23 лютого 2021 року справа №380/10331/20
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Грень Н.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Фостяк Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, м. Львів, площа Міцкевича, 8, ЄДРПОУ 39778297), в якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛВ23963/1609/АВ/ФС від 13.10.2020.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 17 жовтня 2020 року на адресу ФОП ОСОБА_1 надійшла постанова Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛВ23963/1609/АВ/ФС від 13.10.2020, згідно з якою накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень за фактичне допущення працівника ОСОБА_2 до роботи без належного оформлення трудових відносин. На думку позивача, постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛВ23963/1609/АВ/ФС від 13.10.2020 прийнята першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області ОСОБА_3 є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства України. Зазначає, що Головним управлінням Держпраці у Львівській області порушено порядок здійснення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , що має наслідком незаконність прийняття постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛВ23963/1609/АВ/ФС від 13.10.2020. Позивач зазначає, що ні постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» від 21.08.2019 № 823 (в редакції від 23.07.2020 чинній на час здійснення інспекційного відвідування), ні положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 (в редакції від 13.08.2020 чинній на час здійснення інспекційного відвідування), як підставу проведення позапланового заходу із державного контролю не передбачено звернення третіх осіб, у тому числі юридичної особи - громадської організації «Рух «Твереза Україна» (код ЄДРПОУ: 38792787). Частина 2 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 (в редакції від 13.08.2020 чинній на час здійснення інспекційного відвідування), визначає, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону. Підставою для проведення перевірки стало звернення від ГО «Рух «Твереза Україна» (вх.№01- 09/51193 від 24.03.2020 р) щодо можливого порушення законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 , проте вказане звернення не можна співставити з будь-якою підставою для проведення позапланового заходу, передбачених ст. 6 Закону Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 (в редакції від 13.08.2020 чинній на час здійснення інспекційного відвідування) та п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» від 21.08.2019 № 823 (в редакції від 23.07.2020 р. чинній на час здійснення інспекційного відвідування).
Також, позивач вказує, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (абз. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 (в редакції від 13.08.2020 чинній на час здійснення інспекційного відвідування). Згідно доповідної записки начальника управління з питань праці О. Єзерської та начальника управління в промисловості і на об'єктах підвищеної небезпеки І.Луцика від 25.08.2020 №4964/1, проведення позапланового державного контролю у формі інспекційного відвідування є необхідним з метою встановлення питання щодо не оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_4 з ОСОБА_5 . Однак, Головне управління Держпраці у Львівській області здійснило інспекційне відвідування з інших питань ніж з питання щодо не оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_4 з ОСОБА_5 .
Окрім того, Головним управлінням Держпраці у Львівській області порушено строк проведення позапланового заходу під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 .
З урахуванням наведеного, позивач вважає, що оскаржена постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідач позов не визнав, 24.12.2020 подав до суду відзив на позовну заяву у якому зазначає, що 24.03.2020 року на адресу Головного управління Держпраці у Львівській області надійшов лист від Голови Правління Руху Твереза Україна Станішевського З.М. Вх.№01-09/5193 щодо можливого порушення законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 в частині допущення до роботи працівників без належного оформлення трудових відносин. Начальником управління з питань праці Єзерською О.І. та начальником управління нагляду в промисловості і на об'єктах підвищеної небезпеки Луциком І.С. подано Доповідну записку №4964/1 від 25.08.2020 в якій повідомляється про те, що в заяві Голови Правління Руху Твереза Україна Станішевського З.М. зазначено, що 06.02.2020 громадянка ОСОБА_5 працюючи у ФОП ОСОБА_1 в МАФІ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_2 , без офіційного оформлення трудових відносин, продала неповнолітньому алкогольні та тютюнові вироби, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. Також, в даній Доповідній записці зазначається, що працівниками Жовківського ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області, складений протокол за адміністративне правопорушення. Додатково вказується, що згідно інформації вебпорталу Пенсійного фонду України та відповіді наданої ГУ ДПС у Львівській області на запит Управління, трудові відносини між ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_1 не оформлялися, що зумовлює необхідність проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування.
