про залишення позовної заяви без руху
26 лютого 2021 року м. Київ № 320/1907/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління праці та соціального захисту населення у Києво-Святошинському районі Київської області та просить суд:
визнати відмову відповідача призначити житлову субсидію за наявності боргу в оплаті послуг незаконною;
зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення у Києво-Святошинському районі Київської області призначити житлову субсидію за період 2019 - 2020 - 2021 року;
визнати методику Управління праці та соціального захисту населення у Києво-Святошинському районі Київської області нарахування (обчислення) розміру частки плати (обов"язкової частки плати, плати з обов"язку) за послуги для домогосподарства з залученням довільного доходу мешканців домогосподарства протиправною;
зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення у Києво-Святошинському районі Київської області виконати розрахунок розміру частки плати (обов"язкового відсотка платежу) відповідно до прожиткового мінімуму та 15 % (20 %) його частини, що формує кільськість таких частин у їх сукупності;
визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення у Києво-Святошинському районі Київської області вартість зв"язку (мобільного телефонного зв"язку) включати до вартості послуг реципієнтам незаконною;
зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення у Києво-Святошинському районі Київської області витрати (вартість абонентного тарифного плану) включити до загальних витрат послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 та 169 КАС України.
Так, ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Крім того, п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн).
Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до Закону України Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік” установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2021 - 2 270,00 грн.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з матеріалів поданого адміністративного позову, позивачем не подано доказів справи судового збору, а також не подано доказів звільнення від його сплати.
Позивач просить суд визнати незаконною відмову щодо призначення житлової субсидії за наявності боргу в оплаті послуг за період 2019 - 2020 - 2021 (тобто 3 окремих періода), визнати протиправною методику Управління праці та соціального захисту населення у Києво-Святошинському районі Київської області нарахування (обчислення) розміру частки плати (обов"язкової частки плати, плати з обов"язку) за послуги для домогосподарства з залученням довільного доходу мешканців домогосподарства, а також визнати незаконною відмову Управління праці та соціального захисту населення у Києво-Святошинському районі Київської області вартність зв"язку (мобільного телефонного зв"язку) включати до вартості послуг реципієнтам.
Позовні вимоги щодо зобов"язання вчинити певні дії є похідними від попередніх.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог немайнового характеру, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 5 448,00 грн (908,00 грн х 6 вимог не майнового характеру).
Щодо посилань позивача на ст. 5 Закону № 3674-VI, яка визначає, що позивачі у справах щодо спорів з виплатою компенсації, компенсації держави, компенсацій гарантованих державою звільняються від сплати судового збору, є безпідставними, оскільки ч. 4 ст. 5 Закону № 3674-VI встановлює, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняютьс позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов'язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями ст. 34 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Тобто в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У ч. 2 ст. 122 КАС України зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У позовній заяві позивач просить суд поновити строк звернення до адміністративного суду, однак не вказано причини такого пропуску та не надано доказів на обгрунтування.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на правктику Верховного Суду, який у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 справа № 127/13736/16-а (№ К/9901/42788/18) зазначає, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами."
Як зазначив Верховний Суд у наведеному рішенні "позивачем вказано, що про порушення своїх прав дізнався з листа УПФУ в м. Вінниці від 14.03.2016 № 39/Ш-2, в якому відповідачем відмовлено проводити перерахунок пенсії на підставі ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірах, в яких зазначає позивач. Проте, враховуючи, що пенсія є щомісячним платежем, а її отримання, на думку позивача, в меншому розмірі, ніж передбачено законом відбувається щомісячно, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися, отримуючи таку виплату за відповідний місяць. Позивач, звернувшись 30.06.2016 до суду з позовними вимогами за період з січня 2014 року, пропустив строк звернення до суду..."
Слід зазначити, що за результатами розгляду касаційної скарги даний позов був залишений без розгляду.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.
Як вбачається з позовної заяви та поданих матеріалів позивач оскаржує відмову, у тому числі за 2019 рік, однак до суду позивач звернувся лише у лютому 2021 року.
Таким чином, позивачеві слід надати обгрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Пунктом 5 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В прохальній частині позивач просить суд визнати відмову відповідача призначити житлову субсидію за наявності боргу в оплаті послуг незаконною, однак не вказує яку саме відмову, оскільки у похідній вимозі позивач просить зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення у Києво-Святошинському районі Київської області призначити житлову субсидію за період 2019 - 2020 - 2021 року.
Водночас відмови Управління праці та соціального захисту населення у Києво-Святошинському районі Київської області щодо призначення житлової субсидії за наявності боргу в оплаті послуг за період 2019 - 2020 - 2021 року не містить.
Крім того, позивач просить визнати методику Управління праці та соціального захисту населення у Києво-Святошинському районі Київської області нарахування (обчислення) розміру частки плати (обов"язкової частки плати, плати з обов"язку) за послуги для домогосподарства з залученням довільного доходу мешканців домогосподарства протиправною, однак позовна заява не містить будь - якого посилання та підстав щодо протиправності такої методики, у тому числі реквізити, а саме назва, дата затвердження номер тощо.
Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у п. 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 5 448,00 грн або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, докази поважності пропуску строку звернення до суду, копію паспорта громадянина України, додаткові пояснення щодо суті заявлених позовних вимог з урахуванням висновків суду, що викладенні у даній ухвалі.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправними дій та зобова"язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 5 448,00 грн або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, докази поважності пропуску строку звернення до суду, копію паспорта громадянина України, додаткові пояснення щодо суті заявлених позовних вимог з урахуванням висновків суду, що викладенні у даній ухвалі.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Головенко О.Д.