Справа №573/108/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/140/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях
03 березня 2021 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
засудженого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_8 , та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Білопільського районного суду Сумської області від 03 червня 2020 року, якою ОСОБА_8 відмовлено у задоволенні його заяви про зарахування судом строку попереднього ув'язнення в строк відбування покарання та звільнення з-під варти, -
До Білопільського районного суду Сумської області звернувся ОСОБА_8 , засуджений вироком Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2004 року за вчинення злочинів, передбачених ст. 94, п. «з» ст. 93, ч. 1 ст. 123 КК України (у ред. 1960 року), ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 201, ч. 2 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, із заявою в якій просив зарахувати йому строк попереднього ув'язнення в строк відбування покарання відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України та звільнити його з-під варти.
03.06.2020 року ухвалою Білопільського районного суду Сумської області в задоволенні вказаної заяви засудженого ОСОБА_8 було відмовлено, оскільки в своєму клопотанні засуджений ОСОБА_8 порушує питання, передбачене п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, яке має розглядатися тим судом, у межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Не погодившись з таким судовим рішенням, засуджений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу і направити матеріали кримінального провадження на новий судовий розгляд.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що оскільки відповідно до діючого законодавства апеляційний суд, який ухвалював вирок відносно нього не здійснює повноваження щодо розгляду справи у якості суду першої інстанції, а ОСОБА_8 ухвалою був переведений з виправної колонії до слідчого ізолятору для розгляду його скарг та клопотань, то він вважає, що звернувся до Білопільського районного суду Сумської області за належністю.
Стверджував також апелянт і про те, що суддя ОСОБА_1 тричі заявляла відвід у аналогічних провадженнях відносно нього щодо непідсудності клопотань ОСОБА_8 Білопільському районному суду Сумської області, чим обмежила його доступ до правосуддя, у тому числі і у розгляді його клопотання по суті.
З апеляційною скаргою звернулась також і захисник ОСОБА_7 , яка вважає оскаржувану ухвалу незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції, якщо інше не передбачено нормами КПК.
Зазначала захисник ОСОБА_7 , що враховуючи вимоги п. 4 ст. 539 КПК України та на підставі п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України клопотання засудженого має розглядатися у суді, який ухвалив вирок.
Вказувала захисник і про те, що суд, встановивши що клопотання засудженого йому не підсудне, повинен був прийняти рішення про повернення такого клопотання для забезпечення права суб'єкта на доступ до правосуддя до іншого суду за належністю.
Враховуючи викладене, захисник ОСОБА_7 просила оскаржувану ухвалу скасувати та направити матеріали провадження на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, думку засудженого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали вимоги апеляційних скарг та просили їх задовольнити, думку прокурора ОСОБА_6 , який просив відмовити у задоволенні вимог апеляційних скарг засудженого та його захисника, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарга засудженого підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Однак суд першої інстанції даних вимог закону не дотримався в повному обсязі.
З ухвали суду вбачається, що відмовляючи у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_8 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання та звільнення його з-під варти, суд посилався на те, що в своєму клопотанні засуджений ОСОБА_8 порушував вирішення питання, передбачене п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, яке має розглядатися тим судом, у межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Проте колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними та необґрунтованими.
Так, вироком Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2004 року ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст. 94, п. «з» ст. 93, ч. 1 ст. 123 КК України (у ред. 1960 року), ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 201, ч. 2 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Зазначені злочини були вчинені ОСОБА_8 в Білопільському районі.
Враховуючи періоди вчинення злочинів, за якими ОСОБА_8 визнаний винуватим, то до його застосовується Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 №838-VIII, яким було встановлено, що у разі засудження особи до позбавлення волі строк покарання обчислюється так: один день попереднього ув'язнення зараховується за два дні позбавлення волі.
При цьому, пункт 3 «Прикінцевих положень» цього закону зазначав, що закон застосовується за клопотанням засудженої особи, членів її сім'ї або захисника, суду, що виніс зазначений обвинувальний вирок, протягом двох тижнів з дня отримання відповідного клопотання.
Крім того, відповідно до ст. 537 КПК під час виконання вироків суд має право вирішувати зокрема такі питання: 13) про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2, 3 ст. 74 КК; 14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Статтею 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається зокрема :
2) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до ч. 3 ст. 57, ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 62 КК), 11, 13 ч. 1 ст. 537 КПК;
4) до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до ч. 5 ст. 53 КК), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 ч. 1 ст. 537, ст. 538 КПК.
Тобто, враховуючи вищенаведені законодавчі акти, підсудність розгляду клопотання особи про зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання є альтернативною, тобто особа може подавати таке клопотання як до суду, де відбуває покарання, та і до суду який ухвалив відносно неї вирок.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, безпідставно відмовив засудженому ОСОБА_8 у задоволенні клопотання про зарахування строку тримання під вартою у строк покарання, з підстав, що таке клопотання має розглядатися тим судом, у межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, чим допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що перешкодили суду ухвалити обґрунтоване рішення, зокрема, допустивши в даному випадку, порушення правила підсудності.
Згідно з вимогами п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України, підставами до скасування судового рішення у будь-якому разі є порушення правил підсудності.
Пунктом 1 частини 1 статті 415 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду та призначає новий судовий розгляд, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини 2 статті 412 цього Кодексу.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає за необхідне, ухвалу Білопільського районного суду Сумської області від 03 червня 2020 року, скасувати та призначити новий розгляд заяви засудженого ОСОБА_8 в суді першої інстанції і таким чином задовольнити апеляційні скарги засудженого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 .
Керуючись ст. 404; 405; 407;412, 415, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_8 , та захисника - адвоката ОСОБА_7 задовільнити.
Ухвалу Білопільського районного суду Сумської області від 03 червня 2020 року, якою ОСОБА_8 відмовлено у задоволенні його заяви про зарахування судом строку попереднього ув'язнення в строк відбування покарання та звільнення з-під варти, скасувати в зв?язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Призначити новий розгляд заяви засудженого ОСОБА_8 про зарахування судом строку попереднього ув'язнення в строк відбування покарання та звільнення з-під варти в Білопільському районному суді Сумської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4