04 березня 2021 року м. Херсон
Справа №654/3310/20
Провадження №22ц/819/584/21
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий Бездрабко В.О. (суддя-доповідач)
судді: Базіль Л.В.
Орловська Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 29 грудня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Ширінської О.Х., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Позовна заява мотивована тим, що сторони з 11 листопада 1995 року по 24 лютого 2011 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
В період шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до наказу №297-с від 01 серпня 2019 року ОСОБА_4 зарахована на денну форму навчання Херсонського державного університету, тобто досягнувши повноліття продовжує навчання, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги.
Позивач вказала, що розмір її доходів відповідає мінімальній заробітній платі та не дозволяє повноцінно забезпечувати доньку, у зв'язку з чим вони опинилися у скрутному матеріальному становищі. Відповідач займається вирощуванням сільськогосподарської продукції та її реалізацією на оптових ринках, матеріальної допомоги дочці добровільно не надає, що змусило звернутися до суду за захистом її прав.
ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_3 у розмірі 2500,00грн., щомісячно, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду і до закінчення навчання останньою, чи до досягнення донькою двадцятитрьохрічного віку, - у зв'язку з тим, яка із зазначених обставин настане першою.
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 29 грудня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з продовженням навчання, у розмірі 1500,00грн., щомісячно, починаючи з дня подачі позову (25 вересня 2020 року) і до закінчення останньою навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги його пояснення щодо відсутності у нього можливості надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній доньці, оскільки у теперішній час він не працює та в умовах карантинних обмежень змушений перебиватися мізерними заробітками. Зазначив, що не має змоги поїхати на заробітки за кордон у зв'язку із необхідністю піклуватися про хвору матір, яка наразі більше потребує його допомоги ніж повнолітня донька.
Крім того, дочка навчається на бюджетній формі навчання та отримує стипендію, проживає в м. Херсоні, де студентам при бажанні завжди можна знайти можливість підробітку. Позивач не надала доказів, які б свідчили про наявність у нього доходу чи майна, за рахунок якого він має можливість надавати матеріальну допомогу та сплачувати аліменти у заявленому нею розмірі.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду від 29 грудня 2020 року, просила скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Вказала, що донька є студенткою та навчається на умовах денної форми, стипендію не отримує та потребує матеріальної допомоги, яку відповідач зобов'язаний надавати.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_1 (а.с.4).
Згідно довідки Добропільської сільської ради Голопристанського району Херсонської області №2108/02-24 від 24 вересня 2020 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір'ю-позивачкою по справі та перебуває на її утриманні (а.с.6).
З довідки №366/06-141 від 25 червня 2020 року встановлено, що ОСОБА_3 є студенткою 1 курсу СВО «бакалавр», медичного факультету (хімія), денної форми навчання, бюджетної форми фінансування Херсонського державного університету (а.с.5), у зв'язку з чим у позивачки виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів в порядку ст.199 СК України.
Відповідно до статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно роз'яснень, що містяться у п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
На думку колегії суддів, задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання повнолітньої дитини, врахувавши, що відповідач має працездатний вік, через наявні у нього захворювання йому не було встановлено обмежень чи протипоказань в трудовій діяльності, за відсутності належних та допустимих доказів, які б могли бути підставою для звільнення його від встановленого ст.199 СК України обов'язку утримувати повнолітню дитину, яка навчається та потребує у зв'язку з цим матеріальної допомоги.
За положеннями частини першої статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст.182 СК України).
З довідки Долматівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області №02-24/2270 від 19 жовтня 2020 року вбачається, що склад сім'ї відповідача становлять: мати - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочка - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.20).
При визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню на користь позивача, судом першої інстанції враховано знаходження на утриманні відповідача малолітньої дитини.
Разом із цим, доводи ОСОБА_1 про те, що він позбавлений можливості сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_3 , оскільки офіційно не працює, як підставу для відмови у задоволенні позову, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на батьківський обов'язок відповідача надавати дитині, яка продовжує навчатися, матеріальну допомогу, за відсутності обставин, які унеможливлюють його працевлаштування, тощо.
Посилання скаржника на те, що донька навчається на бюджетній формі навчання та отримує стипендію, не звільняє його від обов'язку сплачувати аліменти на її утримання, оскільки такий обов'язок зберігається незалежно від форми навчання.
Також не можна прийняти до уваги доводи апеляційної скарги про те, що на повному утриманні відповідача перебуває його хвора мати - ОСОБА_5 , оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження цих обставин, як і не надано доказів, що остання потребує утримання саме від відповідача по справі, наявності чи відсутності інших осіб, які мають можливість надавати таку допомогу.
Крім того, слід зазначити, що необхідність надання допомоги непрацездатним батькам не виключає обов'язку відповідача надавати утримання повнолітній дочці, яка продовжує навчання та потребує у зв'язку із цим матеріальної допомоги.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За правилами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, перевіривши доводи скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 29 грудня 2020 року без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 29 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно ст.389 ч.3 п.2, ст.19 ч.6 п.3 ЦПК України.
Головуючий: В.О. Бездрабко
Судді: Л.В. Базіль
Н.В. Орловська