Відповідач вказує, що у період часу з 27.08.2020 по 01.09.2020 головним державним інспектором Ракубовчук С.Б. було проведено інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 . За результатами інспекційного відвідування виявлено порушення вимог ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, ПКМУ №413 та складено акт інспекційного відвідування №ЛВ23963/1609/АВ від 01.09.2020. Акт інспекційного відвідування підписано без жодних зауважень чи заперечень та один примірник акта отримано ОСОБА_1 . Також, у зв'язку з виявленням порушень вимог ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, ПКМУ №413 внесено припис про усунення виявлених порушень №ЛВ23963/1609/АВ/П від 01.09.2020. Припис підписано та один примірник припису отримано ОСОБА_1 .
Відповідач зазначає, що 27.08.2020 року з метою проведення інспекційного відвідування, на підставі направлення від 26.08.2020 №1079 здійснено вихід за фактичним місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 . За вищевказаною адресою при виконанні трудової функції, що полягала у продажі тютюнових виробів та алкогольних напоїв (що підтверджують матеріали фото та відео фіксації) головним державним інспектором зафіксовано особу, яка представилась ОСОБА_2 . Дана особа повідомила, що являється фізичною особою-підприємцем та здійснює господарську діяльність в даному магазині на підставі договору суборенди нежитлового приміщення з ФОП ОСОБА_1 . Однак, при огляді даного договору встановлено, що у ньому не зазначено в повній мірі адресу приміщення, що передається в суборенду, зокрема не зазначено область, район та назву населеного пункту. Не визначено строк дії даного договору, а також на момент початку проведення інспекційного відвідування даний договір не був підписаний однією із сторін, зокрема ФОП ОСОБА_1 , що зафіксовано відео фіксацією, зробленою під час інспекційного відвідування. Таким чином, між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали місце неоформлені трудові відносини, що полягали в допуску працівника ОСОБА_2 до виконання трудової функції без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики.
Ухвалою судді від 23.11.2020 відкрито провадження у справі та призначила справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою від 31.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.
Ухвалою від 20.01.2020 заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково, зупинено дію постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛВ 23963/1609/АВ/ФС від 13.10.2020 до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за наслідками розгляду справи № 380/10331/20; зупинено стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛВ 23963/1609/АВ/ФС від 13.10.2020 до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за наслідками розгляду справи № 380/10331/20.
Представник позивача у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у задоволенні якого судом відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
24.03.2020 року на адресу Головного управління Держпраці у Львівській області (далі - Управління) надійшов лист від Голови Правління Руху Твереза Україна Станішевського З.М. Вх.№01-09/5193 щодо можливого порушення законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 в частині допущення до роботи працівників без належного оформлення трудових відносин.
Начальником управління з питань праці Єзерською О.І. та начальником управління нагляду в промисловості і на об'єктах підвищеної небезпеки Луциком І.С. подано Доповідну записку №4964/1 від 25.08.2020р. в якій повідомляється про те, що в заяві Голови Правління Руху Твереза Україна Станішевського З.М. зазначено, що 06.02.2020 громадянка ОСОБА_5 працюючи у ФОП ОСОБА_1 в МАФІ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_2 , без офіційного оформлення трудових відносин, продала неповнолітньому алкогольні та тютюнові вироби, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. Також, в даній Доповідній записці зазначається, що працівниками Жовківського ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області, складений протокол за адміністративне правопорушення. Додатково вказується, що згідно інформації вебпорталу Пенсіййого фонду України та відповіді наданої ГУ ДПС у Львівській області на запит Управління, трудові відносини між ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_1 не оформлялися, що зумовлює необхідність проведення заходу державного контролю у формі інспекційного " відвідування.
Уповноваженою посадовою особою начальником Вільховою О.О. видано наказ від 26.08.2020 №1090-П та направлення від 26.08.2020 №1079, якими заступнику начальника відділу з питань додержання законодавства застрахованих осіб, працевлаштування інвалідів, з питань дитячої праці та інших нормативно-правових актів Гуцолу В.Т., головним державним інспекторам Ракубовчук С.Б. та Карпину І.І, доручено провести позаплановий захід зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин у ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), юридична адреса: АДРЕСА_1 , фактична адреса: АДРЕСА_2 . Позаплановий захід зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування доручено провести з 26 серпня по 04 вересня 2020 року.
У період часу з 27.08.2020 по 01.09.2020 головним державним інспектором Ракубовчук С.Б. проведено інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 .
За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування №ЛВ23963/1609/АВ від 01.09.2020.
