Єдиний унікальний номер справи: 648/886/20
Номер провадження: №22-ц/819/253/21
01 лютого 2021 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кутурланової О.В.,
суддів: Майданіка В.В.,
Орловської Н.В.,
секретар судового засідання Давиденко І.О.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 24 червня 2020 року у складі судді Сокирко Л.М. у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: приватний нотаріус Білозерського районного нотаріального округу Товстоноженко Анна Володимирівна, Публічне акціонерне товариство «УкрСоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк»,
У березні 2020 року адвокат Найченко О.Є., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою про встановлення факту прийняття спадщини.
В обґрунтування заяви зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 - чоловік ОСОБА_1 , з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з вересня 2003 року.
Після смерті чоловіка відкрилась спадщина, яка складається з нерухомого майна, що знаходиться на території Автономної Республіки Крим та банківських вкладів.
З метою оформлення своїх спадкових прав у передбачений законом строк ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Керченського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Агапова В.М. із заявою про прийняття спадщини і 10 листопада 2014 року приватним нотаріусом на її ім'я видано свідоцтво про право власності на Ѕ частину банківських вкладів з урахуванням відсотків, як спільного сумісного майна подружжя, та свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частину банківських вкладів з урахуванням відсотків, які знаходяться у ПАТ «УкрСоцбанк».
Оскільки на початку 2014 року відбулася анексія Автономної Республіки Крим та на теперішній час територія Кримського півострова є тимчасово окупованою територією, видані на ім'я ОСОБА_1 свідоцтва відповідно до положень ст. 9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є недійсними на території України.
У подальшому, керуючись ст.11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та ст.91 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», якими визначено, що якщо останнє місце проживання або основна частина нерухомого майна спадкодавця знаходиться в зоні АТО або окупованому Криму, місцем відкриття спадщини вважається місце подання першої заяви спадкоємцем, ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Білозерського нотаріального округу Херсонської області Товстоноженко А.В. щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка, однак отримала відмову з посиланням на те, що видати їй свідоцтва не можливо, так як вже була заведена спадкова справа приватним нотаріусом Керченського міського нотаріального округу АР Крим Агаповим В.М.
Посилаючись на те, що видані їй свідоцтва на території АР Крим є недійсними, що унеможливлює реалізацію спадкових прав, просила суд встановити факт прийняття нею спадщини після смерті чоловіка.
Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 24 червня 2020 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: приватний нотаріус Білозерського районного нотаріального округу Товстоноженко А.В., ПАТ «УкрСоцбанк» задоволено.
Встановлено факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Керч Автономної Республіки Крим.
В апеляційній скарзі АТ «Альфа-Банк», як правонаступник ПАТ «УкрСоцбанк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Найченко О.Є., який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просив у її задоволені відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з відсутності спору між спадкоємцями, доведеності факту прийняття заявницею спадщини після смерті свого чоловіка, померлого на території АР Крим, а також того, що встановлення цього факту необхідно їй для подальшої реалізації спадкових прав, оскільки законом не визначено іншого порядку його встановлення з огляду на наведені заявницею обставини.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтується на досліджених судом доказах та нормах матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно роз'яснень зазначених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», за наявності певних умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, наприклад, факт прийняття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною 5 цієї статті визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу права на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Ст.1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.
Згідно п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.
Ст. 9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з 19 вересня 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.12).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видано 01.08.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Керченського міського управління юстиції а Автономній Республіці Крим (а.с.13).
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №60230822, виданої Білозерською державною нотаріальною конторою 19 травня 2020 року, спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 заведена приватним нотаріусом Керченського міського нотаріального округу АР Крим Агаповим В.М. від 10.10.2013 року №26/2013.
Із лікарського свідоцтва про смерть №319 від 01.08.2013 року, виданого Керченською міською лікарнею № 1 ім. Пирогова вбачається, що смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартирі 1 житлового будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про поховання, реєстраційний номер НОМЕР_2 , виданого КП «Керченський комбінат благоустрою», ОСОБА_1 2 серпня 2013 року здійснила поховання ОСОБА_2 .
З довідки від 24.07.2019 року №6784221-5671 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи вбачається, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване: АДРЕСА_2 .
Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Білозерського районного нотаріального округу Товстоноженко А.А. №305/01-16 від 30.10.2019 року, видати свідоцтво про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 не має можливості, оскільки спадкова справа заведена приватним нотаріусом Керченського міського нотаріального округу Автономної республіки Крим Агаповим В.М. (а.с.20).
При цьому, з копій свідоцтв про право власності від 10.11.2014 року та про право на спадщину за законом від 10.11.2014 року вбачається, що вони видані ОСОБА_1 приватним нотаріусом Керчинського міського нотаріального округу АР Крим Агаповим В.М. вже у період тимчасової окупації АР Крим і відповідно до ст. 9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» вважаються незаконними, є недійсними і не створюють правових наслідків для заявниці.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність факту прийняття заявницею спадщини після смерті свого чоловіка та наявність у зв'язку із цим підстав для задоволення заяви, поданої в окремому провадженні.
Доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для залишення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення без розгляду у зв'язку із спором про право колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідний порядок застосовується, зокрема, якщо встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст. 315 ЦПК України).
Справи про спадкування суди розглядають за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права та обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
При цьому, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Отже, приймаючи до уваги, що в ході розгляду справи не встановлено наявність спору про право між спадкоємцями, долучені до справи докази не свідчать про те, що встановлення фактів, які мають юридичне значення може вплинути на спадкові права та обов'язки інших осіб, зважаючи на те, що апелянт у справі не є спадкоємцем померлої особи, а наявний між ним і заявницею спір стосується реалізації нею своїх спадкових прав на банківський вклад, колегія суддів не вбачає визначених законом підстав для задоволення апеляційної скарги.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять посилання на нові засоби доказування у справі, рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, у зв'язку із чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст. 382 ЦПК України,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» залишити без задоволення.
Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 24 червня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Дата складання повного тесту постанови - 19.02.2021 року.
Головуючий О.В. Кутурланова
Судді: В.В. Майданік
Н.В.Орловська