Справа № 420/2131/20
05 березня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань призначення та перерахунку пенсії № 19 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 282 від 16.12.2019 року «Про утримання надміру виплачених сум пенсій»;
- зобов'язати відповідача:
- поновити позивачу розмір пенсії, призначений до прийняття рішення Відділу з питань призначення та перерахунку пенсії № 19 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 282 від 16.12.2019 року;
- повернути незаконно утримані з пенсії позивача кошти згідно з рішенням Відділу з питань призначення та перерахунку пенсії № 19 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 282 від 16.12.2019 року з 01.01.2020 року по дату виконання постанови суду по даній справі.
Ухвалою суду від 17.03.2020 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно зі змістом адміністративного позову та відповіді на відзив, позивач обґрунтовує заявлені вимоги, із зазначенням таких фактичних обставин:
- ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач отримує з 01.10.2001 року пенсію за віком. Рішенням № 282 від 16.12.2019 року «Про утримання надміру виплачених сум пенсій» встановлено, що утворилася переплата за період з 01.04.2006 року по 31.12.2019 року у зв'язку із наданням недостовірних даних про заробітну плату у сумі 72914,20 грн. та вирішено утримувати з позивача по 20% пенсії щомісячно до повного погашення переплати. Із зазначеним рішенням позивач не погоджується, вважає його протиправним та таким, що грубо порушує його права;
- зі змісту норм Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних;
- виходячи із аналізу п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України безпідставне набуте майно не підлягає поверненню за умови недобросовісності виплати таких грошових сум юридичною особою; відсутності рахункової помилки при виплаті коштів, а також добросовісності з боку набувача. Обов'язок довести добросовісність набувача грошових сум, зазначених сум покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів;
- в оскаржуваному рішенні відповідача йдеться про встановлення розбіжностей у сумах заробітної плати за період з 01.01.1990 року по 31.12.1994 року та оскаржуване рішення відповідача прийнято на підставі нової довідки про заробітну плату від 13.05.2019 року, виданою Одеською дистанцією електропостачання Одеського залізничного шляху. Отже, має місце відсутність доказів, які б обґрунтовували правомірність прийнятого рішення відповідача, а саме - зловживання з боку пенсіонера або ж подання страхувальником недостовірних даних саме на момент складання первинної довідки про заробітну плату та подання її до органів пенсійного фонду для призначення пенсії;
- правильність зроблених розрахунків, за якими була здійснена виплата пенсії позивачу, а також сумлінність поведінки одержувача презюмуються, у зв'язку з чим позивач є добросовісним набувачем виплачених коштів, а тому вони не підлягають поверненню. Викладене свідчить про відсутність правових підстав, закріплених частиною першою статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для стягнення з позивача переплаченої пенсії;
- для здійснення перерахунку пенсії у 2006 році позивач надав довідку про заробітну плату, видану Одеською дистанцією електропостачання Одеського залізничного шляху за період роботи з 01.01.1990 року по 31.12.1994 року. Так, з 1990 - 1994 роки грошовою одиницею в Україні були карбованці багаторазового використання. Довідку для перерахунку пенсії позивач отримав на підприємстві, жодних сумнівів в її достовірності в нього не виникло, оскільки: по-перше, в цих роках позивач отримував заробітну плату не в гривнях; по-друге, довідку видавав уповноважений орган на підставі наявних документів; по-третє, з часу праці та отримання цих коштів до моменту перерахунку минуло щонайменше 15 років. Категорично не погоджуючись із тим, що зазначено у рішенні Відділу з питань перерахунків пенсії № 19 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 282 від 16.12.2019 року «Про утримання надміру виплачених сум пенсії» щодо утворення переплати за період з 01.04.2006 року по 31.12.2019 рік у зв'язку із наданням недостовірних даних про заробітну плату у сумі 72914,20 грн.;
- обов'язковою умовою для стягнення надміру виплаченої пенсії є допущення зловживання з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника. При цьому, порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону № 1058-IV та статтею 103 Закону № 1788-XII, за правилами яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку (не більше як 20% пенсії). Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону № 1788-XII є зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо. Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 25.10.2016 року у справі № 686/26486/14-а, від 25.09.2018 року у справі № 340/644/15-а та від 21.02.2020 року у справі № 173/424/17 (2-а/173/41/2017);
- відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов'язок відшкодування надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі неповідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів. Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувався у зв'язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей. Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, слід виходити з дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав. Отже, відповідачем не доведено факту зловживання з боку пенсіонера, а також не доведено факту недостовірних відомостей, зазначених у довідці. Адже, за наявності двох документів із різними даними, будь-яких доказів того, в якому саме документі містяться недостовірні відомості відповідачем не надано (відсутні будь-які кримінальні провадження, вироки суду тощо). Також, відповідно до ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп*Кс, де: П - розмір пенсії у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначний відповідно до статті 25 цього Закону. Відповідачем не надано доказів розрахунків коефіцієнту страхового стажу, перерахунку заробітної плати з карбованців в гривні, не доведено факту невірних відомостей саме в довідці, наданій позивачем у 2006 році для проведення перерахунку;
- відповідач ще у 2006 році має повноваження щодо перевірки наданої довідки у тримісячний термін. Однак, на протязі більше 13 років не використав такі свої дискреційні повноваження, прийняв неправомірне рішення щодо стягнення з позивача суми переплати за 13 років. Навіть якщо будь-які відомості у цій довідці не відповідають дійсності, за принципом правової визначеності. Позивач не має очікувати 13 років на проведення перевірки наданого документу та розраховував на не позбавлення єдиного джерела існування. Відсутність в законодавстві чітко сформованих строків, впродовж яких орган пенсійного фонду може здійснювати перевірки наданих документів, а також строків, впродовж яких може бути здійснено стягнення надміру виплачених (на думку відповідача) коштів, прямо порушує принцип правової визначеності та свідчить про не якість законодавства з цього питання. Пенсіонер не повинен очікувати понад 13 років на можливість проведення перевірки документу, наданого для перерахунку пенсії. У випадку виконання пенсійним фондом своїх повноважень добросовісно, перевірки довідки у тримісячний термін, навіть за наявності можливих невідповідностей, їх можливо було усунути одразу, або обрати інший період 60 місяців праці позивача. Отже, дії відповідача при прийняті оскаржуваного рішення є явно протиправним, грубо порушують його конституційні та конвенційні права.
Згідно з відзивом на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:
- позивач 14.04.2006 року звернувся до Головного управління із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону № 1058-IV. До заяви про перерахунок пенсії позивачем була надана довідка про заробітну плату без дати та номеру реєстрації, видана Одеською дистанцією електропостачання Одеського залізничного шляху за період роботи з 01.01.1990 року по 31.12.1994 рік. Після розгляду заяви та на підставі наданої довідки Головним управлінням з 01.04.2006 року проведено позивачу перерахунок пенсії. Пенсію було розраховано при страховому стажі 45 років 10 місяців та середньомісячної заробітної платі 2439,10 грн., яка обчислена за період з 01.01.1990 року по 31.12.1994 рік та з 01.07.2000 року по 31.03.2006 рік. Розмір пенсії станом на 01.12.2019 року становив 8099,97 грн. З урахуванням наведеного, відповідачем перерахунок пенсії був проведений на підставі документів, наданих позивачем;
- заінтересованою особою у перерахунку пенсії є пенсіонер, Головне управління здійснює лише нарахування пенсії у разі звернення пенсіонера з заявою встановленого зразка за призначенням/перерахунком пенсії та виникнення відповідного права;
- при проведенні інвентаризації пенсійної справи виник сумнів достовірності довідки про заробітну плату за період з 01.01.1990 року по 31.12.1994 рік наданої позивачем. Відділом контрольно-перевірочної роботи Головного управління було проведено зустрічну перевірку достовірності та обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату позивача в Одеській дистанції електропостачання Одеського залізничного шляху, в ході якої було складено акт від 10.05.2019 року № 5076. За результатами перевірки були встановлені розбіжності у сумах заробітної плати за період з 01.01.1990 року по 31.12.1994 рік. За наслідками встановлених фактів Одеська дистанція електропостачання Одеського залізничного шляху видала довідку від 13.05.2019 року № 248 про заробітну плату для обчислення пенсії за період роботи з 01.01.1990 року по 31.12.1994 рік на підставі первинних документів. Після отримання довідки, з урахуванням акту перевірки від 10.05.2019 року № 5076 та наявних документів у пенсійній справі, розпорядженнями від 29.11.2019 року, 07.12.2019 року та 09.12.2019 року пенсійна справа позивача приведена у відповідність з 01.04.2006 року на підставі достовірних відомостей про заробітну плату. Пенсію було розраховано при страховому стажі 52 роки 10 місяців та середньомісячної заробітній платі 12453,39 грн., яка обчислена за період з 01.01.1990 року по 31.12.1994 рік та з 01.07.2000 року по 31.03.2006 рік. Розмір пенсії зменшився та станом на 01.12.2019 рік становив 6984,45 грн.;
