01 березня 2021 року м. Кропивницький справа № 340/2567/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Виконавчого комітету міської ради міста Кропивницький (25022, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ - 04055251)
провизнання протиправною відповідь та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:
- визнати протиправною відповідь Виконавчого комітету міської ради міста Кропивницький від 30.03.2020 № Б-3516/37-із щодо не надання повної інформації на запит про доступ до публічної інформації від 21.03.2020.
- зобов'язати Виконавчий комітет міської ради міста Кропивницький повторно розглянути запит від 21.03.2020 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Кропивницький вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 року, 08.07.2020 року позивачем отримано відповідь Виконавчого комітету міської ради міста Кропивницький від 30.03.2020 року №Б3516/37-із.
У наданій відповідачем відповіді зазначено, що у зв'язку з тим, що інвентаризація земель житлової та громадської забудови на даний час не проводилась та за результатами земельні ділянки комунальної власності, які можуть бути використані для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд не формувались, на даний час відсутні вільні земельні ділянки, що можуть бути надані для вказаних у Вашому запиті цілей.
Таким чином, Відповідач зазначає, що на даний час відсутні вільні земельні ділянки, у зв'язку з тим, що інвентаризація земель житлової та громадської забудови на даний час не проводилась. тобто, Відповідач повідомляє не про відсутність таких ділянок, як таких, а пов'язує їх надання з інвентаризацію земель, яке в часі може тривати не один рік та й сама затримка, такого оновлення може виникнути через фінансові ресурси м. Кропивницький, що є необґрунтованим щодо ненадання публічної інформації.
Таким чином, Відповідач вказує, що у нього відсутня інформація по вільні земельні ділянки, які можуть бути використанні під будівництво мотивуючи це тим, що ним не проведена інвентаризація.
Тобто, Відповідач, як розпорядник, який повинен володіти за законом такою інформацією, заявляє, що він не володіє такою інформацією, у зв'язку з чим не може надати інформацію.
Враховуючи вищевикладене, позивач вбачається не надання доступу до публічної інформації, що зумовило його звернення до суду з даним позовом.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 року позовну заяву повернуто позивачеві (а.с.18).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 року ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.55-57).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 року відкрито провадження та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.59).
29.12.2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з тим, що даний предмет спору вже вирішувався судом. При цьому, рішення набрало законної сили (а.с.63-64).
Ухвалою суду від 12.01.2021 року у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі відмовлено (а.с.78-79).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року відповідачу встановлено строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з відповідними доказами в його обґрунтування.
Відповідач будь-яких письмових пояснень або заперечень проти позову до суду не надав.
За таких обставин судом було здійснено всі заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів.
Інших додаткових заяв чи клопотань до суду подано не було.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені відповідні обставини.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 року у справі №340/1180/20 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету міської ради м. Кропивницького щодо ненадання відповіді на запит про доступ до публічної інформації ОСОБА_1 від 21.03.2020 року та зобов'язано виконавчий комітет міської ради м. Кропивницького розглянути запит ОСОБА_1 про надання інформації від 21.03.2020 року, з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи (а.с.84-86).
Вказане судове рішення набрало законної сили 07.08.2020 року.
На виконання рішення суду позивачу листом №Б-3516/37-із від 30.03.2020 року надано відповідь (а.с.9-10).
У наданій позивачу відповіді зазначено, що у зв'язку з тим, що інвентаризація земель житлової та громадської забудови на даний час не проводилась та за результатами земельні ділянки комунальної власності, які можуть бути використані для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд не формувались, на даний час відсутні вільні земельні ділянки, що можуть бути надані для вказаних у Вашому запиті цілей.
Не погоджуючись з такою відповіддю, позивач звернувся до суду з даним позовом, за захистом порушеного на його думку права.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації".
Згідно зі статтею 2 цього Закону його метою є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується зокрема шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Статтею 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом. (частина 4 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації")
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Статтею 16 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.
Запит, що пройшов реєстрацію в установленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань доступу до публічної інформації.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію має містити зокрема загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо.
Частиною 1 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Перелік підстав для відмови у задоволенні запиту на інформацію закріплений частиною 1 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" і є вичерпним.
Відповідно до цієї норми розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Частинами 2, 3, 4, 5 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.
Статтею 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" унормовано право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації, відповідно до якої рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 24 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
У статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Згідно зі статтею 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Статтею 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.
Очолює виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради відповідно сільський, селищний, міський голова, районної у місті ради - голова відповідної ради.
Згідно зі статтею 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.
Статтею 12 Земельного кодексу України ("Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин") передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до частини 5 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.
До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
Аналіз вказаних законодавчих норма дає підстави для висновку, що виконавчі органи сільської, селищної, міської ради згідно з їхньою компетенцією зобов'язані володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вони також залишаються розпорядниками цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у їхньому фактичному володінні.
Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 року (справа №359/7966/16-а), від 07.02.2020 року (справа №127/13810/17), від 14.05.2020 року (справа №127/5403/17).
Суд зазначає, що виконавчий комітет міської ради міста Кропивницького є окремим виконавчим органом міської ради міста Кропивницького (у розумінні статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") та окремим розпорядником інформації - суб'єктом владних повноважень (у розумінні статей 12, 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації").
Відповідно до статті 35 Закону України "Про землеустрій" інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.
Порядок проведення інвентаризації земель затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 року №476 затверджено Порядок проведення інвентаризації земель, який визначає вимоги щодо проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою та складання за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель.
Згідно з пунктами 2-6, 8 цього Порядку інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Державна інвентаризація земель проводиться шляхом формування земельних ділянок незалежно від форми власності, визначення їх угідь та у разі потреби віднесення таких земельних ділянок до певних категорій для інформаційного наповнення Державного земельного кадастру.
Інвентаризація земель проводиться з урахуванням принципів плановості, достовірності та повноти даних, послідовності і стандартності процедур, доступності використання інформаційної бази, узагальнення даних з додержанням єдиних засад та технології їх оброблення.
Об'єктами інвентаризації земель є територія України, територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, масив земель сільськогосподарського призначення, окремі земельні ділянки.
Інвентаризація земель проводиться в межах адміністративно-територіальних одиниць, територій, межі яких визначені проектами формування територій і встановлення меж сільських, селищних рад, масивів земель сільськогосподарського призначення, окремих земельних ділянок.
Підставою для проведення інвентаризації земель є рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування щодо виконання відповідних робіт, договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками технічної документації (далі - виконавці), судові рішення.
Суд зазначає, що непроведення інвентаризації земель житлової та громадської забудови у місті Кропивницькому, на що посилається відповідач, не свідчить про відсутність на території міста Кропивницького земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, а непроведення органом місцевого самоврядування інвентаризації земель не може бути підставою для відмови у наданні запитувачам інформації про такі землі, якою повинен володіти виконавчий орган міської ради.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та встановлені судом обставини справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
VI. Судові витрати.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог ст.139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільнений.
Керуючись ст.ст.9, 77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету міської ради міста Кропивницький про визнання протиправною відповідь та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відповідь Виконавчого комітету міської ради міста Кропивницький від 30.03.2020 року № Б-3516/37-із щодо не надання повної інформації на запит про доступ до публічної інформації від 21.03.2020 року.
Зобов'язати Виконавчий комітет міської ради міста Кропивницький повторно розглянути запит від 21.03.2020 року про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Кропивницький вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук