Справа № 607/8360/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/88/21 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - арешт майна
05 березня 2021 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду в складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
скаржника ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши 05 березня 2021 р. у відкритому судовому засіданні в м. Тернопіль в залі Тернопільського апеляційного суду матеріали за апеляційною скаргою представника скаржника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайсуду Тернопільської обл. від 25 травня 2020 р.,
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 25 травня 2020 р. задоволено клопотання т. в. о. слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 про арешт тимчасово вилученого майна.
Накладено арешт на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12020210010001144 від 07.05.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 301 КК України, вилученого під час обшуку у квартирі АДРЕСА_1 , де зареєстрований та проживає ОСОБА_6 :
- роутер марки «ZyXel», серійний номер « НОМЕР_1 », та зарядний пристрій до нього - серійний номер « НОМЕР_2 », які упаковані в сейф пакет EXP0462811.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник скаржника ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 25.05.2020, скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання т. в. о. слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуку житла ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_2 : роутер марки «ZyXel», серійний номер « НОМЕР_1 » та зарядний пристрій до нього - серійний номер « НОМЕР_2 ». Зобов'язати уповноважених осіб негайно повернути вищезазначене майно.
Строк на апеляційне оскарження пропущений, оскільки ОСОБА_6 не був присутній при оголошенні ухвали, що оскаржується. Копію ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 25 травня 2020 року було отримано представником ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 12 лютого 2021 року.
На думку апелянта, слідчий, звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна, яке було вилучено 21 травня 2020 року під час проведення обшуку у квартирі АДРЕСА_1 , вказаних вимог закону не дотримався, оскільки ні з доводів клопотання слідчого, ні з доданих до нього матеріалів не вбачається, що роутер марки «ZyXel», серійний номер « НОМЕР_1 » та зарядний пристрій до нього серійний номер « НОМЕР_2 » є матеріальними об'єктами, котрі зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та є необхідними у проведенні ряду експертиз з вказаними речами, що вказує на відсутність розумних підстав і підозр вважати це майно доказом злочину.
Зазначає, що у клопотанні т. в. о. слідчого ОСОБА_9 було вказано, що розповсюдження графічних матеріалів, які містять ознаки дитячої порнографії, було вчинено протягом 26.04.2020 з використанням IP-193.169.80.138:51413. Разом з тим, ІР-адреса, що присвоюється роутеру, є динамічною (змінною), зміна якої відбувається автоматично, зокрема у випадку перезавантаження роутера. Вказана обставина, на думку адвоката, додатково свідчить про те, що роутер і зарядний пристрій до нього не можуть бути доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 301 КК України.
Окрім цього, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 19 травня 2020 року надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання і реєстрації ОСОБА_6 у квартирі АДРЕСА_1 з метою виявлення та відшукання планшетів, ноутбуків, персональних комп'ютерів, жорстких дисків, твердотільних накопичувачів, SSD накопичувачів, М2 накопичувачів, флеш накопичувачів, що були використані з метою вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 301 КК України. Як вбачається з даної ухвали, про надання дозволу на обшук про роутер не йдеться.
Крім цього, апелянт вважає, що згідно протоколу обшуку від 21 травня 2020 року у квартирі ОСОБА_6 , окрім роутера, було виявлено та вилучено ноутбук із зарядним пристроєм, три жорстких диски, один із яких є зарядним пристроєм та кабелем, карту пам'яті із адаптером, флеш карту. Водночас слідчим 22 травня 2020 року подано клопотання про арешт тільки роутера з метою його збереження як речового доказу. Усе інше вилучене майно було повернуто ОСОБА_6 , що свідчить про те, що воно не є доказом вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 301 КК України. З огляду на це, роутер не може бути доказом вчинення злочину.
Від прокурора ОСОБА_10 надійшла заява про слухання справи у її відсутності.
Як вбачається із змісту ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Таким чином, колегія суддів вважає за можливе продовжити слухання справи у відсутності прокурора.
Заслухавши доповідь судді, ОСОБА_6 та його представника - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження рішення суду підлягає поновленню з урахуванням тих обставин, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення особи, яка подала апеляційну скаргу, а тому колегія суддів, виходячи з положень ст. 395 КПК України, погоджується з доводами апелянта про пропуск строку на оскарження з поважних причин.
Апеляційна скарга, в свою чергу, підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність і необґрунтованість ухвали слідчого судді, то колегія суддів, дослідивши надані їй матеріали приходить до наступних висновків.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, в провадженні слідчого відділу ТВП ГУНП в Тернопільській обл. перебувають матеріали кримінального провадження за №12020210010001144 від 07 травня 2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 301 України.
В рамках даного провадження т. в. о. слідчого звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на: роутер марки «ZyXel», серійний номер « НОМЕР_1 », та зарядний пристрій до нього - серійний номер « НОМЕР_2 », які упаковані в сейф пакет EXP0462811, зазначивши, що метою такого заходу забезпечення кримінального провадження є збереження речових доказів.
Постановою т. в. о. слідчого СВ Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській обл. ОСОБА_9 від 21 травня 2020 р. вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12020210010001144.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайсуду Тернопільської обл. від 25 травня 2020 р.клопотання т. в. о. слідчого було задоволено.
З таким рішенням слідчого судді колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особа. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Як убачається з наданих суду матеріалів, підозру у кримінальному провадженні № 12020210010001144 від 07 травня 2020 р. жодній особі, в тому числі скаржнику ОСОБА_6 , на час розгляду клопотання про арешт майна не оголошено.
За таких обставин ОСОБА_6 на даному етапі досудового розслідування у згаданому кримінальному провадженні бере участь у статусі третьої особи.
Разом з тим, з клопотанням про арешт майна, належного заявнику ОСОБА_6 , до слідчого судді звернувся т. в. о. слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_11 , що суперечить вимогам ч. 2 ст. 64-2 КПК України, в якій чітко зазначено, що з даним клопотанням має право звертатися лише прокурор.
Наявність постанови про визнання вищевказаного майна речовим доказом не може бути беззаперечною підставою для накладення на нього арешту, оскільки не є єдиною визначеною законом умовою для цього.
Таким чином, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом, якою за наведених вище обставин у задоволенні клопотання т. в. о. слідчого про арешт майна слід відмовити, а відтак подана апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 64-2, 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Строк на апеляційне оскарження поновити.
Апеляційну скаргу представника скаржника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайсуду Тернопільської обл. від 25 травня 2020 р. задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 25 травня 2020 р., якою задоволено клопотання т. в. о. слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Тернопільської обл. ОСОБА_10 , та накладено арешт майно, а саме на: роутер марки «ZyXel», серійний номер « НОМЕР_1 », та зарядний пристрій до нього - серійний номер « НОМЕР_2 », які упаковані в сейф пакет EXP0462811, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання т. в. о. слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Тернопільської обл. ОСОБА_10 , про накладення арешту на майно, відмовити.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не
підлягає.
Головуючий
Судді