79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
17.05.10 Справа № 15/159
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Р. Марко
суддів С. Бойко
Т. Бонк
При секретарі Ковалишин Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача- з»явився
Від відповідача- не з»явився
розглянувши апеляційну скаргу ВАТ НПК»Галичина»
на рішення господарського суду Львівської області від 23.02.10
у справі № 15/159
за позовом - ВАТ»Макіївський завод металевих конструкцій»
до відповідача -ВАТ НПК»Галичина»
про : стягнення боргу
Рішенням господарського суду Львівської області від 23.02.10
у справі № 15/159, позовні вимоги ВАТ»Макіївський завод металевих конструкцій» задоволено повністю. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства “Нафтопереробний комплекс -Галичина”(82103, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Бориславська, 25, код ЄДРПОУ 00152388) на користь відкритого акціонерного товариства “Макіївський завод металевих конструкцій”(83055, м.Донецьк, пр-т Театральний, 7, код ЄДРПОУ 01412265) 4 619 034, 12 грн. основного боргу, 552 765, 51 грн. пені, 69 095, 69 грн. 3% річних, 445 663, 39 грн. інфляційних втрат, 25 500, 00 грн. державного мита та 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким провадження по справі припинити. Вимоги апеляційної скарги, апелянт обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що згідно п. 5.1.2. договору №08/07/09 від 16.07.2008 р. остаточний розрахунок за виготовлений товар здійснюється згідно ваги по кресленням КМД в такому порядку: постачальник повідомляє покупця про готовність партії товару до відвантаження і необхідності проведення розрахунку за партію товару, після чого покупець, на підставі виставленого рахунку, зобов'язаний провести розрахунок за партію товару протягом 10 банківських днів з моменту отримання виставленого рахунку. Згідно із журналом вхідної кореспонденції повідомлень про готовність товару до відвантаження, після чого позивач міг виставляти рахунок, а також самого рахунку відповідач не отримував, а тому вважає вимоги позивача безпідставними.
В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.
При цьому колегія виходила з наступного.
16.07.2008 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір №08/07/09, згідно із п. 1.1. якого постачальник зобов'язався виготовити та поставити, а покупець прийняти і оплатити металоконструкції 6 вертикальних циліндричних презервуарів об'ємом 20000 куб.м. для зберігання сирої нафти та 3 вертикальних циліндричних презервуарів об'ємом 5000 куб.м. під нафтопродукти. Згідно із п. 4.2. договору, загальна сума попередньо складає 40949671,47 грн. і уточнюється по кресленням КМД. Транспортування товару здійснюється за рахунок покупця після отримання передоплати на підставі виставлених рахунків (п. 4.4.).
Оплата проводиться на таких умовах: передоплата в сумі 27640000 грн. від загальної суми товару в строк до 18.07.2008 р. (п. 5.1.1.). Остаточний розрахунок за виготовлений товар здійснюється згідно ваги по кресленням КМД в наступному порядку: постачальник повідомляє покупця про готовність партії товару до відвантаження і необхідності проведення розрахунку за партію товару, після чого покупець, на підставі виставленого рахунку, зобов'язаний провести розрахунок за партію товару протягом 10 банківських днів з моменту отримання виставленого рахунку. При цьому, рахунок може бути відправлений по факсу або електронною поштою (п. 5.1.2.).
Як встановлено судом, позивач виготовив відповідні металоконструкції, а відповідач провів оплату в загальній сумі 34102626,40 грн..
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується листуванням сторін, відповідач був повідомлений про готовність продукції до відвантаження, а також сам звертався до позивача із листом №32/08-836 від 31.10.2008 р. про внесення змін до п. 7.1. договору, що стосується наслідків неприйняття товару чи невиконання п. 5.1.2. договору. Однак, такі зміни внесені не були.
Згідно висновку №3546 від 21.01.2010 р. експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів по господарській справі №15/159, у файлі-базі “Отправленные.dbx” знаходиться лист, що містить адресу відправника, “fco.mzmk@gmail.com”, адресу отримувача “snab@npk.lv.ukrtel.net” та містить вкладений файл “счета от 3.12.2008 г..doc.” з відповідним змістом. У тілі виявленого електронного листа, що містить вкладений файл “счета от 3.12.2008 г..doc.”, наявний заголовок-запит про прочитання листа його отримувачем. А тому враховуючи вищенаведене, що і вірно встановлено судом першої інстанції, термін виконання грошового зобов'язання настав. Тобто, сума основного боргу позивача становить 4 619 034,12 грн..
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
В силу ст..ст. 33, 34 ГПК України, відповідач не подав доказів сплати основної суми боргу.
Відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. 549 ЦК України та п. 8.2 договору, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що становить 552 765,51 грн..
Згідно із п.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується відповідним розрахунком, 3% річних становить 69095,69 грн., а інфляційні втрати - 445663,39 грн..
Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Досліджені обставини справи, спростовують доводи апелянта, а тому вимоги апелянта є безпідставними.
Колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
Постановив:
Рішення господарського суду Львівської області від 23.02.10 у справі № 15/159 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.
Головуючий Р. Марко
Суддя С. Бойко
Суддя Т. Бонк