05 березня 2021 року справа №200/10461/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Геращенко І.В., розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 200/10461/19-а (головуючий І інстанції Михайлик А.С.) за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
До Першого апеляційного адміністративного суду окремо від справи апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 року.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вже було зазначено, апелянт оскаржує рішення Донецького окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 року.
З електронного сервісу Єдиний державний реєстр судових рішень вбачається, що в реєстрі вказане рішення оприлюднено 7 жовтня 2021 року.
Апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції апелянтом було надіслано 1 лютого 2021 року, тобто з порушенням строку звернення встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України.
В апеляційній скарзі апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що про існування оскаржуваного судового рішення йому стало відомо в кінці грудня 2020 року. Повний текст рішення суду першої інстанції отримано 26 січня 2021 після адвокатського звернення.
Проте, вказані підстави пропущення процесуального строку суд вважає неповажними оскільки не надано належних доказів вказаним обставинам.
Суд зазначає, що апеляційну скаргу подано більш ніж через рік після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення
Статтею 44 КАС України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи зокрема, є дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги.
Суд звертає увагу, що інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Підстави пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Проаналізувавши причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду, на які посилається скаржник у своєму клопотанні, суддя-доповідач дійшов висновку про визнання зазначених причин неповажними, оскільки позивачем не надано належних доказів про те, що ним отримано повний текст оскаржуваного судового рішення саме 26 січня 2021 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, апелянту необхідно надати до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку з обґрунтуванням інших підстав поважності його пропущення з наданням наступних доказів: адвокатський запит, копія отриманого оскаржуваного судового рішення з супровідним листом з суду першої інстанції, або інші належні докази підтверджуючі поважність причин пропуску строку.
Крім того Відповідно до вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
До апеляційної скарги апелянтом приєднано квитанцію про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 1152,60 грн.
Проте вважаю, що апелянтом не в повному обсязі сплачений судовий збір при поданні апеляційної скарги виходячи з наступного.
Позов подано Головним управлінням ДПС у Донецькій області в 2019 році.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1921,00 грн.
З позовної заяви вбачається, що позивачем були заявлені вимоги майнового характеру про стягнення з відповідача податковий борг в сумі 16 666,67 грн.
При визначенні характеру адміністративного позову як майнового необхідно враховувати, що звернені до суду вимоги безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
Згідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами встановлюються в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, вказана ставка судового збору розраховується з суми судового збору, яку позивач повинен був сплатити за подання позову до суду першої інстанції на час звернення з апеляційною скаргою.
Враховуючи викладене, при поданні позовної заяви повинно було бути сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн, оскільки 1,5 відсотка ціни позову складає менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відтак, при поданні даної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апелянту необхідно було сплатити 2881,50 грн(1921,00 грн *150%).
Таким чином, враховуючи сплату апелянтом судового збору у сумі 1152,60 грн., скаржнику необхідно доплатити різницю у сумі 1728 (одна тисяча сімсот двадцять вісім) гривень 90 копійок.
Недоплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: отримувач коштів - Донецьке ГУК/Краматорська МТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (IBAN) - UA758999980313161206081005630, код класифікації бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), відомча ознака - «81» Апеляційні адміністративні суди.
Враховуючи викладене для усунення встановлених сум недоліків апелянту необхідно надати до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку з обґрунтуванням інших підстав поважності його пропущення з наданням наступних доказів: адвокатський запит, копія отриманого оскаржуваного судового рішення з супровідним листом з суду першої інстанції, або інші належні докази підтверджуючі поважність причин пропуску строку, а також оригінал квитанції про доплату судового збору у розмірі 1728 (одна тисяча сімсот двадцять вісім) гривень 90 копійок.
За приписами частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, враховуючи норми процесуального законодавства, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Враховуючи те, що справа № 200/10461/19-а не знаходиться на зберіганні в суді апеляційної інстанції, суд дійшов висновку про необхідність витребувати дану справу у Донецького окружного адміністративного суду.
Керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 200/10461/19-а - залишити без руху.
Апелянту надати до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку з обґрунтуванням інших підстав поважності його пропущення з наданням наступних доказів: адвокатський запит, копія отриманого оскаржуваного судового рішення з супровідним листом з суду першої інстанції, або інші належні докази підтверджуючі поважність причин пропуску строку, а також оригінал квитанції про доплату судового збору у розмірі 1728 (одна тисяча сімсот двадцять вісім) гривень 90 копійок.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали щодо надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду з наданням інших доказів щодо поважності причин пропуску строку, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Витребувати у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/10461/19-а.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: І.В. Геращенко