Справа № 682/1530/20
Провадження № 22-ц/4820/83/21
02 березня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Купельського А.В., Ярмолюка О.І.,
секретаря: Чебан О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 вересня 2020 року (суддя Шевчук В.В.) за позовом Комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об'єднання» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та утримання будинку і прибуткової території,
У липні 2020 року Комунальне підприємство «Славутське житлово-комунальне об'єднання» (далі КП «Славутське ЖКО») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Позовна заява обґрунтована тим, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 24.12.1996 року відповідачам на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1 .
КП «Славутське ЖКО» є балансоутримувачем будинку у якому розташована квартира та надає послуги централізованого теплопостачання до квартири відповідачів.
Нарахування за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та за послуги з централізованого теплопостачання здійснювалось згідно тарифів. Однак, відповідачі належним чином не виконували обов'язку, покладеного на них чинним законодавством, у зв'язку з чим станом на 01 червня 2020 року утворилась заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 47 556,05 грн. та 15 050,04 грн. за послуги утримання будинку і прибуткової території, управління багатоквартирним будинком.
Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути на його користь солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за послуги утримання будинку і прибудинкової території в сумі 15 050,04 грн. та заборгованість за послуги з централізованого теплопостачання в сумі 47 556,05 грн.
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 вересня 2020 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об'єднання» заборгованість за послуги управління багатоквартирним будинком в сумі 15 050,05 грн., заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 47 556,05 грн. та судовий збір у сумі 2102 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що відповідачі, яким на праві спільної сумісної власності належала квартира, свої обов'язки щодо оплати послуг з теплопостачання та утримання будинку та прибудинкової території не виконували, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за надані послуги, яка підлягає стягненню в співвласників квартири в солідарному порядку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу мотивувала тим, що суд задовольняючи позов не врахував, що вона з 2017 року має статус інваліда війни 3 групи та відповідно пільги на сплату житлово- комунальних послуг у розмірі 100 %. Вказувала, що вимога про стягнення заборгованості за оплату послуг централізованого теплопостачання є необґрунтованою, оскільки виходить за межі позовної давності і охоплює період, з приводу якого вже є судове рішення, яке вже було виконано у примусовому порядку, крім того, відповідач з 2017 року такі послуги не надає. Зазначала, що вона не проживає у квартирі щодо якої виникла заборгованість та права власності на житло у м. Славута не має. Вважає, що рішення суду в частині стягнення з неї судового збору також є протиправним, з огляду на наявність у неї пільг. Суд першої інстанції порушив правила підсудності, оскільки не врахував, що апелянт не проживає та не зареєстрована на території на яку поширюється юрисдикція Славутського міськрайонного суду.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Апелянт ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про відмову адресатів від отримання повістки.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно з частиною 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24 грудня 1996 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказана квартира знаходиться в багатоквартирному будинку з централізованою системою опалення.
Комунальне підприємство «Славутське ЖКО» надає послуги з теплопостачання до квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема рішеннями виконавчого комітету Славутської міської ради про встановлення тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування, та постачання) та послуги з постачання теплової енергії від 27.10.2018 року №378, від 30.01.2018 року №42, від 26.02.2018 року №65, від 15.11.2018 року №416, від 15.03.2019 року №89, від 24.12.2019 року №516, від 17.10.2019 року №389.
В матеріалах справи наявні рішення виконавчого комітету Славутської міської ради про встановлення скорегованих тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, в тому числі і щодо будинку за адресою АДРЕСА_4 , від 23.02.2017 року №49, від 16.11.2017 року №409, від 16.03.2018 року №97.
На підставі рішення виконавчого комітету Славутської міської ради від 26 липня 2018 року № 266 управителем багатоквартирного будинку по АДРЕСА_4 призначено КП «Славутське ЖКО».
Як вбачається із матеріалів справи, між КП «Славутське ЖКО» та відповідачами склалися фактичні договірні відносини, відповідно до яких на сторони покладені зобов'язання: КП «Славутське ЖКО» надавати послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, та послуги з теплопостачання квартири АДРЕСА_3 , а відповідачам - своєчасно та в повному обсязі сплачувати надані зазначені послуги.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за адресою АДРЕСА_2 за особовим рахунком НОМЕР_1 існує заборгованість станом з травня 2017 року до 01.06.2020 року за послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 15 050,04 грн. та за послуги теплопостачання у розмірі 47 556,05 грн.
Заочним рішенням Рівненського міського суду від 10.12.2014 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 19 березня 2019 року з ОСОБА_1 на користь КП «Славутське ЖКО» стягнуто заборгованість за послуги утримання будинку і прибудинкової території за період із 01 січня 2011 року по 01 червня 2014 року в розмірі 5 581,24 грн., за цей же період стягнуто заборгованість за послуги з теплопостачання в розмірі 18 625,00 грн.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15 січня 2019 року, частково скасованого постановою Рівненського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Славутське ЖКО» стягнуто заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 червня 2014 року по 01 травня 2017 року в розмірі 22712,69 грн., за цей же період стягнуто заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території - 4864,90 грн.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 16 червня 2020 року продано, новим власником спірної квартири є ОСОБА_4 .
Відповідно до статі 1 Законом України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством (частина друга статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 322 Цивільного кодексу України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Серед обов'язків співвласників багатоквартирного будинку, визначених у статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», є наступні: своєчасна оплата за спожиті житлово-комунальні послуги.
