03 березня 2021 року м. Житомир справа № 272/780/16-а
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Романченка Є.Ю.,
суддів Майстренко Н.М., Нагірняка М.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Андрушівського районного суду із заявою про перегляд рішення Андрушівського районного суду від 05.11.2018 у справі № 272/780/16-а за виключними обставинами, в якій просив суд:
- переглянути рішення Андрушівського районного суду від 05 листопада 2018 року, скасувати його та постановити (ухвалити) нове рішення, яким задовольнити позов та визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (на той час Андрушівського ОУПФУ в Житомирській області) про відмову у перерахунку йому пенсії за вислугу років протиправною;
- скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 5-Н/02 від 01.04.2016 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Житомирської області № 18/177 від 01 березня 2016 року;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок і виплату пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001, що діяла станом на жовтень 2002 року), яка була чинна на час призначення пенсії в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці № 18/177 від 01.03.2016 виданої прокуратурою Житомирської області, з 01.01.2015, без обмежень максимального (граничного) розміру пенсії встановленого Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення, реформування, пенсійної системи», з урахуванням раніше виплачених коштів.
В обґрунтування поданої заяви зазначив, що в червні 2016 року звернувся до Андрушівського районного суду Житомирської області з позовом до Андрушівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання фонду здійснити перерахунок пенсії. Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 05 листопада 2018 року в задоволенні позову було відмовлено. Разом з тим, 13 грудня 2019 року Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі №7-р(ІІ)/2019, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Таким чином, оскільки Андрушівським районним судом Житомирської області при ухваленні рішення у даній справі застосовано ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, в редакції Закону, яка визнана Конституційним Судом України неконституційною, позивач вважає, що наявні підстави для перегляду судового рішення у зв'язку з виключними обставинами.
Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 11 лютого 2020 року адміністративну справу № 272/780/16-а за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 05 листопада 2018 року передано на розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Андрушівського районного суду Житомирської області від 11 лютого 2020 року без змін.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 05.11.2018 за виключними обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Андрушівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії. Вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Сторони до суду не прибули, хоча про час та місце розгляду були повідомлені. Від ОСОБА_1 надійшли пояснення, за змістом яких позивач просив врахувати при вирішенні заяви рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі №7-р(ІІ)/2019 та задовольнити його позовні вимоги. Справу просив розглядати у його відсутності. Представник відповідача подав клопотання про розгляд заяви без їх участі.
Колегія суддів, зважаючи на положення частини 2 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішила здійснювати подальший розгляд заяви у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду заяви і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 18.10.2002 є отримувачем пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до частини 1 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ .
22.03.2016 позивач звернувся до Андрушівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч.ч. 12, 17 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" та постанови Кабінету Міністрів України від 01 грудня 2015 року, з урахуванням довідки Прокуратури Житомирської області від 01.03.2016 №18/177 про розмір заробітної плати.
Листом від 01.04.2016 № 5-Н/02 Андрушівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, посилаючись на те, що в момент призначення пенсії застосовується законодавство, що діє на момент звернення за призначенням пенсії, а при зверненні з заявою про перерахунок пенсії застосуванню підлягає законодавство, що діє в момент подання заяви про перерахунок пенсії.
Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 05 листопада 2018 року у справі №272/780/16-а відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Андрушівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дії про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Судове рішення обґрунтовано, зокрема, тим, що на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, положення ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність, а Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було. Постанова Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015, якою підвищено розміри заробітної плати працівникам прокуратури не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
Суд констатував, що питання перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати на законодавчому рівні не врегульовано, тому відповідач, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішення суду сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили.
Частиною першою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно із ч. 5 вказаної статті КАС України, підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є:
1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення;
3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом.
У відповідності до ч. 6 ст. 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Як було зазначено вище, позивач підставою для перегляду рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 05.11.2018 в адміністративній справі №272/780/16-а /551/16-а за виключними обставинами визначив - прийняття 13 грудня 2019 року рішення Конституційним Судом України №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
В контексті наведеного слід вказати, що за змістом резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)/2019 положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнано неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Установлено такий порядок виконання цього Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Таким чином, у відповідності до ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнано неконституційним, втратило чинність та, відповідно, не підлягає застосуванню з 13 грудня 2019 року - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), що також прямо встановлено даним рішенням.
Предметом розгляду у даній справі, рішення у якій заявник просить переглянути за виключними обставинами, були правовідносини, що виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19).
При цьому слід вказати, що на час виникнення спірних відносин у цій справі законодавством про пенсійне забезпечення працівників прокуратури визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій було покладено на Кабінет Міністрів України. Відтак відсутні підстави для задоволення заяви позивача про перегляд рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 05 листопада 2018 року в адміністративній справі №272/780/16-а, оскільки позивач у цій справі просив відповідача здійснити йому перерахунок пенсії з 01.01.2016 на підставі довідки прокуратури Житомирської області від 01.03.2016 № 18/177, коли закон про право, форми і види пенсійного забезпечення не передбачав підстав, умов та порядку перерахунку пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.12.2020 у справі № 712/551/16-а.
За наведених обставин, а також ураховуючи відсутність ретроспективної дії рішення Конституційного Суду України, яке, на думку позивача, є підставою для перегляду за виключними обставинами рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 05.11.2018 в адміністративній справі №272/780/16-а, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності підстав для перегляду вказаного судового рішення за виключними обставинами.
Крім того, суд звертає увагу, що продовження існування стану порушення прав чи інтересів позивача й після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) може бути підставою для звернення до суду з відповідним позовом задля їх захисту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 712/4939/16-а, від 28 жовтня 2020 року у справі №727/3366/16-а.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Так, колегія суддів приймає до уваги висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» та від 24 липня 2003 року у справі «Рябих проти Росії», відповідно до яких одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини зазначав, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v.UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).
Крім того, із змісту імперативних приписів пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України слідує, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами виключно, якщо рішення суду ще не виконане.
У випадку, що є предметом дослідження, рішення не може вважатись невиконаним в контексті приписів пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України, оскільки є рішенням, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено та не передбачає примусового виконання.
Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено у постановах Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі № 711/6019/16-а, від 16 червня 2020 року у справі № 825/506/18 та від 23 липня 2020 року у справі № 703/4523/16-а.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Згідно із частинами 1, 2 статті 369 вказаного Кодексу, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про перегляд за виключними обставинами рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 05.11.2018 у даній справі.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 05.11.2018 за виключними обставинами в адміністративній справі 272/780/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Залишити без змін рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 05.11.2018 у справі № 272/780/16-а.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Є.Ю. Романченко
Судді Н.М. Майстренко
М.Ф. Нагірняк