Справа № 766/9109/20
н/п 2/766/1403/21
24 лютого 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючий суддя Прохоренко В.В.,
секретар Фетісова Т.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання, пені та додаткових витрат на дитину
встановив:
Позивач звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області з вказаним позовом.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що з відповідачем ОСОБА_2 з 22.03.2002 року по 23.10.2007року перебувала у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею та перебуває на повному її утримані. Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 13.06.2007 року з відповідача стягнуто на її користь аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 380,00 грн, щомісячно починаючи з 02.07.2007 року та до повноліття. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 05.06.2019 року було змінено спосіб стягнення аліментів, з 380 грн на ј частину усіх видів заробітку відповідача, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідач аліменти за рішенням суду не сплачує, матеріально дитині не допомагає, в результаті чого станом на 01.05.2020 рік має заборгованість у розмірі 26808,28 грн.
Крім того, їх донька на сьогоднішній день стала повнолітньою та вступила до Херсонського державного аграрного університеті з 01.09.2019 року по 30.06.2023 р., що підтверджується наданим до позову договором про надання освітніх послуг. Оплата за навчання доньки нею здійснюється самостійно на підставі Договору №11854 про надання освітніх послуг де відповідно до п.10 вказаного договору встановлено вартість освітніх послуг за рік складає 12000,00 грн. Крім того, для вступу до Державного університету донька відвідувала спеціальні курси вартість яких склала 4545,00 грн. Враховуючи вищевикладене просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання в розмірі ј частини усіх видів заробітку відповідача щомісячно починаючи з 24.12.2019 року та до закінчення навчання, половину вартості додаткових витрат в сумі 9895,00 грн та пеню за прострочення сплати аліментів на утримання доньки за період з 01.03.2018 року по 11.05.2020 року в сумі 24439,37 грн
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28.01.2019 року було призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.
Відзив від відповідача до суду не надійшов.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 22.03.2002 року.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 шлюб між сторонами розірвано 23.10.2007 року, актовий запис 455.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Комсомольського районного управління юстиції у місті Херсоні від 04.09.2003 року, актовий запис № 25 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 13.06.2007 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 380,00 грн, щомісячно починаючи з 02.07.2007 року та до повноліття дитини.
Відповідно до рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05.06.2019 року, було змінено спосіб стягнення аліментів, встановлений Рішенням Комсомольського суду від 13.06.2007 року та стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 з 380 грн на ј частину усіх видів заробітку відповідача, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Херсонським міським судом Херсонської області 02.09.2019 року видано виконавчий лист, який пред'явлено позивачем до примусового виконання до Дніпровського РВ ДВС у м. Херсоні Південного міжрегіонального Управління юстиції (м. Одеса).
Відповідач належним аліменти не сплачує в результаті чого виникла заборгованість, яка відповідно до довідки виданої державним виконавцем Дніпровської РВ ДВС у м. Херсоні Південного міжрегіонального Управління юстиції (м. Одеса) наявної в матеріалах справи станом на 01.05.2020 складає - 26808,28 грн.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до ч. 1ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня)це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Проводячи нарахування пені, суд враховує правові позиції Верховного Суду, які Велика Палата виклала у постанові від 25.04.2018 року по справі № 572/1762/15-ц, та у справі № 333/6020/16-ц від 03 квітня 2019 року.
Верховний суд у вказаній постанові зазначив, що у ст. 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
При цьому згідно ч.1 ст.196 СК України, сума пені не може бути більшою ніж 100% заборгованості по аліментам на дитину, тобто не більше 26808,28 гривень визначеної розрахунком Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
У відповідності до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оскільки позивач вказала суму пені за несвоєчасну сплату аліментів на дитину 24439,37 грн., за період з 01.03.2018 року по 01.05.2020 року, суд не може вийти за межі позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пеня за прострочення сплати аліментів на дитину в розмірі 24439,37 гривень, тобто в межах заявлених вимог.
Крім того, судом встановлено, що на даний час ОСОБА_3 ,2002 р.н. досягла повноліття, та відповідно до довідки від 18.05.2020 року за №08/255 зарахована до Херсонського державного аграрного університету першого рівня першого року денної форми навчання освітньо-професійної програми «Облік і оподаткування» економічного факультету, що також підтверджується Договором № 11854 про надання освітніх послуг від 15.08.2019 року.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на повнолітню доньку яка продовжує навчання в розмірі ј частини усіх видів заробітку відповідача.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Виходячи з п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів від 15 травня 2006 року № 3 обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Враховуючи коментарі до ст.198 СК України - потреба в матеріальній допомозі визначається залежно від наявності прожиткового мінімуму, а аліментний обов'язок батьків не пов'язується з їхньою працездатністю, а лише з їх матеріальним станом.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 будучи студенткою потребує матеріальної допомоги у зв'язку із навчанням. Відповідач будучи особою працездатного віку такої допомоги не надає.
Згідно положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
А тому позовні вимоги в частині стягнення аліментів на повнолітню доньку яка продовжує навчання можуть бути стягненні з моменту звернення позивача до суду а саме з 10.06.2020 року.
Окрім того, згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст.185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору, такого висновку прийшла Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в ухвалі від 16.12.2009 року № 6-20478св09.
Вказане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї, в даному випадку у зв'язку із хворобою, оскільки дитина потребує лікування та на розвиток дитини. Розмір коштів, що стягуються на додаткові витрати, не може бути більше самих додаткових витрат. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і стягненні аліментів відповідно до ст.ст. 181, 182 СК України. У випадку, коли матеріальне положення батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, додаткові витрати можуть бути компенсовані лише частково. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров'я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо. Батьки беруть участь у додаткових витратах на дитину рівною мірою, сторона, що звертається з вимогою про відшкодування вже зроблених додаткових витрат або з вимогою про їхнє попереднє фінансування, має надати суду докази фактично понесених або майбутніх витрат, їхній розрахунок й обґрунтування.
Згідно до вимог ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статей 12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
За положенням ст .ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільний справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до договору про надання освітніх послуг №11854 від 15.08.2019 року неповнолітня ОСОБА_3 вступила до Державного аграрного університету на денну форму навчання, де відповідно до п.10 вказаного договору вартість навчання складає 48 000,00 грн. (в тому числі за 2019/2020 рік вартість склала 12000 грн). З наданих до суду позивачем квитанцій вбачається, що нею сплачено кошти на навчання дитини за 2019/2020 рік в розмірі 12 000 грн (квитанція №46 від 12.08.2019 року та квитанція №71 від 16.12.2019 року), крім того будучи неповнолітньою ОСОБА_3 відвідувала спеціальні підготовчі курси перед вступом до Університету та відповідно до квитанцій сплата за освітні послуги становила в загальному 4545,00грн (квитанція №69 від 02.10.2018 року, квитанція №68 від 02.10.2018 року, квитанція №124 від 04.01.2019 року ) .
З наданого позивачем розрахунку вбачається неточність, а саме в частині стягнення половини додаткових витрат, де позивач просить стягнути 99895,00 грн, однак половина витрат сплачених позивачем відповідно до квитанцій з 12000 грн., буде становити 6000,00 грн та з 4545,00грн., буде становити 2275,50 грн.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача половини додаткових витрат понесених позивачем є такими, що підлягають задоволенню частково в розмірі 8272,50 грн.(яка складається з половини витрат на сплату за навчання за один рік в сумі - 6000 грн, а також половина витрат за додаткові освітні послуги в сумі 2272,50 грн ).
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши зібрані докази по справі, та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості позовні вимоги підлягають задоволеню частково.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст. ст. 180-183, 185, 192, 196 СК України, ст.ст. ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 пеню за прострочення аліментів у розмірі 24439,37 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання повнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1\4 частини від усіх видів його заробітку(доходу) щомісяця, починаючи з 10.06.2020 року до досягнення нею 23 років або закінчення навчання, зважаючи яка обставина настане раніше..
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , половину додаткових витрат в сумі 8272,50грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню на підставі ст.430 ЦПК України.
У разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Суддя В.В. Прохоренко