Провадження № 11-кп/4820/177/21
Справа № 686/9198/20 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія : ухвала суду Доповідач ОСОБА_2
03 березня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Хмельницькому, в режимі відеоконференцзв'язку, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , в інтересах засудженого ОСОБА_7 , на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.11.2020 року,-
Цією ухвалою клопотання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бобруйськ Республіки Білорусь, жителя АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого:
- вироком Хмельницького міськрайонного суду від 06.04.2009 р. за ст.ст. 186 ч.2, 304 ч.1, 70 ч.1 КК України на 4 роки 2 місяці позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;
- вироком Хмельницького міськрайонного суду від 03.11.2009 р. за ст.ст. 186 ч.2, 304 ч.1, 70 ч.1 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки. Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 20.05.2010 року перекваліфіковано дії ОСОБА_7 з ч.2 ст.186 на ст.27 ч.4 ст.186 ч.2 КК України, в решті вирок щодо покарання залишено без змін.
- вироком Хмельницького міськрайонного суду від 15.02.2016р. за ст.ст. 186 ч.2, 69 КК України до 240 годин громадських робіт;
- вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 17.04.2019р. за ст.ст. 389 ч.2, 71, 72 КК України на 3 місяці 15 днів арешту;
- вироком Хмельницького апеляційного суду від 22.07.2019 р. за ст.ст. 185 ч.3, 71 КК України на 3 роки позбавлення волі;
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання залишено без розгляду.
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким відмовлено.
Суд мотивував своє рішення тим, що з врахуванням всіх відомостей про особу засудженого ОСОБА_7 , не знаходить достатніх підстав вважати, останнього, таким, що став на шлях виправлення, а тому його клопотання про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким не підлягає задоволенню.
Не погоджуючись із таким рішенням, захисник ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати і ухвалити нове рішення, яким клопотання засудженого ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким задовольнити.
Апелянт вказує, що посилання суду на застосування до ОСОБА_7 , під час перебування у ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор», семи стягнень, є безпідставним і не враховано положення ст.134КВК України.
Крім того, відсутність у справі інформації про заохочення не може слугувати підставою для відмови у задоволенні клопотання.
Також, не враховано положення постанови Пленуму ВС України №2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», відповідно до якого має бути з'ясовано ставлення засудженого до вчиненого злочину та не надано уваги таким обставинам у вироку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.04.2019 року, №686/4574/18, а саме, що ОСОБА_7 вину у вчиненому діянні визнав повністю, щиро розкаявся та в повній мірі відшкодував потерпілому завдану шкоду, внаслідок цього потерпілий відмовився від заявленого цивільного позову. За місцем проживання ОСОБА_7 характеризується позитивно, висновком органу пробації його виправлення є можливим без позбавлення або обмеження волі, тому оскаржуване рішення є неправомірним.
Заслухавши суддю доповідача, засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили скасувати оскаржувану ухвалу та замінити ОСОБА_7 невідбуту частину покарання більш м'яким покаранням, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна невідбутої частини покарання більш мяким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Як убачається з матеріалів справи, суддя відмовляючи в задоволенні клопотання засудженого про заміну йому невідбутої частини покарання, більш м'яким, мотивував прийняте рішення тим, що ОСОБА_7 за час відбування покарання на шлях виправлення не став.
З матеріалів справи убачається, що суддею було встановлено, що ОСОБА_7 перебував під вартою в ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор», з 17.12.2018 року по 12.06.2020 року, у зв'язку з ухиленням від суду та оголошенням його у міждержавний розшук. Відносно нього за декількома кримінальними провадженнями було постановлено рішення і за останнім вироком Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 11.03.2020 року він відбуває покарання у ДУ «Райківецька виправна колонія №78». За період перебування в ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор» ОСОБА_7 характеризувався негативно, через застосування до нього семи стягнень та відсутність заохочень. За період перебування в ДУ «Райківецька виправна колонія №78», із-за невеликого строку перебування у даній установі, відсутня будь-яка характеристика щодо ОСОБА_7 . Крім того, в судовому засіданні місцевого суду представник ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор» зазначив, що питання заміни ОСОБА_7 невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням вже розглядалось комісією ДУ «РВК №78» і у застосуванні такої пільги до засудженого було відмовлено.
Отже, як вірно зазначив в своєму рішенні суд першої інстанції, даних, які вказують на те, що ОСОБА_7 став на шлях виправлення, матеріали справи не містять.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш мяким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002р., заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким того, що засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що засуджений ОСОБА_7 своєю поведінкою не довів того, що він став на шлях виправлення, так як його характеристика, за період перебування в ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор», є негативною через застосування до засудженого семи стягнень, відсутність заохочень, з ДУ «Райківецька виправна колонія №78», відсутня будь-яка характеризуюча інформація, яка була б підставою вважати, що засуджений став на шлях виправлення.
Так, суд приймаючи рішення про відмову ОСОБА_7 в задоволенні клопотання про заміну невідбутого ним покарання більш м'яким, обґрунтовано зазначив, що не знаходить достатніх підстав вважати, останього, таким, що став на шлях виправлення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_7 заслуговує на застосування до нього положень ст. 82 КК України є необґрунтованими, оскільки процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним. А наявність у нього неповнолітніх дітей, була і на момент вчинення ним кримінальних правопорушень, однак не запобігла його протиправній поведінці.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для заміни невідбутого покарання більш м'яким засудженому ОСОБА_7 немає.
На думку апеляційного суду, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.11.2020 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника - без задоволення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_4 ОСОБА_2 ОСОБА_3