- у довідці про заробітну плату без дати та номеру реєстрації, виданої Одеською дистанцією електропостачання Одеського залізничного шляху за період роботи з 01.01.1990 року по 31.12.1994 рік, наданої позивачем, заробіток, який враховується при обчисленні пенсії склав 1206,51 грн., а в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії від 13.05.2019 року № 248, виданої Одеською дистанцією електропостачання Одеського залізничного шляху за період з 01.01.1990 року по 31.12.1994 рік заробітна плата, яка враховується при обчисленні пенсії склала 259,95 грн. А саме на 946,56 грн. більше була врахована заробітна плата при перерахунку пенсії. У зв'язку з цим виникла переплата пенсії у розмірі 72914,20 грн.;
- рішенням Головного управління про утримання надміру виплачених сум пенсій від 16.12.2019 року № 282 за період з 01.04.2006 року по 31.12.2019 рік встановлено суму переплати 72914 грн. 20 коп., яка утримується з 01.01.2020 року шляхом щомісячного відрахування 20 відсотків з пенсії позивача до повного погашення заборгованості;
- норми чинного законодавства не містять обмеження строку, за який пенсійна справа може бути приведена у відповідність, внаслідок чого й стягнення надміру виплачених сум пенсійних виплат не містять обмежень;
- Головним управлінням винесено рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 16.12.2019 року № 282, яке не може бути скасованим, оскільки такі дії здійснювались на виконання норм закону;
- спірне рішення Головним управлінням винесене на підставі ст. 50 Закону № 1058-IV, у якій чітко зазначено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду, розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. Аналізуючи зазначену статтю можна дійти висновку, що надміру виплачені суми пенсійних виплат внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного органу, розмір відрахувань яких обчислюється з пенсії, що належить пенсіонерові до виплати. Тобто, дана стаття передбачає дві передумови стягнення надміру виплачених сум пенсійних виплат на підставі рішень: це є зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпний;
- рішення Головного управління винесене внаслідок зловживань з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних відомостей. Вказаний факт підтверджується тим, що позивач, надаючи до Головного управління довідку про заробітну плату без дати та номеру реєстрації, видану Одеською дистанцією електропостачання Одеського залізничного шляху за період роботи з 01.01.1990 року по 31.12.1994 рік з метою збільшення розміру його пенсійного забезпечення, надав довідку, яка не відповідає дійсності, оскільки позивачу був відомий той факт, що заробітна плата зазначена в збільшеному розмірі, що підтверджується довідкою від 13.05.2019 року № 248 та актом перевірки від 10.05.2019 року № 5076;
- позивач у позовній заяві не спростовує фактів, покладених в основу спірного рішення та не доводить факту, що йому здійснювалось нарахування заробітної плати розмірі вказаному у довідці, наданій ним під час звернення до Головного управління з заявою про перерахунок пенсії;
- заінтересованою особою у призначенні та отриманні пенсії у більшому розмірі є пенсіонер, Головне управління здійснює лише нарахування та виплату пенсії у разі звернення пенсіонера з заявою встановленого зразка за призначенням/перерахунком пенсії та виникнення відповідного права. Крім того, згідно норм чинного законодавства, пенсіонер несе відповідальність за достовірність наданих документів, необхідних для призначення пенсії;
- зловживання пенсіонера є формою умисного протиправного діяння, яке слід доводити відповідними доказами. Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії та презумпції добросовісності заявника;
- надміру виплачені суми пенсійних виплат з пенсії позивача можуть стягуватись на підставі рішення внаслідок подання страхувальником недостовірності даних або внаслідок зловживань з боку пенсіонера, яка має вираз у формі умисного протиправного діяння, яка полягає у незаконному збагаченні, а саме в даному видатку отримання пенсії у значно вищому розмірі;
- розмір пенсії позивача до приведення його пенсійної справи у відповідність складав 8099 грн. 97 коп., а після приведення у відповідність складає 6984 грн. 45 коп., викладені обставини підтверджуються розрахунком переплати пенсії за період з 01.04.2006 року по 31.12.2019 рік, з якого вбачається, який розмір пенсії повинен був бути та сума фактично виплаченої пенсії;
- Головне управління діяло в порядку, в межах і спосіб передбачений Конституцією та законами України, рішення від 16.12.2019 року № 282 винесено відповідно до ст. 50 Закону № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої органи Пенсійного фонду надано право стягувати надміру виплачені суми пенсійних виплат з пенсії позивача на підставі відповідного рішення, а отже й відсутні підстави для поновлення розміру пенсії, призначеного до прийняття рішення, а отже й відсутні підстави для поновлення розміру пенсій, утриманих на підставі рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 16.12.2019 року № 282 Головним управлінням.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані сторонами, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 14.04.2006 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії: стаж, СМЗ. (а.с.62)
Розпорядженням 195444 від 21.04.2006 року (а.с.59) позивачу здійснено перерахунок пенсії за віком - зміна стажу та заробітку з 01.04.2006 року та згідно з яким, зокрема:
- загальний стаж (повний) 45 років 10 місяців 11 днів (31.03.2006);
- середньомісячний заробіток 2439,10000 (31.03.2006).
10.05.2019 року на запит від 15.04.2019 № 4435/04 відповідачем проведено зустрічну перевірку достовірності та обґрунтованості відомостей, зазначених у довідці «Про заробітну плату для обчислення пенсії» громадянина ОСОБА_1 , який працював на Одеській дистанції електропостачання Одеської залізниці з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування заробітної плати, за період з 01.01.1990 по 31.12.1994, за результатами проведення якої складено акт № 5076. (а.с.167-168зв.)
Відповідно до висновку вказаного акта, в ході перевірки встановлено:
- дані довідки від б/д № б/н не відповідають первинним документам;
- за результатами перевірки встановлено: за період з 1991 року по 1994 рік - в довідку про заробітну плату включено суми інших доплат, внески з яких до ПФУ не були сплачені, або, навпаки. За 1994 рік в довідку про заробітну плату включені невідомі суми нарахувань.
Заступником начальника відділу з питань перерахунків пенсій № 19 управління застосування пенсійного законодавства Н. Жучковою прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 16 грудня 2019 року № 282 (а.с.194), відповідно до змісту якого:
- розглянувши пенсійну справу і особистий рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який одержує пенсію за віком 6984 грн. 45 коп. на місяць, установлено, що сума переплати 72914 грн. 20 коп. згідно з довідкою відділу з питань виплати пенсій № 19 утворилася за період з 01.04.2006 по 31.12.2019 року у зв'язку з наданням недостовірних даних про заробітну плату;
- сума переплати у розмірі 72914 грн. 20 коп. підлягає поверненню ОСОБА_1 ;
- відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно;
- у разі ненадходження від пенсіонера коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття цього рішення утримувати переплату в розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з 01.01.2020 до повного погашення.
21.01.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, вхід. № 343/К-1500-20, в якій просив обґрунтовано роз'яснити, у зв'язку з чим він має повернути виплачені йому пенсійні суми до ГУ ПФУ в Одеській області. (а.с.28)
Відповідач листом на звернення позивача щодо пенсійного забезпечення повідомив останнього про таке (а.с.8):
- за інформацією Суворовського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління (далі - Суворовський відділ) (а.с.27) позивач з 1 жовтня 2001 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України);
- згідно особистої заяви від 14.04.2006 та довідки про заробітну плату за період з 01.01.1990 по 31.12.1994, виданою Одеською дистанцією електропостачання Одеського залізничного шляху без дати та номеру реєстрації, позивачу з 01.04.2006 року проведено перерахунок пенсії. Розмір пенсії станом на 01.12.2019 року становив 8099,97 грн.;
- відділом контрольно-перевірочної роботи Головного управління проведена зустрічна перевірка достовірності видачі довідки про заробітну плату. Згідно акту перевірки від 10.05.2019 № 5076 встановлені розбіжності у сумах заробітної плати за період з 01.01.1990 по 31.12.1994;
- з урахуванням нової довідки Одеської дистанції електропостачання Одеського залізничного шляху від 13.05.2019 № 248 пенсійну справу приведено у відповідність з 01.04.2006. Після приведення у відповідність пенсійної справи розмір пенсії зменшився та станом на 01.12.2019 становив 6984,45 грн.;
- оскільки позивач з 01.04.2006 по 31.12.2019 року отримував завищений розмір пенсії утворилася переплата пенсії на загальну суму 72914,20 грн.;
- згідно із статтею 50 Закону України суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку;
- на цій підставі прийнято рішення від 16.12.2019 № 282 про утримання вказаної переплати по 20% від нарахованого розміру пенсії, починаючи з січня 2020 року. Залишок переплати пенсії на 01.02.2020 становить 70120,40 грн., який буде утримуватися до повного погашення.
Не погоджуючись з рішенням Відділу з питань призначення та перерахунку пенсії № 19 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 282 від 16.12.2019 року «Про утримання надміру виплачених сум пенсій», позивач звернувся до суду із вищенаведеними вимогами.
На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвали суду відповідачем суду також надано копії, зокрема (а.с.25-194):
- службової записки Суворовського відділу обслуговування громадян (сервісний центр);
- пенсійної справи позивача, яка містить, зокрема:
- довідку Одеської дистанційної станції електропостачання Одеського залізничного шляху (без дати та номеру) про заробіток для обчислення пенсії за 1990-1994 роки, видану позивачу про те, що його заробіток, який враховується при обчисленні пенсії, склав 1206,5101, та у якій зазначено, що у довідку не включені виплати одноразового характеру, не обумовлені діючою системою оплати праці, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, довідка видана на підставі особових рахунків за 1990-1994 роки;
- довідку ВП «Одеська об'єднана дирекція залізничних перевезень» (Архів № 1 Одеського регіону) від 13.05.2019 р. № 248 про заробітну плату для обчислення пенсії за 1990-1994 роки, видану позивачу про те, що його заробітна плата, яка враховується при обчисленні пенсії, склала 259,95, та у якій зазначено, що на всі виплати нараховані страхові внески (єдиний внесок), довідка видана на підставі особових рахунків з 01.1990 по 12.1994 роки.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): законами України: «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV); Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року № 374/7695 (далі - Порядок № 6-4); Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Згідно зі ст. 50 ЗУ № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Відповідно до ст. 103 Закону № 1788-XII суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.
В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії.
У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 6-4 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.
На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позиція відповідача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи, з таких підстав.
1. Щодо фактичних підстав прийняття оскарженого рішення.
Судом встановлено, що заступником начальника відділу з питань перерахунків пенсій № 19 управління застосування пенсійного законодавства Н. Жучковою прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 16 грудня 2019 року № 282 (а.с.194), відповідно до змісту якого:
- розглянувши пенсійну справу і особистий рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який одержує пенсію за віком 6984 грн. 45 коп. на місяць, установлено, що сума переплати 72914 грн. 20 коп. згідно з довідкою відділу з питань виплати пенсій № 19 утворилася за період з 01.04.2006 по 31.12.2019 року у зв'язку з наданням недостовірних даних про заробітну плату;
- сума переплати у розмірі 72914 грн. 20 коп. підлягає поверненню ОСОБА_1 ;
- відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно;
- у разі ненадходження від пенсіонера коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття цього рішення утримувати переплату в розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з 01.01.2020 до повного погашення.
Зі змісту оскарженого рішення вбачається, що його прийнято з таких підстав:
1) фактичних: установлено, що сума переплати 72914 грн. 20 коп. згідно з довідкою відділу з питань виплати пенсій № 19 утворилася за період з 01.04.2006 по 31.12.2019 року;
2) юридичних: відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - у зв'язку з наданням недостовірних даних про заробітну плату.
Проте, в рішенні не конкретизовано: згідно з якою саме довідкою відділу з питань виплати пенсій № 19 (дата, номер тощо) установлено, що сума переплати 72914 грн. 20 коп. утворилася за період з 01.04.2006 по 31.12.2019 року; у зв'язку з наданням ким саме (пенсіонером чи страхувальником) недостовірних даних про заробітну плату.
При цьому, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Наведення пенсійним органом загального змісту частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», без деталізації, які саме вимоги з наведених альтернативних законодавчих положень застосовано у спірних правовідносинах, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права пенсіонера бути повідомленим про підстави настання для нього негативних наслідків за законодавчо встановленими вимогами, а не будь-яких на власний розсуд.
Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості рішення, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача.
Відтак, невиконання пенсійним органом наведених вимог до акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 року по справі № 822/1817/18 (адміністративне провадження № К/9901/62472/18), від 2 квітня 2019 року по справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19) та від 21 травня 2019 року по справі № 815/2791/18 (адміністративне провадження № К/9901/8950/19) тощо.
