Справа № 601/51/21Головуючий у 1-й інстанції Мочальська В.М.
Провадження № 33/817/102/21 Доповідач - Галіян Л.Є.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
02 березня 2021 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 09 лютого 2021 року,-
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, не притягувався до адмінвідповідальності,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 ( десять тисяч двісті) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 454 грн.
Згідно даної постанови, ОСОБА_1 08 січня 2021 року о 00 годині 49 хвилин по вул. Замковій в м. Кременці Тернопільської області керував транспортним засобом марки «Ford Fusion», державний номерний знак « НОМЕР_1 », перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу газоаналізатор «Алкотест Драгер 6810», проба позитивна 1,14 проміле, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху. Від проходження огляду на стан сп'яніння в лікувальному закладі відмовився.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що судом першої інстанції не з'ясовано усіх обставин справи, зокрема чи він керував транспортним засобом та чи були підстави для зупинки, а також відсутній відеозапис фіксації порушення.
При цьому огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проведено із порушеннями, оскільки у справі відсутні відомості про повірку газоаналізатора, а пояснення свідків не можуть бути взяті до уваги, оскільки судом вони не допитувалися.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступного висновку.
Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Всупереч зазначеним вимогам закону, суд першої інстанції не вжив належних заходів для всебічного, повного розгляду справи, допустив порушення норм права, внаслідок яких зазначену постанову неможливо визнати законною та обґрунтованою.
Як вбачається з матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП без належного дослідження та оцінки всіх доказів, наявних в матеріалах справи, а обмежився лиже викладенням їх переліку, без зазначення, що саме вони доводять чи спростовують.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Ч.2 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ДПР 18 № 465952 від 08 січня 2021 року ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції, у присутності двох свідків, пройшов огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу газоаналізатор “Drager Alcotest ” 6810 №0533.
Згідно долученої до протоколу роздруківки, вбачається, що за результатами тесту на стан сп'яніння ОСОБА_1 виявлено 1,14 % проміле алкоголю в крові. Зазначено, що тест проводився за допомогою приладу «Драгер Алкотест 6810» №0533, останнє калібрування якого здійснювалось 13.02.2020 року.
п.2.3 цієї Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема сертифікат якості та свідоцтво про повірку робочого засобу і вимірювальної техніки.
У відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки.
Водночас у матеріалах справи відсутнє свідоцтво про повірку приладу газоаналізатор “Drager Alcotest 6810”№0533 та її чинність.
Таким чином встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу, у якого відсутні належні та достовірні дані про повірку робочого стану, що суперечить вимогам вищевказаної Інструкції, а отже відомості щодо результату такого огляду не можуть бути належним доказом з урахуванням відсутності інформації про їх достовірність.
Крім цього, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
З письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які наявні в матеріалах справи, вбачається, що водій ОСОБА_1 в їх присутності погодився пройти перевірку для визначення стану сп'яніння за допомогою приладу газоаналізатора “Drager Alcotest” та категорично відмовився проїхати в медичний заклад. Результат алкотесту - 1,14%о. промілле алкоголю в його крові.
Однак, вказані пояснення не можуть вважатися належним доказом правомірності притягнення апелянта до адміністративної відповідальності, оскільки ці особи в судовому засіданні безпосередньо судом не допитувались, а тому наявні в матеріалах справи письмові пояснення не можуть бути беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Також місцевим судом залишено поза увагою той факт, що у матеріалах справи відсутній відеозапис з нагрудних камер поліцейських з фіксацією порушення, тобто відсутні відомості про те чи були підстави для зупинки транспортного засобу, чи встановлювалися поліцейськими ознаки сп'яніння у особи, які б викликали таку необхідність для проведення огляду водія, процес проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи була особа згідна із результатом або бажала пройти такий огляд у медичному закладі, чи були запрошені при цьому свідки.
Таким чином, в даному випадку неможливо підтвердити або спростувати ті чи інші докази, які, як зазначає суд першої інстанції, були досліджені в судовому засіданні та підтвердили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до змісту до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, оскільки в порушення вимог ст.251 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено жодного переконливого доказу вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у протоколі, а відомості у протоколі про адміністративне правопорушення самі по собі, без підтвердження їх іншими доказами, не є беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена.
Вказаним обставинам при винесенні рішення судом першої інстанції не було дано належної оцінки.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи усе вище викладене та аналізуючи докази в їх сукупності, вважаю, що в матеріалах справи відсутні і судом не здобуті належні докази про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а викладені обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції, у зв'язку з чим було постановлено необґрунтоване рішення, яке належить скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 09 лютого 2021 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати, а провадження в даній справі - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя