05 березня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/697/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
29 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання протиправними дій щодо зменшення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік та зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік як інваліду війни 2 групи у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на порушення його права на одержання щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у визначеному законом розмірі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав та у наданому до суду відзиві просив у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи правомірність своїх дій посиланням на обґрунтованість виплати спірної допомоги у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112.
Дослідивши зібрані у матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Позивач є особою з інвалідністю другої групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Центром у квітні 2020 року проведено виплату позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 3640,00 грн.
Звернення позивача щодо про нарахування і виплату недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році, встановленої статтею 13 Закону №3551-XII, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком залишені відповідачами без задоволення.
На цій підставі позивач звернувся до суду.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
01.01.1999 набрав чинності Закон №367-ХІV, яким статтю 13 Закону №3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам (...) II групи - вісім мінімальних пенсій за віком".
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України Рішенням від 27.02.2020 №3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 13 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам II групи - вісім мінімальних пенсій за віком.
Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові від 19.02.2020 №112 установив, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом №3551-XII, особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи здійснюється у розмірі 3640,00 грн (підпункт 1 пункту 1), тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 13 цього Закону.
Отже, на час виплати позивачу у квітні 2020 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №112.
Верховний Суд у рішення від 29.09.2020 у зразковій адміністративній справі №440/2722/20, що залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021, дійшов висновку, що виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2020 році слід застосовувати не Постанову №112, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
При цьому у згаданому рішенні Верховний Суд визначив, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової грошової допомоги до 5 травня (управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат), щодо нарахування та виплати такої допомоги у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону №3551-XII.
У свою чергу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.01.2021 зазначила, що згідно із частиною третьою статті 291 КАС України правові висновки в цій зразковій справі мають враховуватися судами при ухваленні рішення в типовій справі, яка відповідає ознакам та обставинам, викладеним у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020.
Справа за цим позовом є типовою справою, обставини, що виключали б можливість застосування судом висновків Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 - відсутні.
За таких обставин, позивач має право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Стосовно доводів представника відповідача у відзиві на позовну заяву щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з наступного.
Згідно частини 4 статті 17-1 Закону № 3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Таким чином, 30 вересня відповідного року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 року у справі № 607/7919/17.
У відповідності до абзацу 2 частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року, а позивач із зазначеним позовом звернувся 29.01.2021 року, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду в рамках шестимісячного строку звернення до суду.
З огляду на вищевикладене, у суду відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Центру щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, зобов'язавши нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Отже, позовні вимоги належить задовольнити.
Докази понесення учасниками справи судових витрат відсутні, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (вул. Ціолковського, 47, м. Полтава, 36000, код 02770127) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.Б. Головко