Додатково суд звертає увагу відповідача на те, що згідно зі змістом оскарженого рішення, його прийнято стосовно ОСОБА_2 , при цьому жодних доводів щодо допущеної у прізвищі позивача помилки не наведено та доказів щодо її виправлення у законодавчо встановленому порядку не надано.
Крім того, на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України та ухвали суду про витребування у відповідача належним чином засвідчених копій усіх доказів-підстав правомірності прийняття оскаржуваного рішення, згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, довідку відділу з питань виплати пенсій № 19, згідно з якою установлено фактичні обставини, які послужили підставою для прийняття оскарженого рішення, - відповідачем суду не надано.
При цьому слід зазначити, що посилання представника відповідача у відзиві на зустрічну перевірку достовірності та обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату позивача в Одеській дистанції електропостачання Одеського залізничного шляху, в ході якої було складено акт від 10.05.2019 року № 5076, тощо - не відповідає змісту оскарженого рішення та не спростовує встановлену судом обставину щодо неподання відповідачем до суду довідки відділу з питань виплати пенсій № 19, згідно з якою установлено фактичні обставини, які послужили підставою для прийняття оскарженого рішення.
Також суд звертає увагу відповідача, що відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Жодних доводів щодо вжиття відповідачем всіх можливих заходів для отримання доказів, які не були покладені в основу оскарженого рішення до його прийняття, але які не були отримані з незалежних від нього причин, - відповідачем не наведено та доказів на їх підтвердження не надано.
При цьому, на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі, суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до висновку акта № 5076 від 10.05.2019 року, на який посилається відповідач, в ході перевірки встановлено:
- дані довідки від б/д № б/н не відповідають первинним документам;
- за результатами перевірки встановлено: за період з 1991 року по 1994 рік - в довідку про заробітну плату включено суми інших доплат, внески з яких до ПФУ не були сплачені, або, навпаки. За 1994 рік в довідку про заробітну плату включені невідомі суми нарахувань.
З наведеного змісту висновків акту, на підставі якого фактично, згідно з позицією представника відповідача, викладеною у відзиві, прийнято оскаржене рішення, також не конкретизовано:
- які саме дані (дата, назва, розмір тощо) довідки від б/д № б/н не відповідають яким саме первинним документам (назва, дата тощо);
- за результатами перевірки встановлено: за період з 1991 року по 1994 рік - в довідку про заробітну плату включено які саме суми яких саме інших доплат, внески з яких до ПФУ не були сплачені, або, навпаки. За 1994 рік в довідку про заробітну плату включені невідомі які саме суми яких саме нарахувань.
Отже, зазначений та наданий відповідачем акт, як фактична підстава для прийняття оскарженого рішення, також не містить конкретизації (деталізації/аналізу/дослідження/тощо) встановлених зустрічною перевіркою обставин.
Крім того, на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України та ухвали суду про витребування у відповідача належним чином засвідчених копій усіх доказів-підстав правомірності прийняття оскаржуваного рішення, згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, запит від 15.04.2019 № 4435/04, згідно з яким проведено зустрічну перевірку достовірності та обґрунтованості відомостей, зазначених у довідці «Про заробітну плату для обчислення пенсії» громадянина ОСОБА_1 , який працював на Одеській дистанції електропостачання Одеської залізниці з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування заробітної плати, за період з 01.01.1990 по 31.12.1994, - відповідачем суду також не надано.
2. Щодо юридичних підстав прийняття оскарженого рішення.
По-перше, аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані відповідачем за умови зловживань з боку пенсіонера, зокрема, в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, або подання страхувальником недостовірних даних.
Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті:
1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
2) інше майно, якщо це встановлено законом. Як встановлено судом та не спростовано представником відповідача, жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсій в більшому розмірі, з боку позивача допущено не було, а отже й підстав для прийняття рішення щодо стягнення сум надміру виплаченої пенсії з пенсіонера, у суб'єкта владних повноважень не було.
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 Цивільного кодексу України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 487/3380/16-а, від 11 лютого 2020 року № 761/41107/16-а.
По-друге, обов'язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
При цьому, порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону № 1058-IV та статтею 103 Закону № 1788-ХІІ, за правилами яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку (не більше як 20 % пенсії).
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону № 1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.09.2018 року у справі № 340/644/15-а, від 21.02.2020 року у справі № 173/424/17 тощо.
Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов'язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі неповідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.
Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв'язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей.
Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.
Відповідачем не наведено та не надано належних та допустимих доказів зловживань з боку пенсіонера - позивача у спірних правовідносинах у розумінні ч. 1 ст. 50 ЗУ № 1058-IV.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 101 Закону № 1788-XII підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
По-третє, ОСОБА_1 14.04.2006 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії: стаж, СМЗ.
Розпорядженням 195444 від 21.04.2006 року позивачу здійснено перерахунок пенсії за віком - зміна стажу та заробітку з 01.04.2006 року.
Відповідно до п. 3 п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Згідно з ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 64 Закону № 1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право:
отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України;
проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.
Згідно з ч. 1 ст. 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Тобто, у 2006 році відповідач мав повноваження щодо перевірки наданої довідки Одеською дистанційною станцією електропостачання Одеського залізничного у тримісячний термін. Однак, на протязі більше 13 років не використав свої дискреційні повноваження, прийняв рішення № 282 від 16.12.2019 року щодо утримання з позивача надміру виплачених сум пенсій більше ніж за 13 років.
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем суду не наведено та не надано.
При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).
Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно
суд дійшов висновку, що:
- позиція відповідача щодо спірних правовідносин - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи та обмежує позивача у законодавчо встановленому праві, покладаючи на нього надмірний тягар негативних наслідків спірних правовідносин за відсутності його вини;
- оскаржуване рішення Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 19 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області «Про утримання надміру виплачених сум пенсій» від 16 грудня 2019 року № 282 прийняте відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню, відповідно зазначені вимоги та похідні вимоги про зобов'язання відповідача повернути позивачу кошти, утримані з пенсії позивача згідно з рішенням Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 19 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області «Про утримання надміру виплачених сум пенсій» від 16 грудня 2019 року № 282 - підлягають задоволенню;
- при цьому, з урахуванням:
- висновків суду про визнання оскарженого рішення протиправним та його скасування, в тому числі з підстав неясності, нечіткості, недоступності, незрозумілості та необґрунтованості, та про задоволення зазначених вимог та похідних вимог про зобов'язання відповідача повернути позивачу кошти, утримані з пенсії позивача згідно з цим рішенням;
- встановлених судом обставин, що: в матеріалах пенсійної справи позивача наявна довідка ВП «Одеська об'єднана дирекція залізничних перевезень» (Архів № 1 Одеського регіону) від 13.05.2019 р. № 248 про заробітну плату для обчислення пенсії за 1990-1994 роки, якою визначений інший, ніж раніше виданою довідкою, розмір заробітної плати для обчислення пенсії позивача за той самий період; позивачем не наведено жодних доводів та не надано жодних доказів на їх підтвердження щодо вирішення спору щодо даних цієї довідки (у разі наявності такого спору) у законодавчо встановленому порядку; рішення, дії чи бездіяльність відповідача щодо визначення розміру/зміни розміру/перерахунку пенсії позивача не є предметом позову (оскарження) у цій адміністративній справі, при цьому також, фактично, за назвою та змістом, оскаржуване рішення - не є рішенням з визначення нового (іншого) розміру або перерахунку розміру пенсії позивача тощо, отже
- застосований вище спосіб захисту порушених прав позивача є достатнім та таким, що відповідає встановленим обставинам, предмету та суті спірних правовідносин, відповідно
- в задоволенні решти позовних вимог - слід відмовити.
Позивачем у позові заявлено одну основну вимогу майнового характеру (про визнання протиправним та скасування рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій в розмірі 72914,20 грн.) та дві похідні вимоги зобов'язального характеру від основної вимоги.
З вищенаведеного вбачається, що часткове задоволення позовних вимог полягає у фактичному задоволенні основної вимоги позивача та однієї похідної від неї вимоги зобов'язального характеру.
Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 21 від 10.03.2020 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в сумі 2522,40 грн. (а.с.5)
Відповідно, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сума судового збору в належному розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що підстави та порядок повернення судового збору, в тому числі внесеного судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, встановлені ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 104 від 17.02.2021) до 30 квітня 2021 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107; ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 19 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області «Про утримання надміру виплачених сум пенсій» від 16 грудня 2019 року № 282.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повернути ОСОБА_1 кошти, утримані з пенсії ОСОБА_1 згідно з рішенням Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 19 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області «Про утримання надміру виплачених сум пенсій» від 16 грудня 2019 року № 282.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Г. Цховребова
.