Перевіркою встановлено порушення ч.1, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України та Постанови Кабінету Міністрів України № 413, з метою проведення інспекційного відвідування, на підставі направлення від 26.08.2020№1079 у ФОП ОСОБА_1 , 27.08.2020 здійснено вихід за місцем здійснення господарської діяльності, а саме: АДРЕСА_2 . За вищевказаною адресою, головним державним інспектором зафіксовано особу, яка представилась ОСОБА_2 , за виконанням трудової функції, зокрема продаж тютюнових виробів та алкогольних напоїв (що підтверджують матеріали фото та відео фіксації зробленої під час проведення контрольного заходу та долучені до матеріалів здійсненого інспекційного відвідування). Дана особа повідомила, що являється фізичною особою-підприємцем та здійснює господарську діяльність в даному магазині на підставі договору суборенди нежитлового приміщення з ФОП ОСОБА_1 . Однак, при огляді даного договору встановлено, що у ньому не зазначено в повній мірі адресу приміщення, що передається в суборенду, зокрема не зазначено область, район та назву населеного пункту. Не визначено строк дії даного договору, а також на момент початку проведення інспекційного відвідування даний договір не був підписаний однією із сторін, зокрема ФОП ОСОБА_1 , що зафіксовано відео фіксацією, зробленою під час інспекційного відвідування. В ході проведення інспекційного відвідування, ФОП ОСОБА_6 Серверівна надала письмове пояснення у якому зазначила, що здійснює свою діяльність за адресою АДРЕСА_2 (магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») та повідомила про те, що 27.08.2020 з нею в магазині перебувала ОСОБА_2 , яка здійснювала реалізацію тютюнових виробів в даному магазині. Також, ФОП ОСОБА_6 Серверівна вказала, що ліцензія на продаж тютюнових виробів та алкогольних напоїв видана на її ім'я, продаж цих товарів може здійснювати вона (ФОП ОСОБА_1 ) та її працівники. ОСОБА_2 є також ФОП, однак іноді вона здійснює продаж товару ФОП ОСОБА_1 . Вищенаведене, свідчить про те, що між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали місце неоформлені трудові відносини, що полягали в допуску працівника ОСОБА_2 до виконання трудової функції без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики.
У зв'язку з виявленими порушеннями законодавства про працю контролюючим органом складений припис про усунення виявлених порушень від 01.09.2020 № ЛВ23963/1609/АВ/П.
13.10.2020 перший заступник начальника Головного управління Держпраці у Львівській області прийняв постанову № ЛВ23963/1603/АВ/ФС про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_6 у розмірі 50000,00 грн за порушення вимог частини першої та частини третьої статті 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України № 413.
Не погодившись із винесеною постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Львівській області позивачка звернулася із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96) державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
За приписами п.п. 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль, зокрема, за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.
Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Держпраці у Львівській області, затвердженого наказом Держпраці від 03.08.2018 № 84 (далі - Положення № 84) Управління є територіальним органом Держпраці, що їй підпорядковується.
Згідно п.п. 1 п. 3 Положення № 84 завданням Управління є, зокрема, реалізація державної політики у сфері охорони праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до п.п. 5 п. 4 Положення № 84 Управління на виконання покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю.
Частиною першою статті 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю, зокрема, юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 (в редакції від 13.08.2020 чинній на час здійснення інспекційного відвідування), дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» від 21.08.2019 № 823 (в редакції від 23.07.2020 чинній на час здійснення інспекційного відвідування) (надалі за текстом - Порядок №823).
Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 № 1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2-4 цього Порядку, (п. 1 Порядку №823).
Відповідно до п. 2 Порядку № 823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Підстави проведення інспекційних відвідувань визначено пунктом 5 Порядку №823. Так, підставою для здійснення інспекційних відвідувань, у тому числі, є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту (п.п.З п. 5 Порядку №823).
Підпункт 3 п. 5 Порядку №823, конкретизує положення абз. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 (в редакції від 13.08.2020 чинній на час здійснення інспекційного відвідування), згідно якої підставами для здійснення позапланових заходів, у тому числі, є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
При цьому положення ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. (в редакції від 13.08.2020 чинній на час здійснення інспекційного відвідування) встановлюють наступний порядок здійснення позапланового заходу, а саме: позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється, у тому числі, за принципами: об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.