Таким чином, Закон покладає обов'язок утримання квартири та сплати житлово-комунальних послуг на власника квартири у багатоквартирному будинку.
У частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений у пункті 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
У відповідності до змісту частини третьої статті 6, частини першої статті 630 ЦК України, статей 19-21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої, другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на зазначене, ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, із урахуванням вказаних норм матеріального права, правильно надавши оцінку поданим доказам, обґрунтовано виходив із того, що позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки відповідачами, як співвласниками квартири АДРЕСА_5 , не дотримано обов'язку з утримання належної їм квартири та оплати житлово-комунальних послуг.
Непроживання відповідачів у квартирі, яка належала їм на праві спільної сумісної власності, та факт відсутності їх реєстрації у цій квартирі не звільняє ОСОБА_1 ОСОБА_2 , як співвласників квартири, від обов'язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг, які були надані КП «Славутське ЖКО».
Відповідачами не надано належних доказів на спростовування факту надання їм, як співвласникам квартири у багатоквартирному будинку, житлово-комунальних послуг КП «Славутське ЖКО», або ж надання послуг іншою особою. Також відповідачами не було надано доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті комунальних послуг, а також розрахунку наявної заборгованості та компенсаційних виплат за несвоєчасну оплату комунальних послуг, або ж доказів на погашення заборгованості, яка утворилася у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань з оплати наданих житлово-комунальних послуг.
Таким чином, КП «Славутське ЖКО» фактично надавалися послуги з теплопостачання та утримання будинку і прибуткової території, а відповідачі, які були співвласниками квартири АДРЕСА_5 у цьому будинку, не відмовлялись від зазначених житлово-комунальних послуг, отримували їх та не оплачували їх вартість, а тому наявні підстави для стягнення заявленої позивачем заборгованості за період з травня 2017 року до 01.06.2020 року за послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 15 050,04 грн. та за послуги теплопостачання у розмірі 47 556,05 грн.
Щодо доводів апеляційної скарги про наявність у ОСОБА_1 пільг, які дають право на звільнення від сплати коштів на утримання будинку та прибудинкової території, а також на послуги з централізованого теплопостачання, то колегія суддів погодитися з ними не може.
Пунктом 1 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року №117, для включення до Реєстру інформації про пільговика він подає уповноваженому органу довідку про склад сім'ї, копії документів, що підтверджують право пільговика та членів сім'ї на пільги, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, пред'являє паспорт та надає інформацію про характеристику житла та послуги, щодо отримання яких має пільги та реально ними користується.
Відповідно до пункту 22 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», у разі коли споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати послуг, у договорі робиться відповідна відмітка. У разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заяву та документи, що його підтверджують. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують право на пільгу.
Єдиний державний автоматизований реєстр пільговиків не містить запису про користування ОСОБА_1 пільгами, про що вона посилається.
Окрім того ОСОБА_1 , колегією суддів було роз'яснено право про надання відповідних доказів суду, однак нею таких доказів не надано.
Не заслуговують на увагу твердження апелянта про непідсудність справи Славутському міськрайонному суду Хмельницької області.
За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Оскільки спірні правовідносини виникли з приводу оплати житлово-комунальних послуг за квартиру, яка знаходиться в м. Славута Хмельницької області, такий спір підсудний Славутському міськрайонному суду.
Щодо доводів апеляційної скарги про стягнення заборгованості поза межами строку позовної давності і охоплення періоду, з приводу якого вже є судове рішення та вони є неспроможними.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст.267 ЦК України). Заяви від сторони у справі про застування строку позовної давності не надходило.
Оскаржуваним рішенням охоплюється період з травня 2017 року по червень 2020 року, за період коли відповідачі були співвласниками зазначеної квартири.
Заочним рішенням Рівненського міського суду від 10.12.2014 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 19 березня 2019 року з ОСОБА_1 на користь КП «Славутське ЖКО» стягнуто заборгованість за послуги утримання будинку і прибудинкової території, та заборгованість за послуги з теплопостачання за період із 01 січня 2011 року по 01 червня 2014 року.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15 січня 2019 року, частково скасованого постановою Рівненського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Славутське ЖКО» стягнуто заборгованість за послуги з теплопостачання, та за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 червня 2014 року по 01 травня 2017 року.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції щодо стягнення на користь КП «Славутське ЖКО» солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судового збору у розмірі 2102 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста цієї статті).
Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , згідно посвідчення серії НОМЕР_2 виданого 14.03.2019 року, є особою з інвалідністю ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.
Проте суд першої інстанції на зазначене належної уваги не звернув та помилково стягнув з ОСОБА_1 на користь КП «Славутське ЖКО» судовий збір.
За таких обставин рішення суду в частині розподілу судового збору слід змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об'єднання» судовий збір в розмірі 1051 грн.
Компенсувати за рахунок держави в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, КП «Славутське ЖКО» судовий збір в розмірі 1051 грн.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 вересня 2020 року в частині розподілу судового збору змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об'єднання» судовий збір в розмірі 1051 грн.
Компенсувати за рахунок держави Комунальному підприємству «Славутське житлово-комунальне об'єднання» судовий збір в розмірі 1051 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05 березня 2021 року.
Судді: Т.О. Янчук
А.В. Купельський
О.І. Ярмолюк