04 березня 2021 року Справа № 280/8920/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., представника позивача: Волтера О.В., представника відповідача: Прокоф'єва С.А., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ” (69034, м.Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29-а, код ЄДРПОУ 34155997)
до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935)
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ” (далі - позивач, ТОВ “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ”) до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач, Митниця), в якій позивач просить суд визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000295/2 від 02.12.2020.
Позовна заява та додатки до неї сформовані в системі «Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними.
Ухвалою суду від 14.12.2020 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 22.12.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 20.01.2021.
12.01.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх.№1523), в якому висловлює свою незгоду із заявленими позовними вимогами з тих підстав, що під час подання електронної митної декларації для підтвердження митної вартості товарів декларантом не було надано належних та у повному обсязі документів на виконання вимог ст.53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ). Надані документи не містили всіх відомостей для підтвердження заявленої митної вартості товарів, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи. Однак декларант відмовився від надання в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість. Враховуючи, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, підстави для оформлення товару за визначеною ним митною вартістю були відсутні, що зумовило прийняття Митницею оскаржуваного рішення. Просить в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 20.01.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 17.02.2021.
Ухвалою суду від 17.02.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до 04.03.2021.
Під час судового розгляду представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Під час судового розгляду представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив в задоволенні позову відмовити.
У судове засідання 04.03.2021 представники сторін подали клопотання (вх.№9743 та вх.№9747 від 17.02.2021), в яких просили розглянути справу в порядку письмового провадження.
У відповідності до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подальший розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Судом встановлено такі обставини.
30.11.2020 ТОВ “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ” надіслано до митного контролю та митного оформлення засобами електронного зв'язку у відповідності до статті 257 МКУ електронну митну декларацію з довідковим номером 2177, режим ІМ 40 ДЕ, якій присвоєно №UA110230/2020/026329, на товар (що зазначений в гр. 31):
№ 1 «POTASSIUM HYDROXIDE 90% / Гідроксид калію 90% -25 тонн. CAS 1310-58-3; Партія № 1302SF20241. Хімічна формула: КОН. Якість - технічний... Призначений для власного виробництва реагентів промислової обробки води. Виробник: Tianjin Yuanlong Chemical Industry Co.,Ltd. Країна виробництва: Китай. Торгівельна марка: нема даних.»
До митного оформлення вказаного товару до митниці разом з електронною митною декларацією було надіслано копії таких документів:
- пакувальний лист від 30.09.2020 б/н;
- проформа-інвойс від 18.09.2020 № TS2008030;
- комерційний інвойс від 30.09.2020 № TLLC-20004;
- коносамент (bill of lading) від 03.10.2020 № MRFB20100537;
- автомобільна транспортна накладна CMR від 28.11.2020 № 549;
- сертифікат про походження товарів від 30.09.2020 № 20С4403А2347/01598;
- сертифікат аналізу від 05.09.2020 б/н;
- SWIFT від 03.09.2020 № TF0868A070200903;
- рахунок на оплату за морський фрахт від 27.11.2020 № ТФ2;
- Акт надання послуг від 27.11.2020 № ТФ2;
- калькуляції від 30.09.2020 б/н;
- заявка від 09.09.2020 № 2;
- контракт від 02.09.2019 № 19390/ІМ;
- додаток від 07.08.2020 № 3;
- договір автоперевезення вантажів від 21.06.2011 № 21/06;
- договір на надання транспортно-експедиційних послуг від 27.12.2019 № 27-12-19;
- некласифікований документ: опис Гідроксид калію з Вікіпедії від 07.08.2020;
- листи від 20.10.2020 б/н щодо сертифікату походження та від 27.11.2020 б/н щодо затримки відвантаження.
За результатами формато-логічного контролю АСАУР за електронною митною декларацією згенеровано обов'язкову форму контролю правильності визначення митної вартості товарів.
При проведенні перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне:
1. Наданий до митного оформлення рахунок від 18.09.2020 № ТS2008030 не містить печаток і штампів митних органів країни відправлення, що може свідчити про надання декларантом до митниці інших документів, ніж ті, що були додані відправником, що дає підстави для сумніву у достовірності зазначених відомостей та указує на наявність фіскальних ризиків, в частині можливого заниження митної вартості заявленого товару.