Згідно наказу Головного управління Держпраці у Львівській області від 26.08.2020 за №1090-П, підставою прийняття такого наказу є доповідна записка начальника управління з питань праці О. Єзерської та начальника управління в промисловості і на об'єктах підвищеної небезпеки І. Луцика від 25.08.2020 №4964/1 і такий наказ прийнятий у відповідності до п.п. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р, за №823.
Згідно доповідної записки начальника управління з питань праці О. Єзерської та начальника управління в промисловості і на об'єктах підвищеної небезпеки І. Луцика від 25.08.2020 №4964/1: на адресу ГУ Держпраці у Львівській області надійшла інформація від ГО «Рух «Твереза Україна» (вх.№01- 09/5193 від 24.03.2020) щодо можливого порушення законодавства про працю у ФОП ОСОБА_1 в частині допущення до роботи працівників без належного оформлення трудових відносин. Зокрема, в заяві голови правління ГО Сташевського З.М. зазначено, що 06.02.2020 громадянка ОСОБА_5 працюючи у ФОП ОСОБА_1 в МАФі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_2 , без офіційного оформлення трудових відносин, продала неповнолітньому алкогольні та тютюнові вироби чим скоїла адміністративне правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП. Працівниками Жовківського ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУ НП у Львівській області, складений протокол за адміністративне правопорушення. Згідно інформації веб-порталу Пенсійного фонду України та відповіді наданої ГУ ДПС у Львівській області на запит управління, трудові відносини між ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_1 не оформлялися, що зумовлює необхідність проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування.
Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Держпраці у Львівській області від 26.08.2020 за №1090-П прийнятий за відсутності на те підстав, згідно положень п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» від 21.08.2019 № 823 (в редакції від 23.07.2020 р. чинній на час здійснення інспекційного відвідування) та положень ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 (в редакції від 13.08.2020 чинній на час здійснення інспекційного відвідування), а також за відсутності погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, що передбачено ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 (в редакції від 13.08.2020 чинній на час здійснення інспекційного відвідування).
Суд зазначає, що ні постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» від 21.08.2019 № 823 (в редакції від 23.07.2020 чинній на час здійснення інспекційного відвідування), ні положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 (в редакції від 13.08.2020 чинній на час здійснення інспекційного відвідування), як підставу проведення позапланового заходу із державного контролю не передбачено звернення третіх осіб, у тому числі юридичної особи - громадської організації «Рух «Твереза Україна» (код ЄДРПОУ: 38792787).
Частина 2 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 (в редакції від 13.08.2020 чинній на час здійснення інспекційного відвідування), визначає, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Підставою для проведення перевірки слугувало звернення від ГО «Рух «Твереза Україна» (вх.№01- 09/5193 від 24.03.2020 р) щодо можливого порушення законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 , проте вказане звернення не можна співставити з будь-якою підставою для проведення позапланового заходу, передбачених ст. 6 Закону Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 (в редакції від 13.08.2020 чинній на час здійснення інспекційного відвідування) та п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» від 21.08.2019 № 823 (в редакції від 23.07.2020 чинній на час здійснення інспекційного відвідування).
Аналогічні висновки викладені у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 03.11.2020 р. у справі за №818/1157/16, що враховується судом, відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України.
Окрім цього, суд зазначає, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (абз. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 (в редакції від 13.08.2020 чинній на час здійснення інспекційного відвідування).
Так, згідно доповідної записки начальника управління з питань праці О. Єзерської та начальника управління в промисловості і на об'єктах підвищеної небезпеки І.Луцика від 25.08.2020 №4964/1, наведення позапланового державного контролю у формі інспекційного відвідування необхідним з метою встановлення питання щодо не оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_7 з ОСОБА_5 .
Однак, судом встановлено, що Головне управління Держпраці у Львівській області здійснило інспекційне відвідування з інших питань аніж з питання щодо не оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_7 з ОСОБА_5 .
Також, згідно п. 2 наказу Головного управління Держпраці у Львівській області від 26.08.2020 за №1090- П. позаплановий захід державного контролю наказано провести: з 26 серпня по 04 вересня 2020 року.
Відповідно до направлення Головного управління Держпраці у Львівській області від 26.08.2020 за № 1379, строк здійснення заходу визначено: з 26 серпня по 04 вересня 2020 року.
