04 березня 2021 року м. Херсон
Справа №653/1863/20
Провадження №22ц/819/436/21
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий Бездрабко В.О. (суддя-доповідач),
судді: Орловська Н.В.,
Приходько Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 10 листопада 2020 року, ухвалене під головуванням судді Берлімової Ю.Г., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Негробов Олександр Вікторович, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування,
У червні 2020 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Негробов О.В., звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (далі ПрАТ «СК «Євроінс Україна), ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування.
Позов мотивований тим, що постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 05 березня 2020 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19 січня 2020 року за участю транспортних засобів марки Шевролет під керуванням ОСОБА_2 та марки Мерседес під керуванням ОСОБА_1 .
В наслідок цієї ДТП автомобіль під керуванням позивача зазнав технічних пошкоджень, про що заявою від 22 січня 2020 року було повідомлено ПрАТ «СК «Євроінс Україна», яке забезпечувало цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 перед третіми особами на підставі полісу ОСЦПВ АО/11191239, та того ж дня подана заява про виплату страхового відшкодування.
17 квітня 2020 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 у розмірі 53679,54 грн.
Позивач вважає, що страхова компанія виплатила йому страхове відшкодування не в повному обсязі та недоплаченою сумою залишається 35204,80 грн., оскільки страховик здійснив розрахунок не узгодивши його із потерпілою особою та безпідставно не прийняв до уваги висновок експерта, яким визначений розмір страхового відшкодування має становити 90884,34грн., а із вирахуванням франшизи у розмірі 2000,00грн., розмір відшкодування складає 88884,34грн.
ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» недоплачену суму страхового відшкодування у розмірі 35204,80грн., а також неустойку на суму заборгованості за період з 22 квітня 2020 року по 22 червня 2020 року включно у вигляді пені у розмірі 922,06грн., 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України, нарахованих за той же період, в сумі 179,39 грн., індекс інфляції в порядку ст. 625 ЦК України - 668,87грн., заподіяну моральну шкоду у розмірі 5000,00грн., пов'язану з невиконанням у повному обсязі відповідачем зобов'язання зі сплати страхового відшкодування та необхідністю витрачати кошти на правову допомогу, проведення експертизи, тощо.
Також просив суд стягнути з ОСОБА_2 матеріальні збитки в сумі 2000 грн., виплата яких передбачена полісом цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а відповідач, як винна в дорожньо-транспортній пригоді особа, повинен компенсувати позивачу суму франшизи згідно умов укладеного договору страхування.
Крім цього, просив суд стягнути з відповідачів судові витрати пропорційно до задоволених вимог, загальний розмір яких становить 21340,80 грн. та складається з оплати судового збору - 840,80 грн., оплати вартості проведеної експертизи - 4000,00 грн., понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16500,00 грн.
Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 10 листопада 2020року позов задоволений, ухвалено стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 35204,80грн.; пеню у розмірі 922,06грн.; 3 % річних в порядку ст.625 ЦК України в розмірі 179,39грн.; інфляційні витрати в сумі 668,87грн., а всього 36975,12грн.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000,00грн. та судові витрати в сумі 20369,79грн., що складаються з судового збору - 802,54грн. та витрат, пов'язаних з розглядом справи у вигляді оплати вартості проведеної експертизи в розмірі 3818,00грн.; за професійну правничу допомогу в розмірі 15749,25грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 2000,00 грн. та судові витрати в сумі 971,01грн., що складаються з судового збору в розмірі 38,26грн. та витрат, пов'язаних з розглядом справи у вигляді оплати вартості проведеної експертизи в розмірі 182,00грн.; за професійну правничу допомогу в розмірі 750,75грн.
Не погодившись із судовим рішенням, з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить рішення суду від 10 листопада 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скарга мотивована тим, що суд безпідставно прийняв до уваги наданий позивачем експертний висновок, у якому розмір заподіяної ОСОБА_1 майнової шкоди ставить 90884,34грн., не зваживши на те, що уповноваженою особою страхової компанії був оглянутий пошкоджений автомобіль позивача та визначений розмір заподіяної шкоди в сумі 53679,54грн., обрахований згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів від 24 листопада 2003 року, з використанням програмного продукту «AUDATEX», який є ліцензійним програмно-технічним комплексом по розрахунку вартості відновлювальних ремонтів колісних транспортних засобів. Визначений апелянтом розмір заподіяного матеріального збитку також підтверджений Звітом №3546 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 14 травня 2020року, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «СЗУ Україна Консалтинг». Страхова компанія сплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 53679,54грн. та вважає, що відсутні підстави для стягнення на користь позивача іншого розміру відшкодування.
