадження у справі.
Ухвалою суду від 14 травня 2020 року зобов'язано Новомосковську районну державну нотаріальну контору Дніпропетровської області надати належним чином засвідчену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 24 лютого 2021 року залучено до участі у справі в якості правонаступника третьої особи - Новомосковську районну державну нотаріальну контору Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Ухвалою суду від 24 лютого 2021 року підготовче провадження у справі закрите, справа призначена досудового розгляду по суті.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник в судове засідання не з'явилися, згідно заяви представника позивачів, останній просив розглядати справу без його участі, позов підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити вимоги.
Представник відповідача - Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, згідно заяви просив розглядати справу без його участі, просив ухвалити рішення згідно з вимогами чинного законодавства.
Представник третьої особи - Новомосковської районної державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.
У зв'язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані сторонами письмові докази, дійшов наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 79 років померла ОСОБА_4 , про що 02 листопада 2010 року зроблено відповідний актовий запис №75, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02 листопада 2010року.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на спадкове майно, зокрема на земельну ділянку площею 5,150 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282000:02:014:0266, що розташована території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 007754, виданого 17 жовтня 2002 року Новомосковською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 745 від 20 серпня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 23856.
За життя ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 заповіту не складала, що підтверджується довідкою Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 10 квітня 2018 року за вих. № 64.
Згідно до довідки Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 10 квітня 2018 року за вих. № 63, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановлено, що спадкова справа № 234 після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 заведена Новомосковською районної державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області 22 квітня 2011 року за реєстровим № 51063018, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 26770877 від 22 квітня 2011 року, інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 60335858 від 27 травня 2020 року.
З матеріалів спадкової справи № 234 вбачається, що позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , кожен окремо, у визначений законом строк звернулися з заявами про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інші спадкоємці відсутні.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом серії ННІ № 473355, виданого 25 жовтня 2018 року державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Крутько Л.П., зареєстрованого в реєстрі за № 1016 на 3/8 частки житлового будинку, загальною площею 58,5 кв.м, житловою площею 34,0 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належної померлій ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ААЕ № 238289, виданого 14 березня 1997 року Новомосковською районною державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області за р. № 1-746, та свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя серії ААЕ № 238286, виданого 14 березня 1997 року Новомосковською районною державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області за р. № 1-748, зареєстрованих в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 19 березня 2003 року за реєстраційним № 364788.
В свою чергу, на іншу 3/8 частки зазначеного вище житлового будинку, свідоцтво про право на спадщину за законом серії ННІ № 473356, виданого 25 жовтня 2018 року державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Крутько Л.П., зареєстрованого в реєстрі за № 1017, отримала позивач ОСОБА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 60335858 від 27 травня 2020 року.
Проте, свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку площею 5,150 га. з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282000:02:014:0266, що розташована території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, спадкоємці ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не отримали, так як листами державного нотаріуса Крутько Л.П. від 26 вересня 2018 року за вих. № 1603/02-14 та № 1604/02-14 їм було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій з тих підстав, що в Державному акті на право приватної власності на землю серії І-ДП № 007754 наявні розбіжності в прізвищі спадкодавця « ОСОБА_5 » та власника земельної ділянки « ОСОБА_5 », зокрема спадкоємцями не представлений документ, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкову земельну ділянку.
В той же час, у відповідності до рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2019 року встановлений факт, що має юридичне значення, а саме, що Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ДП № 007754, виданий Новомосковською районною державною адміністрацією 17 жовтня 2002 року на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 745 від 20 серпня 2002 року та зареєстрований в книзі записів державних актів за № 23856, на земельну ділянку площею 5,150 га, яка розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282000:02:014:0266на ім'я ОСОБА_4 (пай № НОМЕР_2 ), був фактично виданий ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна № 139102306 від 26 вересня 2018 року, відомості про реєстрацію спадкової земельної ділянки, кадастровий номер 1223282000:02:014:0266 відсутні.
В той же час, як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №м НВ-1206091252018 від 03 травня 2018 року спірна земельна ділянка площею 5,1500 га, кадастровий номер 1223282000:02:014:0266, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрована 16 березня 2016 року в управлінні Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 03 березня 2008 року, здійсненого приватним підприємцем ОСОБА_6 .
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зі змісту ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1216, 1222, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неоохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
На підставі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
На підставі ст. 1258 ЦК України, 1. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. 2. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно до вимог ст. 1268 ЦК України, 1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. 2. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. 3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. 5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Вимогами статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. 2. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
На підставі статті 1270 ЦК України, 1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» з метою забезпечення однакового застосування законодавства про спадкування судам надані такі роз'яснення: Відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Відповідно до п.п.4.15, 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року видача свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Згідно з абзацом 3 ч.2 ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7, про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Відповідно до ст. 125 ЗК України України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст. 126 ЗК України).
Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.
Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретну земельну ділянку не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу Х Земельного Кодексу України «Перехідні положення».
Відповідно до Законів України «Про державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 1 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються. Натомість, згідно із статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, яка передана фізичним та юридичним особам шляхом безоплатної передачі із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, є свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
Згідно положень Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Зважаючи на відмову нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину, іншого шляху окрім звернення до суду за захистом порушеного права у позивачів немає та відповідно ст.16 ЦК України вони обрали вірний спосіб захисту своїх порушених прав.
За наведених вище обставин, враховуючи те, що спадкодавець ОСОБА_4 набула право власності на земельну ділянку площею 5,150 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282000:02:014:0266, що розташована території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, позивачі є спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері, відповідно до ст. 1270 ЦК України прийняли спадщину, але отримати свідоцтво про право на спадщину не змогли через наявні розбіжності в Державному акті в прізвищі спадкодавця та власника земельної ділянки, не можуть бути підставою позбавлення спадкоємців права на спадщину, оскільки право власності спадкодавця підтверджується вищенаведеним.
У зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню, за позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить визнати право власності по 1/2 частки за кожним на земельну ділянку площею 5,150 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282000:02:014:0266, що розташована території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У відповідності до ст. 133 ЦПК України, 1. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. 2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. 3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі на професійну правничу допомогу.
На підставі ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
В той же час, враховуючи відсутність вини відповідача, суд приходить до висновку, що судові витрати повинні бути покладені на позивачів.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 6-10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273,354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання права власності в порядку спадкування за законом, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини земельної ділянки площею 5,150 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282000:02:014:0266, що розташована території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини земельної ділянки площею 5,150 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282000:02:014:0266, що розташована території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати покласти на позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
Учасники справи:
-позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
-позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;
-відповідач: Перещепинська міська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04338463, місцезнаходження за адресою: 51220, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Шевченко, буд. 43;
- третя особа: Новомосковська районна державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), код ЄДРПОУ 05466105, місцезнаходження за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, площа Героїв, буд. 1.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 24 лютого 2021 року.
Суддя Д.І. Городецький