Рішення від 04.03.2021 по справі 200/744/21-а

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 р. Справа№200/744/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мозгової Н.А.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько - Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2021 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), звернулась до суду з позовом до Костянтинівсько - Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ:42171400, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул.Ціолковського, б.25) про визнання протиправними дії щодо невиплати заборгованості з пенсії за період з 01.06.2015 року по 31.01.2021 року в розмірі 115707,55 грн. та щодо припинення виплати пенсії з 01.06.2015 року, стягнення заборгованості з пенсії за період з 01.06.2015 року по 31.01.2021 року в розмірі 115707,55 грн., зобов'язання поновити нарахування та виплату пенсійних виплат з 31.12.2020 року.

В обґрунтування позову зазначає, що вона є внутрішньо переміщеною особою. 29.12.2020 року вона через свого представника звернулась із заявою про виплату заборгованості по пенсії. У листі від 18.01.2021 року відповідач відмовив у поновленні пенсійних виплат, а також у виплаті заборгованості з пенсії за період з 01.06.2015 року по 31.01.2021 року у розмірі 115707,55 грн. Вважає, що таким чином порушено право на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 25.01.2021 року адміністративний позов залишений без руху та позивачу надано строк на усунення недоліків.

29.01.2021 року позивач через відділ діловодства та документообігу суду надала документи на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 03.02.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представником відповідача був наданий через відділ діловодства та документообігу суду відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що позивач перебуває на обліку в управлінні, як внутрішньо переміщена особа. Позивачу з 01.06.2015 року було призупинено нарахування та виплату пенсії для з'ясування фактичного місця проживання пенсіонера. Розпорядження про припинення виплати пенсії управлінням не приймалось, оскільки таке припинення здійснено автоматизованою системою. Просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є пенсіонером та внутрішньо переміщеною особою.

Дані обставини відповідачем не оспорюються.

Позивач перебуває на обліку в Костянтинівсько - Дружківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.

Представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом про надання інформації.

18.01.2021 року відповідачем надана інформація про те, що позивач перебуває на обліку в управлінні як внутрішньо переміщена особа. Виплату пенсії було призупинено з 01.06.2015 року на підставі інформації, отриманої з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, утримувачем якої є Міністерство соціальної політики України згідно п.5 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509. Заборгованість за період з 01.06.2015 року по 31.01.2021 року у сумі 115707,55 грн. нарахована та щомісяця при формуванні потреби на виплату пенсії враховується в загальній сумі боргу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відповідно до преамбули якого цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Право позивача на отримання пенсії відповідачем не заперечується.

Підстави для припинення виплати пенсії визначені 1 ст. 49 вказаного Закону, згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом, і лише з підстав визначених статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перелік яких є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав виключно у випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що виплату пенсії позивачу було призупинено з 01.06.2015 року на підставі інформації, отриманої з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, утримувачем якої є Міністерство соціальної політики України згідно п.5 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509.

Разом з тим, така підстава для припинення виплати пенсії позивачу за спірний період не передбачена частиною першою статті 49 Закону № 1058.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження наявності визначених законом підстав для такого призупинення.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підстави для припинення (призупинення) виплати пенсії не встановлені.

Право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Враховуючи наведене, орган Пенсійного фонду безпідставно не виплачує позивачу пенсію.

В даному спорі наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює для нього, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні його пенсії, яка призначена у зв'язку з трудовою діяльністю, і потребує від пенсіонера здійснення додаткових дій, які не передбачені законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема, ідентифікації особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без прийняття відповідного рішення, тощо.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 8, ч.2 ст. 19 Конституції України).

Призупинення виплати пенсії позивачу відбулося не у спосіб, що передбачений законом, і з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд при розгляді справи № 805/402/18-а.

З огляду на наведене дії суб'єкта владних повноважень щодо припинення виплати пенсії позивачу з 01.06.2015 року та щодо невиплати заборгованості з пенсії за період з 01.06.2015 року по 31.01.2021 року підлягають визнанню протиправними, а порушені права захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з пенсії за період з 01.06.2015 року по 31.01.2021 року в розмірі 115707,55 грн.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача поновити нарахування та виплату пенсійних виплат з 31.12.2020 року, суд зазначає наступне.

29.12.2020 року представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом про надання інформації, у якому просив, зокрема поновити нарахування та виплату пенсії з дати отримання запиту.

Зазначений запит було отримано відповідачем 31.12.2020 року, що підтверджується штрихкодовим ідентифікатором 8412208983321.

У відповіді Костянтинівсько - Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області 18.01.2021 року зазначено про те, що довідка ВПО повинна відповідати даним діючого паспорту.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивачу поновлено нарахування та виплату пенсії.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 протиправно припинено виплату пенсії з 01.06.2015 року, у період з 01.06.2015 року по 31.01.2021 року позивачу нарахована пенсія в розмірі 115707,55 грн. та позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з пенсії за період з 01.06.2015 року по 31.01.2021 року в розмірі 115707,55 грн. задоволено, суд з урахуванням положень ч.2 ст.9 КАС України, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині шляхом зобов'язання відповідача поновити нарахування та виплату пенсії позивачу з 01.02.2021 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.

Встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України), про що також просив позивач, є правом суду, а не обов'язком, яке не виключає існування принципу обов'язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2065 грн. (за одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру).

У зв'язку з тим, що позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 2065,00 грн., тому відповідно до наведених вимог процесуального законодавства при задоволенні позову такий судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача - суб'єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до Костянтинівсько - Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ:42171400, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул.Ціолковського, б.25) про визнання протиправними дії щодо невиплати заборгованості з пенсії за період з 01.06.2015 року по 31.01.2021 року в розмірі 115707,55 грн. та щодо припинення виплати пенсії з 01.06.2015 року, стягнення заборгованості з пенсії за період з 01.06.2015 року по 31.1.2021 року в розмірі 115707,55 грн., зобов'язання поновити нарахування та виплату пенсійних виплат з 31.12.2020 року - задовольнити.

Визнати протиправними дії Костянтинівсько - Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ:42171400, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул.Ціолковського, б.25) щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) з 01.06.2015 року та щодо невиплати заборгованості з пенсії за період з 01.06.2015 року по 31.01.2021 року.

Зобов'язати Костянтинівсько - Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ:42171400, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул.Ціолковського, б.25) поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) з 01.02.2021 року.

Стягнути з Костянтинівсько - Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ:42171400, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул.Ціолковського, б.25) на корить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованість з пенсії за період з 01.06.2015 року по 31.01.2021 року в розмірі 115707 (сто п'ятнадцять тисяч сімсот сім) грн. 55 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Костянтинівсько - Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ:42171400, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул.Ціолковського, б.25) на корить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2065 (дві тисячі шістдесят п'ять) грн. 00 коп.

Повний текст судового рішення складено та підписано 04.03.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Н.А. Мозговая

Попередній документ
95360062
Наступний документ
95360064
Інформація про рішення:
№ рішення: 95360063
№ справи: 200/744/21-а
Дата рішення: 04.03.2021
Дата публікації: 09.03.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (28.04.2021)
Дата надходження: 07.04.2021
Предмет позову: визнання протиправними дії, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості