ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2088/21
провадження № 2-н/753/144/21
"22" лютого 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О., розглянувши заяву Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , -
28.01.2021 року до суду надійшла заява КП з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , у якій заявник просить стягнути з боржника заборгованість по сплаті за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, а також витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
За вимогами п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Вбачається, що вимога про стягнення заборгованості по сплаті за житлово-комунальні послуги, індекс інфляції та три відсотки річних відповідає встановленим вимогам.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 168 цього Кодексу у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Сума судового збору є чітко визначеною Законом України «Про судовий збір», а тому підлягає стягненню при видачі судового наказу. Однак розмір суми витрат на професійну правничу допомогу визнається безпосередньо стороною та може бути зменшений лише за клопотанням іншої сторони (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).
Тобто, вбачається, що, оскільки розгляд заяв про видачу судового наказу проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника, то останній позбавлений права на подання відповідного клопотання про зменшення таких витрат.
Частиною 3 ст. 165 ЦК України визначено, що у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі, якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що за вимогою заявника про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1500 грн. не може бути видано судовий наказ, оскільки вона не визначена в переліку ч. 1 ст. 161 ЦПК України, та вказані витрати входять до предмету доказування по справі, що унеможливлює їх стягнення в порядку наказного провадження.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 161, 165 ЦПК України, суддя, -
Відмовити Комунальному підприємству з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та витрати на правничу допомогу з ОСОБА_1
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: М.О. Заставенко