Також апелянт заперечує проти стягнення зі страхової компанії на користь позивача моральної шкоди у розмірі 5000,00грн., вказавши, що згідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та страхового полісу таке відшкодування може мати місце лише при заподіяні шкоди здоров'ю потерпілого.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Негробов О.В. просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, як таке, що є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим та перевіреним судом фактичним обставинам справи, підтвердженим належними доказами.
Зокрема зазначив, що доданий ПрАТ «СК «Євроінс Україна» до апеляційної скарги Звіт №3546 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 14 травня 2020року, поданий з порушенням процесуальних строків на подання доказів у справі (ст.83 ЦПК України). Цей Звіт складений вже після здійснення виплати позивачу страхового відшкодування у розмірі 53679,54грн., яке мало місце 17 квітня 2020року та за спливом визначеного законом 90-денного терміну для прийняття страховою компанією рішення про виплату відшкодування. Крім того, розмір виплаченого страхового відшкодування не збігається із розміром заподіяного матеріального збитку без урахування ПДВ, визначеного Звітом.
На думку представника позивача, ПрАТ «СК «Євроінс Україна» неправомірно для складання кошторису відновлювального ремонту застосувало програмний комплекс «AUDATEX», оскільки його використання можливе лише у разі досягнення про це згоди між страховиком та потерпілим, за умови, що жодна із сторін не наполягає при проведенні оцінки або експертизи пошкодженого майна. ОСОБА_1 не надавав своєї згоди на визначення розміру заподіяної йому в наслідок ДТП шкоди у наведений спосіб.
Також позивач, діючи через свого представника, ставить перед судом апеляційної інстанції питання про стягнення на його користь понесених судових витрат у розмірі 4000,00грн. за представництво його інтересів адвокатом в суді апеляційної інстанції, яке полягає у наданні правничої допомоги у вигляді ознайомлення адвоката з матеріалами апеляційної скарги, наданні усної консультації, складанні відзиву на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги ПрАТ «СК «Євроінс Україна» визнав та просив задовольнити, зазначивши, що страхова компанія у разі настання страхового випадка має право проводити оцінку заподіяної потерпілому шкоди, що розцінюється як експертний висновок. При розгляді справи суд першої інстанції не вмотивував своє рішення та не вказав чому саме прийняв до уваги експертний висновок наданий позивачем, а не страховою компанією, що свідчить про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).
До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Цей Закон регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За вимогами статті 3 Закону обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).
Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Судом встановлено, що 05 травня 2019року ОСОБА_2 уклав з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Євроінс Україна» договір - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/1119123, у якому застрахував автомобіль марки Шевролет Авео, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску (а.с.44).
За умовами цього договору страхова сума заподіяна майну потерпілого становить 100000,00 грн., розмір франшизи визначений на рівні 2000,00грн.
19 січня 2020 року, о 17.30 год. на автодорозі М18, в районі АЗС «Амік», у Генічеському районі Херсонської області, сталася ДТП за участю автомобіля марки Шевролет Авео, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля марки Мерседес модель Спринтер, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 05 березня 2020 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та відносно нього накладено адміністративне стягнення (а.с.13).
Цією постановою встановлено, що винним у вказаній ДТП є відповідач ОСОБА_2 , який порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого автомобілю позивача завдано механічних пошкоджень.
Відповідно до ст.22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, у тому числі, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст.28, 29 Закону).
22 січня 2020 року ОСОБА_1 повідомив ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про настання страхового випадку, подавши відповідну заяву про ДТП та заяву про виплату страхового відшкодування (а.с.11,12).
03 лютого 2020 року представником страхової компанії складений акт огляду пошкодженого транспортного засобу, у якому встановлено деталізований перелік пошкоджень автомобіля марки Мерседес спринтер, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Огляд проводився у присутності ОСОБА_1 (а.с.45).
17 лютого 2020 року страховою компанією, з використанням програми «AUDATEX», проведена Ремонтна калькуляція вартості майнової шкоди, заподіяної позивачу в наслідок пошкодження належного йому транспортного засобу, яка визначена у розмірі 55679,54грн.
17 квітня ОСОБА_1 сплачено страхове відшкодування у розмірі 53679,54грн. (55679,54грн. - 2000,00грн. франшиза) - а.с.41, 46-50.
Також встановлено, що за зверненням позивача, 21 лютого 2020 року судовим експертом Дроздовим Ю.В. проведена автотоварознавча експертиза, згідно висновку №1702/20/20 якої вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінюваних складових частин, транспортного засобу марки Мерседес спринтер, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого в наслідок ДТП, склала 90884,34грн., без урахування ПДВ (а.с.14-25).
Аналіз цього висновку дає підстави вважати, що визначення вартості відновлювального ремонту при проведенні експертизи проводилося у відповідності до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року. Також експертом під час здійснення дослідження використовувався ліцензійний програмний продукт ««AUDATEX», з використанням бази даних за лютий 2020 року (а.с.15) та складена Ремонтна калькуляція від 13 лютого 2020 року (а.с.14-38).
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» недоплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 35204,80грн., суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що при визначені розміру страхового відшкодування слід взяти до уваги висновок експерта №1702/20/20 від 21 лютого 2020 року.
Так, пунктами 8.1 та 8.3 Методики встановлено, для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.
Розділ VIII Методики передбачає деталізований обсяг показників необхідних для визначення вартості майнової шкоди, заподіяної потерпілій особі, у тому числі, необхідних для оцінки трудомісткості проведення необхідних робіт; визначення вартості складових частин і матеріалів КТЗ, визначення обсягу робіт з пофарбування та інше.
Висновок автотоварознавчої експертизи проведений у відповідності до переліку робіт та нормативної трудомісткості по заміні частин ТЗ згідно рекомендацій завода - виробника та вартості запасних частин до ТЗ по роздрібним цінам, рекомендованим генеральним імпортером «Мерседес Бенс» в Україні; з урахуванням вартості нормо-годин ремонтно-відновлювальних робіт для Дніпропетровського регіону (за місцем проживання позивача), згідно офіційного періодичного додатку до Методики №110/2019р.
Разом із цим, наданий страховою компанією розрахунок №28446/20 суми страхового відшкодування від 03 квітня 2020 року та Ремонтна калькуляція від 17 лютого 2020 року, не дає можливості встановити на підставі яких саме вихідних даних було проведено обрахування розміру страхового відшкодування та відповідність такого розрахунку вимогам Методики. Цей розрахунок та Ремонтна калькуляція не містять інформаційних показників, які бралися за основу представником страхової компанії при визначенні розміру відшкодування, джерела їх походження, що унеможливлює перевірку достовірності вихідних даних. Лише посилання на те, що розрахунок страхового відшкодування проводився ПрАТ «СК «Євроінс Україна» у відповідності до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, з використанням програмного продукту «AUDATEX», є неприйнятними з огляду на відсутність відповідного повного розрахунку.
За наведених обставин доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги наданий позивачем експертний висновок від 21 лютого 2020року колегія суддів оцінює критично. При цьому, апеляційна скарга не містить посилань щодо незаконності або неправильності висновку автотоварознавчої експертизи від 21 лютого 2020року та недоведеності перед судом належними та допустимими доказами правильності розрахунку страхового відшкодування проведеного товариством.
Відповідно до ст.992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Пунктом 36.5 ст.36Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Частиною другою ст.625 ЦК України передбачено, що в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Встановивши, що страхова компанія не в повному обсязі виплатила страхове відшкодування ОСОБА_1 , суд правомірно, у відповідності до вищезазначених норм права, дійшов висновку про стягнення на користь позивача пені за період з 22 квітня по 22 червня 2020 року у розмірі 922,06 грн.; інфляційних втрат на суму заборгованості у розмірі - 668,87 грн. та трьох процентів річних в сумі 179,39 грн., правильність розрахунку яких апелянтом не оскаржується.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Ухвалюючи рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заподіяної моральної шкоди у розмірі 5000,00грн., суд першої інстанції вважав, що таке відшкодування має відбутися в порядку ст.1167, 23 ЦК України й полягає в неналежному виконанні ПрАТ «СК «Євроінс Україна» зобов'язань по виплаті страхового відшкодування в повному обсязі. Суд вказав, що в умовах карантину позивач був змушений вкладати додаткові кошти для вирішення майнового питання, пов'язаного зі страховим випадком, що завдало негативних емоцій та страждань, які відобразилися на загальному самопочутті позивача та його відношеннях з близькими.
Проте, погодитися з рішенням в зазначеній частині не можна.
Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою 2 цієї статті.
Таким чином, частина перша статті 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв'язку та вини заподіювача.
Питання відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому в наслідок ДТП, врегульовано статтею 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якої страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Однак позивач, обґрунтовуючи свої вимоги про відшкодування моральної шкоди, не посилався як на підставу своїх вимог на ушкодження здоров'я під час ДТП, як і не зазначав про завдання моральної шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу. Позивач вказав, що моральна шкода йому спричинена невиплатою відповідачем страхового відшкодування у повному обсязі, що призвело до душевних страждань та вимагало докладання додаткових зусиль і часу для відстоювання інтересів в суді, вплинуло на особисті стосунки з оточуючими.
Згідно ст. 81 ч.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи (ст.13 ч.1 ЦПК України).
Матеріали справи свідчать, що позивач не надав докази на підтвердження заподіяння йому страховою компанією моральної шкоди, з якою закон пов'язує можливість її відшкодування, у разі надання відповідних доказів.
З огляду на викладене, рішення суду в частині стягнення з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 5000,00грн. підлягає скасуванню, з прийняттям у цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Хоча в апеляційній скарзі й ставиться питання про скасування рішення суду від 10 листопада 2020 року у повному обсязі, проте доводи скарги не містять обґрунтування незгоди з оскаржуваним рішенням в частині правильності обрахування судом розміру судових витрат, у тому числі щодо розміру стягнутих на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу згідно ст.137 ЦПК України, та розподілу їх між відповідачами.
При цьому колегія суддів зауважує, що за положенням частини 6 ст.137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Матеріали справи свідчать, що під час розгляду справи ПрАТ «СК «Євроінс Україна» заперечувало проти заявленого позивачем до стягнення розміру судових витрат, але доводів щодо їх неспівмірності не навело.
Ураховуючи, що за положеннями ст.367 ч.1, 2 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, а доводи апеляційної скарги ПрАТ «СК «Євроінс Україна» не містять аргументації неправильності визначення розміру судових витрат у справі, колегія суддів не перевіряє правильність їх обрахування судом першої інстанції, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.
За положеннями ст.141 ч.13 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд має змінити й розподіл судових витрат.
За рішенням суду від 10 листопада 2020 року з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 стягнуто понесені судові витрати у загальному розмірі 20369,79грн., з яких судовий збір у розмірі 802,54грн.; витрати на оплату вартості проведеної експертизи - 3818,00грн.; правнича допомога у розмірі 15749,25грн.
У зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги страхової компанії, стягнуті судові витрати понесені в судах першої та апеляційної інстанціях підлягають перерозподілу, а саме, враховуючи часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 стягненню на його користь з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» підлягають судові витрати понесені в місцевому суді у розмірі 17943,32грн., з яких судовий збір становить 706,90грн.; витрати на оплату вартості проведеної експертизи - 3363,20грн.; правнича допомога у розмірі 13873,22грн. та понесені в суді апеляційної інстанції у загальному розмірі 3401,80грн., з яких витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3545,20грн. (пропорційно розміру задоволених вимог від заявлених до стягнення 4000,00грн.) за вирахуванням в порядку ст.141 ч.10 ЦПК України 143,40грн., які підлягають стягненню з позивача на користь апелянта, пропорційно задоволеній частині скарги, за оплату страховою компанією судового збору за подачу апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» задовольнити частково.
Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 10 листопада 2020 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 5000,00грн. скасувати, прийняти в цій частині нове судове рішення.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Це ж рішення в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 судових витрат у загальному розмірі 20369,79грн. змінити, зменшивши суму, що підлягає стягненню до 17943,32грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3401,80грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 389 ч.3 п.2 ЦПК України.
Головуючий: В.О. Бездрабко
Судді: Н.В. Орловська
Л.А. Приходько