01 березня 2021 року м. Кропивницький справа № 340/5150/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул.Велика Перспективна, 55, м.Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 43142606)
проскасування податкового повідомлення - рішення в частині, -
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення №212163-5207-1128 від 22.11.2019 року прийняте ГУ ДПС у Кіровоградській області в частині нарахування позивачу орендної плати за 2019 рік в сумі 50343,83 грн.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач в обґрунтування вимог зазначив, що оскаржуване рішення яким відповідачем визначено податкове зобов'язання з орендної плати у розмірі 96 759,24 грн., є незаконним та необґрунтованим, оскільки в зв'язку з поділом об'єкту нерухомого майна (комплексу будівель), що знаходиться на орендованої ним земельній ділянці, та передачі у власність частини комплексу будівель ОСОБА_2 , відповідно змінився і розмір орендованої земельної ділянки до 0,1972 ( 47,97% від загальної площі) га, що перебуває у його користуванні, а тому, на думку позивача, сума орендної плати яка ним підлягає сплаті у 2019 році складає 46 415, 41 грн.
04.10.2019 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесено у відповідності до вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню (а.с.28).
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та вирішено здійснювати її розгляд за наявними у справі матеріалами (а.с.24).
04.10.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (а.с.28)
Інших заяв чи клопотань до суду подано не було.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
V. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені наступні обставини.
10.06.2016 року між Кіровоградською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки №16 (а.с.5-10).
Згідно зазначеного договору оренди земельної ділянки ОСОБА_1 передано в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку загальною площею 0,4017 га., кадастровий номер 3510100000:19:162:0036, місце розташування якої: АДРЕСА_2 , для розміщення комплексу будівель пункту технічного обслуговування транспортних засобів.
Згідно п. 4.2 Договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюються в розмірі 5% нормативно грошової оцінки у сумі 31 085,64 грн.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 3510100000:19:162:0036 площею 0, 4017 га складає 1 935 184,93 грн. (а.с.21).
Зазначені обставини не заперечуються сторонами у справі.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна та технічних паспортів на комплекс будівель, на орендованій позивачем земельній ділянці кадастровий номер 3510100000:19:162:0036 розташовано два комплекси будівель з адресами АДРЕСА_2 загальною площею 431,8 кв.м, який займає 2 090 га та АДРЕСА_2 , загальною площею 503,2 кв.м, який займає 1 927 га , відповідно (а.с.15-20, 37-41).
Відповідно до договору дарування від 14.06.2018 позивач - ОСОБА_1 безоплатно передав у власність ОСОБА_2 комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3510100000:19:162:0036 площею 0, 4017 га. ( а.с.12-14).
22.11.2019 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №212163-5207-1128, за податковий період 2019 рік, сума податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб визначена у розмірі - 96 759,24 грн. (а.с.4).
Не погоджуючись з визначеним відповідачем розміром податкового зобов'язання позивач звернувся з позовом до суду.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до п.п.14.1.136. п. 14.1. ст.14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).
Згідно положень ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
не може бути меншою за розмір земельного податку:
- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;
- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки;
- може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах;
Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Згідно положень ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = І : 100,
де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Пунктом 9 підрозділу 6 розділу ХХ ПК України установлено, що індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.
Аналізуючи зазначені вище положення чинного законодавства України суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно визначено позивачу податкове зобов'язання з орендної плати у розмірі - 96 759,24 грн., виходячи з наступного.
Так, орендарем земельної ділянки є позивач ОСОБА_1 , що підтверджується інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с.29).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (а.с.5-10).
Податкове зобов'язання розраховано відповідачем відповідно до положень ст.288 Податкового кодексу України та договору оренди землі у розмірі 96 759,24 (5 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 3510100000:19:162:0036 площею 0, 4017 га - 1 935 184,93 грн.).
Твердження позивача про необхідність сплати орендної плати за 2019 рік у розмірі 46 415,41 грн., з посиланням на положення ст.377 ЦК України, ст.ст.120, 125, 125 ЗК України, ст.7 Закону України "Про оренду землі", виходячи з розміру земельної ділянки (0, 1927 га), що фактично перебуває у користуванні позивача, не приймається судом виходячи з наступного.
Так, Кіровоградською міською радою згідно договору оренди земельної ділянки від 10.06.2016 року №16 ОСОБА_1 передано в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку загальною кадастровий номер 3510100000:19:162:0036 площею 0,4017 га, місце розташування якої: АДРЕСА_2 , для розміщення комплексу будівель пункту технічного обслуговування транспортних засобів.
Позивачем частина комплексу будівель розташованих на орендованій земельній ділянці безоплатно передано ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 14.06.2018 року.
Відповідно до пп. 5 п. 8.4, п. 8.5 розділу 8 Договору оренди земельної ділянки від 10.06.2016 року №16:
- орендар зобов'язаний письмово повідомити Орендодавця про відчуження об'єктів (їх частин), що розташовані на земельній ділянці і належать Орендарю, протягом десяти днів з моменту вчинення відповідного правочину, а також повідомити про наміри подальшого використання земельної ділянки у випадку, якщо Орендар має намір припинити право користування земельною ділянкою ( її частиною), цей Договір розривається за згодою сторін, або до цього Договору вносяться відповідні зміни при виникненні відповідного права на землю у нового власника, об'єктів, які були відчужені;
- право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її Орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу.
Згідно пп.5 п. 11.3 розділу 11 Договору договір оренди припиняється у разі набуття права власності на об'єкти нерухомості, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. В даному випадку в договорі про відчуження об'єктів нерухомості, що розташовані на земельній ділянці, що є предметом цього Договору визначається суб'єкт (Орендар за цим Договором або новий власник об'єктів нерухомості), який сплачує орендну штату відповідно до розмірів встановлених цим Договором та несе відповідальність за зобов'язаннями передбаченими цим Договором для Орендаря, до моменту оформлення новим власником нерухомості відповідного права на дану земельну ділянку.
Позивачем до суду не надано доказів щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10.06.2016 року №16 в зв'язку з відчуженням частини об'єктів, що знаходяться на земельній ділянці іншій особі.
Крім того, договором дарування від 14.06.2018 року, в порушення пп.5 п.11.3 розділу 11 Договору оренди земельної ділянки від 10.06.2016 року №16, не визначено суб'єкт (Орендар за цим Договором або новий власник об'єктів нерухомості), який сплачує орендну штату відповідно до розмірів встановлених цим Договором та несе відповідальність за зобов'язаннями передбаченими цим Договором для Орендаря, до моменту оформлення новим власником нерухомості відповідного права на дану Земельну ділянку.
Позивачем не надано доказів, що ОСОБА_2 (обдарована особа за договором дарування від 14.06.2018 року), як новий власник нерухомості оформив відповідне право на дану земельну ділянку.
Також, суд зазначає, що згідно з положеннями вказаного вище договору оренди земельної ділянки від 10.06.2016 року №16 у позивача відсутнє право відчуження земельної ділянки, або її частини іншим особам.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивач є платником орендної плати як орендар земельної ділянки, на умовах зазначених у вказану договорі оренди земельної ділянки у розмірі 96 759,24 грн., а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
VI. Розподіл судових витрат.
Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.
Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м.Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 43142606) про скасування податкового повідомлення - рішення №212163-5207-1128 від 22.11.2019 року прийняте ГУ ДПС у Кіровоградській області в частині нарахування позивачу орендної плати за 2019 рік в сумі 50343,83 грн. - відмовити.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук