05 березня 2021 року
м.Суми
Справа №577/4711/20
Номер провадження 22-ц/816/366/21
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Левченко Т. А.
сторони справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 грудня 2020 року в складі судді Гетьмана В.В., ухваленого в м. Конотоп, повний текст судового рішення складено 23 грудня 2020 року,
Звернувшись до суду із позовом у листопаді 2020 року, позивач просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх доньок: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення доньками повнолітнього віку.
Свої вимоги мотивує тим, що з 08.12.2016 року вона перебуває в шлюбі з відповідачем. Під час шлюбу в них народилися дві доньки: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що на підставі рішення Середино - Будського районного суду Сумської області від 17 грудня 2012 року з відповідача стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку на утримання від першого шлюбу сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь його матері - ОСОБА_3 . Зазначає, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання їх неповнолітніх дітей, незважаючи на те, що є працездатний, матеріально забезпечений, має постійне місце роботи та стабільний заробіток.
Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 грудня 2020 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх доньок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 25 листопада 2020 року до досягнення дітьми повноліття. Допущено негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в прибуток держави судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є працездатною особою, офіційно працевлаштований, водночас сплачує аліменти на утримання свого сина ОСОБА_6 в розмірі ? частини від усіх видів заробітку щомісячно, а тому враховуючи матеріальний сторін, інші обставини по справі, дійшов висновку, про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача, аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх доходів (заробітку) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким стягнути на її користь з відповідача аліменти на утримання двох неповнолітніх доньок ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з позовом і до досягнення доньками повноліття.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що своїм рішенням суд поставив неповнолітніх дітей від різних шлюбів в нерівні умови, достеменно знаючи про виконання рішення Середино - Будського районного суду Сумської області від 17.12.2012 року, яким з відповідача стягнуто аліменти на одну дитину в розмірі ? частини від усіх видів заробітку на користь третьої особи ОСОБА_3 . Таким чином, відповідач сплачує аліменти на дитину від першого шлюбу в розмірі 1/4 частини заробітку, а на двох її доньок по 1/8 частині заробітку на кожну. Зазначає, що визначаючи частку стягуваних аліментів, суд повинен враховувати вимоги ст. 183 СК України, відповідно до яких, аліменти на двох дітей стягуються в розмірі 1/3 частини доходу відповідача. Вказує, що діти за станом здоров'я спостерігаються у сімейного лікаря як часто та довго хворіючи на ГРВ та гострий бронхіт, та потребують поліпшеного харчування, збагаченого вітамінами, що потребує додаткових коштів. Зазначає, що вона не в змозі самотужки забезпечити дітям необхідний та достатній життєвий рівень, оскільки має на утриманні ще одну дитину від першого шлюбу та перенесла тяжку хворобу, потребує постійного контролю та нагляду з боку лікарів та підтримуючої терапії, від чого в родині склалося важке матеріальне становище.
Відзив на апеляційну скаргу відповідач до суду не надав, що відповідно до ч. 3 ст. 360 Цивільного процесуального кодексу України не є перешкодою для розгляду справи.
Від третьої особи пояснень з приводу апеляційної скарги до суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 274, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається із цивільної справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 08.12.2016 року (а.с.6).
ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_4 (а.с. 2).
ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_5 (а.с. 3).
Позивач та відповідач проживають разом із їх малолітніми дітьми за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).
Рішенням Середино - Будського райсуду Сумської області від 17 грудня 2012 року стягнуто з відповідача стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно, на утримання однієї неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до його повноліття, але не менш 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 13 листопада 2012 року. Вирішено аліменти сплачувати на користь ОСОБА_3 (а.с. 7).
Із витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.11.2020 року вбачається, що відповідач є військовослужбовцем. (а.с. 8).
Статтею 180 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із частиною третьою статті 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (стаття 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (стаття 184 цього Кодексу) за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ст. 180 СК України обов'язок по утриманню дітей покладено на обох батьків, а не лише на відповідача. Разом з тим, позивач має інвалідність загального захворювання 3 групи і згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертизи від 12.02.2015 за фахом може працювати, але доказів того, що вона не працює суду не надала. Крім того, матеріалами справи не спростовуються доводи її апеляційної скарги проте, що у відповідача, з урахуванням його матеріального становища, а також сплати останнім аліментів на утримання свого сина від першого шлюбу - ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини заробітку, є можливість сплачувати аліменти в більшому розмірі, ніж визначеному в судовому рішенні.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що викладені в апеляційній скарзі доводи позивачем фактично зводяться до переоцінки зроблених судом першої інстанції доказів, оскільки, не погоджуючись з присудженим судом розміром аліментів на дітей, позивач не надала до суду доказів, що свідчили б про її незадовільне матеріальне становище, зокрема довідки про доходи.
Посилання позивача на ті обставини, що фактично розмір аліментів, що сплачується відповідачем на дитину від першого шлюбу є більшим за розмір аліментів, що присуджено судом першої інстанції на двох дітей відповідача від другого шлюбу колегія суддів вважає неспроможними, з огляду на те, вирішуючи питання розміру аліментів, суд керується обставинами, викладеними у частині 1 ст.182 СК України.
Крім того, колегія суддів бере до уваги ту обставину, що стягнення з відповідача аліментів на дитину від першого шлюбу в розмірі 1/4 частини провадиться на підставі чинного судового рішення. Доказів зменшення розміру аліментів, присуджених за вказаним судовим рішенням позивачем до суду надано не було.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині розміру стягнутих з відповідача аліментів.
Разом з цим, стягуючи з відповідача аліменти, суд першої інстанції помилково обмежив їх максимальним розміром зазначивши абзаці 2 резолютивної частини рішення «та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку».
Відповідно до частини 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Колегія суддів звертає увагу на те, що фактично максимальний розмір аліментів встановлюється в разі звернення батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина до суду, із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України, такого обмеження при визначенні розміру аліментів на двох дітей при зверненні до суду в порядку позовного провадження стаття 183 цього Кодексу не містить.
Як передбачено у частині 2 ст.182 цього Кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статей 374, 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, змінити судове рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Враховуючи вищевикладене, через неправильне застосування судом норм матеріального права, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом виключення з резолютивної частини рішення (абзац 2) слів «та не більше 10 прожиткових максимумів на дитину відповідного віку».
В зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 грудня 2020 року змінити, виключивши з абзацу другого резолютивної частини рішення словосполучення: «та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку».
В іншій частині рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий - С.С. Ткачук
Судді: О.Ю. Кононенко
Т.А. Левченко