Згідно ч. 4 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 (в редакції від 13.08.2020 чинній на час здійснення інспекційного відвідування), строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Частина 3 статті 55 Господарського кодексу України, визначає, що суб'єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб'єктів малого підприємництва, у тому числі до суб'єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва. Суб'єктами малого підприємництва є: фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрована у встановленому порядку, як фізична особа-підприємець, середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) становить 1 особа, річний дохід за 2019: згідно податкової декларації про майновий стан і доходи від 04.02.2020 становить 160556 грн 30 коп (33-35)
Отже, ФОП ОСОБА_1 є суб'єктом малого підприємництва, а відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05. № 05.04.2007 (в редакції від 13.08.2020 чинній на час здійснення інспекційного відвідування) позаплановий захід у такому випадку у ФОП ОСОБА_1 не мав перевищувати двох робочих днів. Однак, всупереч наведеному, Головним управлінням Держпраці у Львівській області порушено строк проведення позапланового заходу під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 .
Також, зі змісту акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЛВ23963/1609/АВ, головним державним інспектором зафіксовано особу, яка представилась ОСОБА_2 , за виконанням трудової функції, зокрема продаж тютюнових виробів та алкогольних напоїв. Дана особа повідомила, що являється фізичною особою-підприємцем та здійснює господарську діяльність в даному магазині на підставі договору суборенди нежитлового приміщення з ФОП ОСОБА_1 . Однак, при огляді даного договору встановлено, що у ньому не зазначено в повній мірі адресу приміщення, що передається в суборенду, зокрема не зазначено область, район та назву населеного пункту. Не визначено строк дії даного договору, а також на момент початку проведення інспекційного відвідування даний договір не був підписаний однією із сторін, зокрема ФОП ОСОБА_1 , що зафіксовано відео фіксацією, зробленою під час інспекційного відвідування. В ході проведення інспекційного відвідування, ФОП ОСОБА_6 Серверівна надала письмове пояснення у якому зазначила, що здійснює свою діяльність за адресою АДРЕСА_2 (магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») та повідомила про те, що 27.08.2020 з нею в магазині перебувала ОСОБА_2 , яка здійснювала реалізацію тютюнових виробів в даному магазині. Також, ФОП ОСОБА_6 Серверівна вказала, що ліцензія на продаж тютюнових виробів та алкогольних напоїв видана на її ім'я, продаж цих товарів може здійснювати вона (ФОП ОСОБА_1 ) та її працівники. ОСОБА_2 є також ФОП, однак іноді вона здійснює продаж товару ФОП ОСОБА_1 . Вищенаведене, свідчить про те, що між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали місце неоформлені трудові відносини, що полягали в допуску працівника ОСОБА_2 до виконання трудової функції без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює свою діяльністю за адресою: АДРЕСА_3 (МАФ). Видами господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 є: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у. (а.с.27, 27а)
Судом встановлено, що 10 жовтня 2018 року між ФОП ОСОБА_1 (орендар) та ФОП ОСОБА_2 (суборендар) укладений договір суборенди нежитлових приміщень, згідно якого орендар зобов'язується передати суборендарі, а суборендар зобов'язується прийняти у тимчасове платне користування приміщення визначене у цьому договорі за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності (п.1.1 договору). Приміщення, що передається суборендарю знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що має загальну площу 45 кв.м. (а.с. 25)
Також, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ), здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_3 (МАФ). Видами господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 є: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с.25,28).
Отже, між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_7 існують цивільно-правові відносини пов'язані із орендою МАФу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Укладений договір суборенди нежитлових приміщень від 10.10.2018 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 не визнаний недійсними в судовому порядку, не має ознак нікчемного правочину, а у відповідності до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (в редакції від 23.07.2020 чинній на час здійснення інспекційного відвідування), яким визначено права посадових осіб - інспекторів праці під час здійснення інспекційних відвідувань, з якого слідує, що інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору.
Судження посадових осіб Головного управління Держпраці у Львівській області про відсутність цивільно-правових відносин щодо оренди МАФу по АДРЕСА_2 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , які непідтверджені належними та допустимими доказами, не можуть бути підставою для висновку про допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 23.10.2019 у справі №806/2064/18, від 22.04.2020 у справі №160/8902/18 та від 14.05.2020 року по справі № 640/1099/19, що враховується судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
З урахуванням наведеного, висновок Головного управління Держпраці у Львівській області викладений в акті від 01.09.2020 щодо фактичного допуску працівника до роботи без належного оформлення є помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам.
Водночас, суд також встановив, що постановою Жовківського районного суду Львівської області від 02.12.2020 у справі № 444/2791/20 закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 41 КУпАП стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова Жовківського районного суду Львівської області від 02.12.2020 у справі № 444/2791/20 набрала законної сили 15.12.2020.
Згідно з ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З огляду на все вищезазначене, суд дійшов висновку, що постанова Головного управління Держпраці у Львівській області, про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 13.10.2020 № ЛВ23963/1609/АВ/ФС є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу;2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд встановив, що позивач (клієнт) уклав з Адвокатським бюро «Канатаєва та партнери» договір про надання правової допомоги від 26.10.2020 №18/20 згідно з п. 1.1 якого виконавець зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 3.2 Договору визначено, що гонорар виконавця погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору.
Згідно додаткового договору №б/н до договору про надання правової допомоги №18/20 від 26.10.2020 вартість правової допомоги, згідно договору про надання правової допомоги №18/20 від 26.10.2020 становить 10000,00 грн.
Згідно з долученого акта наданих послуг від 17.12.2020 (а.с.182), адвокатське бюро “Канатаєва та партнери”, на підставі договору про надання правової допомоги №18/20 від 26.10.2020 (а.с.182), виконавцем надано клієнту наступні послуги :
- проведено правовий аналіз документів на підставі яких Головним управлінням Держпраці у Львівській області проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) та в результаті винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛВ23963/1609/АВ/ФС від 13.10.2020 р., сформовано правову стратегію оскарження вказаної постанови;
- надано правову консультацію ФОП ОСОБА_1 щодо визначення можливості, порядку та перспектив визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛВ23963/1609/АВ/ФС від 13.10.2020 у судовому порядку;
- складено та направлено адвокатські запити до Головного управління Держпраці у Львівській області з метою збирання доказів для звернення до Львівського окружного адміністративного суду (справа №380/10331/20);
- складено позовну заяву до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛВ23963/1609/АВ/ФС від 13.10.2020, сформовано додатки до неї та направлено її за підписом ФОП ОСОБА_1 на адресу Львівського окружного адміністративного суду
Разом з тим, на переконання суду, розмір понесених витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн по даній справі не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.
Відповідно до частин дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 810/4749/15, підкреслено на необхідності детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за дублюючі одна одну послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що правовий аналіз документів на підставі яких Головним управлінням Держпраці у Львівській області проведено інспекційне відвідування, формування правової стратегії оскарження вказаної постанови (п.1 акта наданих послуг) є невід'ємною частиною роботи щодо складання позовної заяви, а тому охоплюються саме витратами, понесеними на складання позову (п.4 розрахунку).
Як вже зазначалось судом, відповідно до частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої вказаної статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
На підставі системного аналізу матеріалів справи та долучених представником позивача доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити, що витрати на загальну суму 10000,00 грн не відповідають критерію розумності їхнього розміру та є завищеними.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “East/WestAllianceLimited” проти України”, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “Ботацці проти Італії” (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 5000,00 грн витрат на правничу допомогу не відповідають розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
З огляду на вказане, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача повинен становити 5000,00 грн.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір по справі №380/1033120у загальному розмірі 3474,00 грн.
Отже, щодо судового збору, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань належить стягнути 2102,00 грн судового збору за подання позовної заяви сплаченого згідно квитанції №0.0.18996237770.1 від 10.11.2020, а також 681,30 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову сплачених згідно квитанції №26 від 05.01.2021.
Водночас, не підлягає стягненню 630,70 грн судового збору сплаченого позивачем згідно квитанції №169 від 24.12.2020 за подання заяви про забезпечення позову у задоволенні якої судом відмовлено, а також банківська комісія за сплату судового збору, оскільки така не є судовим збором в розумінні Закону України «Про судовий збір», а включається до складу судових витрат понесених із розглядом справи, однак позивач вимог про стягнення витрат понесених із розглядом справи не заявляє.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛВ23963/1609/АВ/ФС від 13.10.2020.
Стягнути з Головного управління Держпраці у Львівській області (місцезнаходження: 79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 8, ЄДРПОУ 39778297) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2783 ( дві тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 00 коп. та 5000 (п'ять тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
В задоволенні вимог про стягнення 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Грень Н.М.
Повний текст рішення складено та підписано 01.03.2021.