Справа № 420/15238/20
05 березня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Танцюри К.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасвання рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155250009656 від 13.11.2020 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РОНКПП - НОМЕР_1 ) в порядку статті 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ - 20987385) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РОНКПП - НОМЕР_1 ) за Списком № 1 період роботи з 01.06.2009 року по 31.10.2011 року та з 01.11.2011 року по 18.04.2014 року на посаді водолаза, старшого водолаза у Морському координаційному аварійно-рятувальному центрі у м. Одесі ДСАРСВО МНС України, а також з 25.04.2014 року по 31.12.2018 року по посаді водолаза в Одеській філії ДП «Адміністрація морських портів України».
Ухвалою суду від 04.01.2021р. відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, однак відповідачем 13 листопада 2020 року було прийнято рішення за №155250009656, згідно з яким було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах. Позивач вказав, що відповідачем не зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РОНКПП - НОМЕР_1 ) за Списком № 1 період роботи з 01.06.2009 року по 31.10.2011 року та з 01.11.2011 року по 18.04.2014 року на посаді водолаза, старшого водолаза у Морському координаційному аварійно-рятувальному центрі у м. Одесі ДСАРСВО МНС України, а також з 25.04.2014 року по 31.12.2018 року по посаді водолаза в Одеській філії ДП «Адміністрація морських портів України», з підстав відсутності відомостей про атестацію робочого місця. Позивач, посилаючись на положення Порядку №442 та практику Верховного Суду просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
22.01.2021р. до суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов у якому відповідач вказав, що загальний стаж позивача складає 25 років 1 місяць, а спеціальний -1 рік 7 місяців. Так, відповідач вказав, що ним не зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 період роботи з 01.06.2009 року по 31.10.2011 року та з 01.11.2011 року по 18.04.2014 року на посаді водолаза, старшого водолаза у Морському координаційному аварійно-рятувальному центрі у м. Одесі ДСАРСВО МНС України, з підстав відсутності відомостей про проведення атестації. Відповідач, посилаючись на норми діючого законодавства та відсутності відомостей про проведення атестації, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пільгової пенсії.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155250009656 від 13.11.2020 року відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РОНКПП - НОМЕР_1 ) в порядку статті 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з підстав незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 період роботи з 01.06.2009 року по 31.10.2011 року та з 01.11.2011 року по 18.04.2014 року на посаді водолаза, старшого водолаза у Морському координаційному аварійно-рятувальному центрі у м. Одесі ДСАРСВО МНС України, а також з 25.04.2014 року по 31.12.2018 року по посаді водолаза в Одеській філії ДП «Адміністрація морських портів України», у зв'язку з відсутністю відомостей про проведення атестації(а.с.34).
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для
призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.
Як вбачається з трудової книжки НОМЕР_2 від 15.05.1969р. (а.с.14-15) ОСОБА_1 працював на наступних посадах:
- з 09.03.2006 р. на посаді водія спецавтотранспорту до Морського координаційного аварійно-рятувального центру у м. Одесі ДСАРСВО МНС України;
- з 01.06.2009 р. по 31.10.2011р. переведено на посаду водолаза АРВС № 2 за Наказом № 60-к від 01.06.2009 р.;
- з 01.11.2011 р. по 30.06.2013р. на посаді водолазу відділення водолазно- рятувальних робіт водолазно-рятувальної частини АРЗ СП ГУ МНС України в Одеській області;
-з 01.07.2013р. по 18.04.2014 р. на посаді водолаза відділення вололазно-рятувальних робіт (м. Одеса) водолазно-рятувальної частини;
-25.04.2014 року -по теперішіній час -на посаді водолазу 3 класу водолазної служби до Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України», де працює до теперішнього часу(а.с.12-15).
Згідно Списку №1 , затвердженого постановою КМ СРСР №10 від 26.01.1991 у розділі Загальних професій під номером 12100000-11465 зазначені «Водолазы и другие работники, занятые работой под водой, в том числе в условиях повышенного атмосферного давления, не менее 275 часов в год (25 часов в месяц), либо время пребывания которых под водой с начала водолазной практики составляет 2750 часов».
Разом із заявою про призначення пільгової пенсії позивачем додано, зокрема, довідку ДП «Адміністрація морських портів України» від 02.11.2020р. про пітвердження наявного трудового стажу за період з 01.04.2014р. по 30.09.2020р.(а.с.29-31); довідку ГУ ДСНС в Одеській області про пітвердження наявного трудового стажу №842 від 03.07.2020р. за період з 01.11.2011р. по 18.04.2014р.; трудову книжки НОМЕР_2 від 15.05.1969р. (а.с.14-15) ОСОБА_1 (а.с.12-15).
Поряд з цим, в матеріалах справи наявна довідка ДП «Адміністрація морських портів України» від 14.07.2020р.(а.с.16), з якої вбачається, що ОСОБА_1 за час роботи на водолазній службі провів під водою понад 4000,00грн.
Як вбачається з оскарженого рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області №155250009656 від 13.11.2020 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РОНКПП - НОМЕР_1 ) відмовлено у призначенні пенсії в порядку статті 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з підстав незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 період роботи з 01.06.2009 року по 31.10.2011 року та з 01.11.2011 року по 18.04.2014 року на посаді водолаза, старшого водолаза у Морському координаційному аварійно-рятувальному центрі у м. Одесі ДСАРСВО МНС України, а також з 25.04.2014 року по 31.12.2018 року по посаді водолаза в Одеській філії ДП «Адміністрація морських портів України», у зв'язку з відсутністю відомостей про проведення атестації.
Поряд з цим, відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Відтак, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Велика палата Верховного Суду у справі №520/15025/16-а від 19 лютого 2020 року сформулювала правовий висновок, згідно якого особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Враховуючи вищевикладенен та те, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах, суд вважає, що відмова ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії з підстав не проведення атестації робочого місця є протиправною.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155250009656 від 13.11.2020 р. про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РОНКПП - НОМЕР_1 ) в порядку статті 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ - 20987385) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РОНКПП - НОМЕР_1 ) за Списком № 1 період роботи з 01.06.2009 року по 31.10.2011 року та з 01.11.2011 року по 18.04.2014 року на посаді водолаза, старшого водолаза у Морському координаційному аварійно-рятувальному центрі у м. Одесі ДСАРСВО МНС України, а також з 25.04.2014 року по 31.12.2018 року по посаді водолаза в Одеській філії ДП «Адміністрація морських портів України», є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви та оскільки вимозі про зобов'язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за другу вимогу позивача не стягувався, суд вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 840,80грн.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155250009656 від 13.11.2020 р. про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РОНКПП - НОМЕР_1 ) в порядку статті 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 періоди роботи з 01.06.2009р.по 31.10.2011 р. та з 01.11.2011 р. по 18.04.2014 р. на посаді водолаза, старшого водолаза у Морському координаційному аварійно-рятувальному центрі у м. Одесі ДСАРСВО МНС України, а також з 25.04.2014 р. по 31.12.2018 р. по посаді водолаза в Одеській філії ДП «Адміністрація морських портів України».
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385, м.Одеса, вул. Канатна,83) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РОНКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра
.