Справа № 420/3087/21
05 березня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви приватного підприємства «ТЕКСТИЛЬ ТОРГ» (65029, м. Одеса, вул. Княжа, буд. 32) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вул. Семінарська, буд. 5) про визнання протиправними та скасування рішень про відповідність критеріям ризиковості платника податку №28229 від 04.02.2020р., №29374 від 18.02.2021р., зобов'язання виключити з переліку ризикових платників податків,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «ТЕКСТИЛЬ ТОРГ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень про відповідність критеріям ризиковості платника податку №28229 від 04.02.2020р., №29374 від 18.02.2021р., зобов'язання виключити з переліку ризикових платників податків.
Відповідно до п.п. 3, 6 ч. 1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки її подано із порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України та виявлені недоліки позовної заяви перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України “Про судовий збір” платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір»).
Підпунктом 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2270,00 грн.
Згідно ч.3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи, що позивач оскаржує два рішення №28229 від 04.02.2020р., №29374 від 18.02.2021р.), тобто заявляє дві позовні вимоги немайнового характеру та похідні від них вимоги зобов'язального характеру, останньому належить сплатити судовий збір у розмірі 4540,00 грн. (2270,00 грн.х2).
Позивачем додано до позовної заяви платіжне доручення №38 від 26.02.2021р. про сплату судового збору на суму 2270,00 грн., тобто сплачено судовий збір не у повному обсязі.
Враховуючи наведене, позивачу належить доплатити судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 122 КАС України).
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Відповідно до статті 102 ПК України строк давності становить 1095 днів.
За змістом ст. 102 ПК України вищевказаний строк застосовується під час нарахування грошових зобов'язань або під час провадження у справі про стягнення такого податку.
Відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Дослідження змісту приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов'язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.
Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб'єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов'язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв'язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.
Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов'язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.
Вказана позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.10.2019 року по справі № 640/20569/18.
В той же час, згідно іншого правового висновку Верховного Суду, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються у судовому порядку у такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому, такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові по справі №640/20468/18 від 11.10.2019р. та постанові Верховного Суду по справі № 500/2486/19 від 26.11.2020р., згідно змісту якої уточнено правовий підхід, враховуючи інший предмет спору.
Позивач оскаржує, зокрема, рішення №28229 від 04.02.2020р., а позовну заяву подано до суду 01.03.2021р. (вх. № 3008/21), тобто з пропуском шестимісячного строку строку звернення до суду.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені у п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду шляхом оформлення позовної заяви відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, а саме: надання до суду документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електронна пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28 листопада 2013 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 р. за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Керуючись ст.ст. 30, 121-122, 160, 161, 169, 243, 294 КАС України, суддя, -
Позовну заяву приватного підприємства «ТЕКСТИЛЬ ТОРГ» (65029, м. Одеса, вул. Княжа, буд. 32) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вул. Семінарська, буд. 5) про визнання протиправними та скасування рішень про відповідність критеріям ризиковості платника податку №28229 від 04.02.2020р., №29374 від 18.02.2021р., зобов'язання виключити з переліку ризикових платників податків, - залишити без руху.
Надати позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали суду.
У разі не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута позивачу відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Згідно ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню згідно ст. 294 КАС України.
Суддя Г.П. Самойлюк