Декларанту надіслано електронне повідомлення та зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також, враховуючи норми частини 6 статті 53 МКУ декларанту було запропоновано за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
01.12.2020 декларантом надіслав до митниці засобами електронного зв'язку повідомлення та додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
- лист від 20.10.2020 б/н (щодо відсутності митної печатки в інвойсі), копію митної декларації країни відправлення від 27.09.2020 № 021720200000316751.
В повідомленні декларантом зазначено: «Від надання додаткових документів у строк визначений статті 53 МКУ відмовляюсь. Відмовляюсь від консультації по методу, крім першого. Вимагаю завершення митного оформлення декларації № UA110230/2020/026329 від 30.11.2020».
Після подання декларантом додаткових документів митниця направила повідомлення, в якому зазначено про наявність у митниці інформації щодо вищих рівнів митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Зазначено, що декларант відмовився від надання в повному обсязі документів, що підтверджують заявлену митну вартість. Враховуючи вимоги частини 2 статті 64 МКУ використана наявна у митниці інформація щодо раніше (визнаних) визначених митних вартостей з розрахунку 0,916 USD/кг (джерело МД від 05.11.2020 № UА500020/2020/233819, від 07.09.2020 № UА500020/2020/225553)/
За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 02.12.2020 № UА110230/2020/000295/2 із застосуванням другорядного методу № 2г (резервного) у відповідності до вимог статті 64 МКУ.
Не погоджуючись з рішенням митного органу щодо коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 МКУ).
Статтею 49 МКУ визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.4 та 5 ст.58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч.3 ст.318 МКУ митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МКУ визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 ст.51 МКУ встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За приписами ч.2 ст.52 МКУ декларант, який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МКУ передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи з ціни угоди, що підлягала сплаті відповідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно з ч.1 ст.53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.1, 2 ст.54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу.
Зокрема, ст. 58 МКУ передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
З огляду на наведені норми, суд також зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов'язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.06.2018 року по справі 804/475/16 (провадження №К/9901/32960/18).
Необхідно зауважити, що Законом України №227-V від 05.10.2006 "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).
Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А "Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)" у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв'язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.
Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" 26-29 березня 2001 року вимагають, щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.
Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: "На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства".
Отже, митний орган може додатково вимагати лише ті документи, які можуть усунути обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.
Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що відповідно до встановлених обставин справи підставою для витребування митним органом додаткових документів стало встановлення в ході перевірки, що наданий до митного оформлення рахунок від 18.09.2020 № ТS2008030 не містить печаток і штампів митних органів країни відправлення, що може свідчити про надання декларантом до митниці інших документів, ніж ті, що були додані відправником, що дає підстави для сумніву у достовірності зазначених відомостей та указує на наявність фіскальних ризиків, в частині можливого заниження митної вартості заявленого товару таких розбіжностей.
Суд зазначає, що відповідачем не наведено правових норм, на яких ґрунтується його твердження щодо обов'язкової наявності печаток і штампів митних органів країни відправлення на проформі-інвойсі, що надається до митного оформлення, крім того не наведено, яким чином вказані обставини впливають на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а тому твердження відповідача про виявлені в розбіжності є безпідставними.
Крім того, суд звертає увагу, що разом з додатково поданими документами позивач надав лист контрагента від 20.10.2020, у якому зазначено, що митне оформлення в Китаї здійснюється в електронному вигляді без проставлення мокрих печаток на паперових носіях. Однак, відповідач не надав оцінку зазначеним документам та взагалі не взяв їх до уваги, оскільки у повідомленні від митниці декларанту відомості щодо підстав їх неврахування відсутні.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що при здійсненні митного оформлення імпортованого товару позивачем у відповідності до ч.2 ст.53 МКУ надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, а виявлені розбіжності не ґрунтувались на нормах чинного законодавства, не могли бути підставою для витребування додаткових документів та не перешкоджали митному органу перевірити заявлену позивачем митну вартість.
Відтак, рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000295/2 від 02.12.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 102,00 грн., у зв'язку з чим вказана сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000295/2 від 02.12.2020.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ” за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ”, місцезнаходження: 69034, м.Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29-а, код ЄДРПОУ 34155997.
Відповідач - Дніпровська митниця Держмитслужби, місцезнаходження: 49038, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; код ЄДРПОУ 43350935.
Повне судове рішення складено 04.03.2021.
Суддя М.О. Семененко