04 березня 2021 року м.Київ № 320/14098/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління пенсійного фонду у Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у призначенні мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), проживаючої по АДРЕСА_1 у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), проживаючої по АДРЕСА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 (п'ять) років у відповідності до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 05.12.2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка має статус громадянки, яка постійно проживає або постійного працює на території посиленого радіоекологічного контролю, рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 19.07.2019 по справі №375/1152/19 встановлено факт проживання ОСОБА_1 на території смт. Рокитне Київської області за період з 30 грудня 1988 року по 15 листопала1996 року, досягла 55 років, а відтак має право на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою суду від 04.01.2021 відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , виданим Рокитнянським РВ ГУ МВС України в Київській області 09.04.1999, має статус громадянки, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю ( 4 категорії).
Відповідно до довідки від 03.12.2020 №3270, виданої Рокитянською селищною радою Київської області, позивачка дійсно проживала у смт.Рокитне Рокитнянського району Київської області у період з 30.12.1988 по даний час.
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 19.07.2019 встановлено факт проживання ОСОБА_1 на території смт. Рокитне Київської області за період з 30 грудня 1988 року по 15 листопада 1996 року.
У червні 2020 року позивачка звернулася до відповідача про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону №796-XII, однак рішенням відповідача від 18.06.2020 №104250004999 позивачці було відмовлено в призначенні пенсії, оскільки відповідно до наданих позивачкою документів період проживання заявниці у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить менше 4 років, рішенням Рокитнянського районного суду по справі №375/1152/19 не зобов'язано відповідача призначити пенсію ОСОБА_1 , а відтак відсутні підстави для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача призначити їй пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 (п'ять) років у відповідності до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 15.06.2020, оскільки станом на день розгляду справи вона не досягла необхідного віку.
У грудні 2020 року, позивачка знову звернулась до відповідача для призначення їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку та додала до своєї заяви наступні документи: посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіологічного контролю категорії 4; диплом Полтавського інженерно-будівельного інституту, свідоцтво про укладення шлюбу, довідку про реєстрацію місця проживання, трудову книжку, постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 у справі №320/6034/20.
Проте, рішенням ГУ ПФУ у Київській області від 09.12.2020 №104250004999 було відмовлено у призначенні пенсії зі віком згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки відповідно до наданих документів період проживання позивачки у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить 03 роки 05 місяців за необхідних 4 роки. Також, у рішенні зазначено, що згідно ст.26 Закону України №1058 право на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 набуде після досягнення 60 років за наявності страхового стажу.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у призначенні їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку протиправними, позивачка звернулася до суду за захистом порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 28.02.1991 № 796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Згідно ч. 3 ст. 14 Закону № 796 для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Частиною 2 ст. 55 Закону № 796 встановлено, що особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов'язкового) відселення за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років, на 4 роки та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років; особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років.
При цьому, ст. 55 вказаного Закону № 796 визначено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 01.01.2022.
Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Згідно ч. 3 ст. 15 Закону № 796 підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм ст. 55 Закону № 796.
Єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Суд звертає увагу органу Пенсійного фонду на те, що наявність у позивача вищевказаного посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) та рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 19.07.2019 є достатніми підтвердженнями того, що вона на протязі не менше 4 років проживала або постійно працювала саме у зоні посиленого радіоекологічного контролю, що свідчить про те, що остання має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Належність позивачки до особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) ніким не оспорювалась, а тому позивачка має право на користування пільгами, встановленими Законом № 796, зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Отже, на час звернення до відповідача позивачка набула право на призначення пільгової пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону № 796.
Вказана позиція узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України в рішеннях від 07.12.2016 у справі № 556/335/15-а (К/800/28324/15) та від 01.03.2017 у справі № 556/5/15-а (К/800/38442/15) та з висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 28.03.2018 у справі № 333/2072/17 та у постанові від 18.09.2018 у справі № 802/465/18-а.
Інших підстав для відмови у призначенні пенсії ОСОБА_2 пенсійним органом не наведено.
Також, суд зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 01.01.2018 по 31.12.2018 - не менше 25 років;
з 01.01.2019 по 31.12.2019 - не менше 26 років;
з 01.01.2020 по 31.12.2020 - не менше 27 років;
з 01.01.2021 по 31.12.2021 - не менше 28 років;
з 01.01.2022 по 31.12.2022 - не менше 29 років;
з 01.01.2023 по 31.12.2023 - не менше 30 років;
з 01.01.2024 по 31.12.2024 - не менше 31 року;
з 01.01.2025 по 31.12.2025 - не менше 32 років;
з 01.01.2026 по 31.12.2026 - не менше 33 років;
з 01.01.2027 по 31.12.2027 - не менше 34 років;
починаючи з 01.01.2028 - не менше 35 років.
З матеріалів справи вбачається, що страховий стаж позивачки становить понад 27 років, отже позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1 , має право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.
Відтак, враховуючи наявне у позивачки право на призначення пільгової пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону № 796, наявність у неї необхідного страхового стажу та досягнення нею 55 років станом на день розгляду відповідачем заяви про призначення пенсії за віком (09.12.2020), суд дійшов висновку про визнання дій відповідача щодо відмови у призначені позивачці пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку протиправними.
Згідно із статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Складовою принципу верховенства є вимога юридичної визначеності, відповідно до якої остаточне рішення суду не може піддаватись сумніву, а також належне виконання судових рішень проти органів державної влади: «Принцип верховенства права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, який є невід'ємним аспектом всіх статтей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зобов'язує державу та будь-який державний орган виконувати судові розпорядження чи рішення, ухвалені проти держави (органу)» (параграф 87 рішення Європейського Суду з прав людини: «Гасан і Чеус проти Болгарії від 26.10.2000 року).
Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.
Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З огляду на те, що позивачка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується відповідними документами наявними в матеріалах справи та наданими відповідачу, відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у призначенні пенсії із заниженням пенсійного віку є необґрунтованою, а отже відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу у призначенні пенсії із заниженням пенсійного віку.
Щодо часу з якого належить призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
У пункті 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що пенсія зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повинна бути призначена ОСОБА_1 з дати досягнення позивачкою 55 років.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1959152903.1 від 28.12.2020 року.
Враховуючи вищевикладене, судовий збір за подання адміністративного позову, у сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у призначенні мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), проживаючої по АДРЕСА_1 у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), проживаючої по АДРЕСА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 (п'ять) років у відповідності до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 05.12.2020 року.
Стягнути за рахунок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений нею судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.